Комунікативний підхід. (к.Дойч)

Такий підхід розробляється в політології у зв'язку з встановленням інформаційної цивілізації. Під політикою Дойч розумів процес управління і координації зусиль людей для досягнення поставлених цілій. Цілі досягаються і коректуються на основі інформації про положення суспільства і його відношення до поставлених цілей, про результати попередніх дій, про відстань до цілі.

Політичні рішення, за Дойчем, приймаються на основі двох потоків інформації: зовнішнього і внутрішнього. Політичне управління вчений порівнює з пілотажем: визначення курсу тут відбувається на основі інформації про рух об'єкта в минулому і місце розташування в теперішньому, а також по відношенню до поставленої цілі.

26. ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ – це різні форми політичної поведінки як державних, так і недержавних структур. (Г. Алмонд) ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА – це складний комплекс державний інститутів, політичних партій, суспільних організацій, у рамках якої відбувається політичне життя суспільства і здійснюється державна і суспільна влада. (Ф.М. Бурлацький, А.А. Галкін) ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА – це сукупність політичних інститутів, громадських структур, норм і цінностей, а також їх взаємодії, в яких реалізується політична влада і здійснюється політичний контроль. (С.А. Губерський) ЕЛЕМЕНТИ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ:

1. політичні відносини;

2. політична діяльність;

3. політична організація суспільства:

а) держава та її установи; б) політичні партії, громадсько-політичні організації та рухи; в) трудові колективи з своїми органами самоврядування; 4. політична свідомість та політична культура; 5. політичні і правові норми; 6. засоби масової інформації. ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ:

1. визначення цілей і завдань суспільства;

2. мобілізація ресурсів;

3. владно-політична інтеграція суспільства;

4. регулювання режиму соціально-політичної діяльності;

5. регулювання режиму соціально-політичної діяльності;

6. легітимізація.

ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ: функція політичної соціалізації (придбання політ знань, залучення до політ цінностей); мобілізаційна (мобілізація ресурсів для виконання завдань системи); політичного реагування (реакція на імпульси, що надходять ззовні або з середини системи); дистрибутивна (розподільча) (розподіл політичною системою благ, послуг і статусів); регулятивна (управлінська) (управління, координація поведінки індивідів та груп); політичного рекрутування (підготовка та відбір політичних лідерів, еліт). ТИПОЛОГІЯ ЗА ЗМІСТОМ ТА ФОРМАМИ УПРАВЛІННЯ (Ж. БЛОНДЕЛЬ):

1. ліберальні демократії з опорою на лібералізм у прийнятті державних рішень;

2. комуністичні системи з пріоритетом рівності соціальних благ і зневагою до ліберальних засобів їх досягнення;

3. традиційні політичні системи, управління якими здійснюється олігархіями з досить нерівним розподілом соціальних благ;

4. політичні системи, які переживають період становлення, в країнах, де існують авторитарні засоби правління;

5. авторитарно-консервативні політичні системи, мета яких – збереження соціальної та економічної нерівності самими дієвими засобами.

ТИПОЛОГІЯ ЗА ВІДМІННІСТЮ ПОЛІТИЧНИХ КУЛЬТУР (Г. АЛМОНД): англо-американська політ система; континентально-європейська політична система; до індустріальна політ система; політична система тоталітарного типу. ТИПОЛОГІЯ ЗА КЛАСОВИМ ХАРАКТЕРОМ СУСПІЛЬСТВА (К. МАРКС): рабовласницька; феодальна; буржуазна (капіталістична); соціалістична. ТИПОЛОГІЯ ЗА ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ: демократична; авторитарна; тоталітарна. 27. Поняття влади дає ключ до розуміння сутності та призначення політичних інститутів і процесів, самої політики. Визначення цього поняття, з'ясування сутності й характеру політичної влади дає змогу виокремити політичні відносини з усієї сукупності суспільних відносин, має важливе значення для розуміння природи політики й держави. Про важливість поняття влади в науці свідчить існування особливої галузі науки - кратології (від грецьк. кратос - влада і логос - слово, поняття, вчення) як сукупності знань про владу.

Поняття "політичний режим" можна визначити як систему способів і методів управління певним державне організованим суспільством або як систему способів і методів взаємодії суспільства та органів політичної влади. Авторитарний політичний режим характеризується тим, що:

у діяльності органів політичної влади переважають методи командування, відвертого диктату;

• з процесу прийняття та реалізації політичних рішень повністю або в основному вилучено метод знаходження компромісу, взаємного погодження різних позицій;

• органи політичної влади мають дискреційні повноваження, тобто право, виходячи з власного розуміння політичної доцільності, діяти на свій розсуд, у тому числі з порушенням норм закону;

• виконавчі органи наділені широкими законодавчими повноваженнями;

• обмежена або відсутня сфера застосування принципу гласності у діяльності органів політичної влади;

• обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, а також юридичні гарантії їх забезпечення.