16.5. Коли відбувається кардинальна зміна у поведінці героїні повісті «Сердешна Оксана» Квітки-Основ’яненка

У повісті - особистість, учинок якої спроможний сприяти її самоперетворен ню. Конфлікт: "копитан" аморальністю своїх учинків постійно поглиблює, вступаючи в постійну суперечність із моральною установкою Оксани, яка прагне повсякчас одного визволення від залежності, точніше - пастки, у яку потрапила. завдяки постійному протесту неморальним учинкам офіцера, активізацію рис моральності в Оксани, мотиваційну необхідність напруження цих рис. Реальний розвиток поведінки Оксани, показує письменник, постійно рухається до розкриття того хибного кола, у яке вона потрапила, до прояснення ситуації, у якій вона опинилася. Запорукою цього постає саме моральність Оксани, що зумовлює мотиваційні відрухи в її подальших учинках. Оксана проходить не просто через складні життєві перипетії, - численними випробуваннями вона морально очищується; саме в цьому, а не у впливі моменту полягає глибинна, істинна причина того, чому вона не змогла погубити свою дитину. Оксана мала намір вьити свою дитину несвідомо: отямилася... Тут Оксана згадала, що вона мала зробити. Згадала - і мороз по ній так і пройшов, разом скочила, ухопила дитину на руки і як стріла побігла від того місця і, відбігши, кинулась навколішки, положила дитину і стала Богу молитись щиро". Те, що вона покохала «не того», аж ніяк не відвертає читача від дівчини, а навпаки дозволяє нам звернути ще більшу увагу. І сподівання реципієнта виправдовуються, коли героїня зупинилась і не скоїла гріх – не вбила свою дитину. Всі випробування долі є духовним очищенням Оксани. Переживання людиною свого вчинку стає для письменника ознакою духовного, морального очищення особистості, чинником, здатним принести їй гіркоту боротьби і радість перемоги за наявності ситуативних і моральних протиріч.

16.6. Назвати твори укр поетів-романтиків, що формують зображення дійсності у віртуальному плані.

Боровиковський: балада «МАруся» балада 'Чарівниця"

А. Метлинський: ("Степ " "Козак, гайдамак, чумак" "Бандура", "Сон", "Сила"???)

М. Маркевич: "Чигирин" "Русалки" Поезія 'Вороные кони у збірці "Украинские мелодии"

І. Вагилевич: Балада "Жулин і Калина"

26.1. Своєрідність укр моделі романтизму

Визначальними для українського романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого, інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм. Тривання людини в контексті історичному письменники-романтики чітко моделюють у так званій часовій тріаді; минуле, сучасне, майбутнє, де гостро засуджується сучасне, а перевага віддається минулому, в ім'я прийдешнього.На перший план виходить славне козацьке минуле українського народу, яке своїми подвигами і подвижництвом має розбудити у млявих, недбалих сучасників національну самосвідомість, а тим і спонукати їх до рішучих дій у змінах на краще.Минулеукраїнські письменники-романтикипідносять на більшу, аніж митці в інших літературах, висоту.Не просто минуле, а козацьке минулестає об'єктом пильної уваги українських романтиків, а в зображенні особистості - цене просто індивідуальність, а так само неспівмірна і не співвідносна особистість як етнотип: тобто представник саме українського народу, а не особа як мешканець всесвіту. Романтизм в українській літературі утвердив розвиток жанру балади, сприяв визволенню від елементів бурлеску і травестії, прислужився збагаченню літератури завдяки історії та народній творчості, поглибленню психологізму в моделюванні образу, а також нарощуванню потенціалу української літератури завдяки перекладам і переспівам. Усе, що з'являється в українській літературі на початку XIX ст., перенизане засадами романтизму, який, за визначенням українських філософів, став "світоглядною основою нового українського письменства Але найяскравіше та найповніше в українському романтизмі виявила себе "філософія серця" - філософське вчення, яке найглибше виражає специфіку українського світогляду, його національні риси, душу народу, його традиції, менталітет". Водночас саме романтичні тенденції започатковують, на думку українських філософів, "філософію національної ідеї». Українська романтика мала і такі специфічні особливості, як:- увага до проблеми літературної мови; - ідейно-естетична основа - народна поезія; - наявність релігійної свідомості; - поєднання національного і соціального начал; - ліричний герой зв’язує власну долю з долею свого народу; - мотив «світової туги», характерний для західноєвропейських романтиків, на українському грунті трансформується у мотив «національної туги»;- творці українського романтизму були тісніше повязані з народним життям, ніж сусіди і західноєвропейські романтики;- минуле українські романтики підносять на більшу, аніж митці в інших літературах, висоту.