1.3 Особливості формування мотивації до занять спортом
Щодо методів формування мотивації, слід враховувати фактори, які визначають їх вибір (мотиваційні фактори). Зазначимо найсуттєвіші з них:
Педагогічно обґрунтоване зіставлення методів виховання, які використовуються з метою, завданнями, змістом, принципами виховання, особливим принципом урахування індивідуальних і вікових особливостей школярів. Хто добре вивчив дитину, може вирішувати як її виховувати.
Застосування в єдності методів формування свідомості, формування досвіду, суспільної поведінки, стимулювання діяльності і корекції поведінки, самовиховання.
Урахування своєрідності педагогічних ситуацій.
Аналіз впливу на особистість методів, які вже застосовувались.
Особливість вихователя, його педагогічна рефлексія, яка передбачає усвідомлення мотивів своїх дій, уміння вирізняти особисті труднощі школяра; здатність поставити себе на місце іншого, побачити те, що відбувається, очима дітей, адекватно оцінити результати роботи.
Забезпечення переходу методів виховання в методи самовиховання.
Головними засобами мотиваційного спрямування в процесі занять фізичними вправами є:
• краса фізичної зовнішності людини: правильна будова тіла, гармонійний розвиток мускулатури, природна витонченість постави, пластична виразність тіла;
• цілеспрямовані досконалі рухи;
• складнокоординаційні рухи, розміреність зусиль, динаміка ритмів та інші риси раціональних рухових дій;
• гімнастичні виступи, спортивні змагання, фізкультурні паради, які за силою естетичного впливу межують з мистецтвом;
• естетичні елементи навколишнього природного середовища в якому проходять заняття;
• сама атмосфера та умови занять (одяг, музика, хореографія, пісні, злагоджені дії, художнє оформлення споруд, гігієнічні умови).
Для вирішення завдань забезпечення достатнього рівня мотивації у процесі занять фізичними вправами підліткам слід забезпечити відповідну естетичну спрямованість у застосуванні засобів і методів педагогічного впливу, підкреслюючи естетичні властивості фізичної культури, концентруючи на них увагу. Великої уваги в цьому плані необхідно надавати естетичній оцінці дій учителя й учнів, досконалому показу вправ, практичному привчанню до пошуку і творчості, зв'язку фізичних вправ з образотворчим мистецтвом, скульптурою.
У процесі засвоєння цінностей фізичної культури досягнуті показники фізичної досконалості повинні втілюватись як прекрасне в самій людині, адже гуманна суть естетики розкривається у красі людських вчинків і взаємостосунків.
Пам'ятаймо, що мотиваційну дієвість мають і методи слова. Вона залежить від образності та емоційної виразності мови наставника.
Фізична культура — це єдність реальної (практичної) і ідеальної (психічної) діяльності, у процесі якої людина вступає у стосунки з суспільним і природним середовищем. Чим різноманітнішими будуть ці зв'язки, тим різнобічнішим буде розвиток людини, вищим буде її культурний рівень, і навпаки, чим різнобічніше буде розвинена людина, універсальнішими будуть її зв'язки з середовищем.
У формуванні позитивного досвіду поведінки особистості, її переконань, ставлень до навколишньої дійсності вирішальну роль відіграє діяльність. У зв’язку з цим важливим у естетичному вихованні школярів вважаємо використання методів організації фізичної діяльності і формування фізичного досвіду естетичної поведінки. У психолого-педагогічних дослідженнях (Н. Волкова, Т. Григорчук, В. Іова, Л. Красномовець Н. Мойсеюк, В. Ягупов) запропоновані та обґрунтовані такі методи, як тренування, привчання, прогнозування, ситуації вільного вибору, які базуються на практичній діяльності вихованців.
Протягом багатьох століть існування виховної системи підростаючого покоління склалася думка, що виховання особистості завжди прагне до певної мети – всебічного і гармонійного розвитку, який передбачає дотримання єдності та взаємодії п’яти частин виховання. Традиційними складовими виховання називають фізичне, розумове, трудове, моральне й естетичне. Під змістом виховання розуміють систему знань, переконань, навичок, якостей і рис особистості, стійких звичок поведінки, якими повинна оволодіти людина відповідно до поставлених цілей і завдань. Усі складові виховання повинні бути злиті у цілісному педагогічному процесі, щоб надати можливість досягти головної мети виховання – формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості [29 с. 27].
Теоретичний аналіз різноманітних джерел свідчить, що естетичне і фізичне виховання в навчально-виховному процесі займають чільне місце в світовій і національній педагогічній думці з давніх часів. У сучасній педагогічній науці естетичне і фізичне виховання розглядаються як окремі види виховання і входять органічною частиною до процесу виховання.
Протягом останнього десятиріччя в Україні склалася тривожна ситуація: різко погіршилось здоров'я і фізична підготовленість дошкільників, учнівської і студентської молодь. Це насамперед пов'язано з кризою в національній системі фізичного виховання населення, яка не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам фізичної підготовленості людини. Основними причинами кризи є: знецінення соціального престижу здоров'я, фізичної культури і спорту; відставання від сучасних вимог усіх ланок підготовки і перепідготовки фізкультурних кадрів; недооцінка у дошкільний установах, навчальних закладах соціальної, оздоровчої та виховної ролі фізичної культури і спорту; залишковий принцип її фінансування.
Людина – найдивовижніший і найбільш досконалий витвір природи. Вона складається з двох пов’язаних між собою сфер – фізичної та духовної. Турбота про фізичну досконалість є важливою передумовою повноцінного життя людини. Тому мета фізичного виховання – це оптимізація фізичного розвитку людини; всебічне вдосконалення властивих кожному фізичних якостей і здібностей в єдності з вихованням духовних і моральних якостей, що характеризують суспільно активну особистість; забезпечення на цій основі підготовленості кожного члена суспільства до плідної трудової та інших видів діяльності.
Завдання фізичного виховання полягають у створенні оптимальних умов для розвитку фізично здорового організму людини, виробленні санітарно-гігієнічних вмінь та навичок, вихованні волі та спритності, формуванні стійкого інтересу і потреби турботи про власне здоров’я [27 с. 71].
Всебічний гармонійний розвиток особистості не можна уявити без її естетичної вихованості. Естетичне виховання передбачає розвиток в людини почуттів прекрасного, формування вмінь і навичок творити красу у навколишній дійсності, вміти відрізняти прекрасне від потворного, жити за законами духовної краси. Специфічність естетичного виховання полягає в тому, що воно формує у молоді не тільки розуміння краси, а й витонченість і загостреність світосприйняття, духовні потреби та інтереси, емоційно-естетичне ставлення до дійсності і мистецтва, розвиває творчі здібності [41, с. 7-13].
Завдання естетичного виховання визначається не стільки у формуванні споглядальника, судді естетичних цінностей, скільки творця. Естетична творчість, не повинна ізолюватися від повсякденної життєвої творчості. Естетичне виховання має виходити з природної потреби людини у красі та спонукати в неї прагнення до мистецтва, виробляти звичку спілкування з ним.
Модель основи єдиного і спільного у фізичному та естетичному вихованні у схематичному вигляді представлено на рисунку 3.1.
Взаємозв’язок фізичного та естетичного виховання ґрунтується на гармонії двох начал в людині – фізичному і духовному і спрямований на цілісне виховання людини на основі комплексного підходу. Комплексність у вихованні – це розкриття зовнішніх і внутрішніх зв’язків і взаємозв’язків між усіма сторонами фізичного та естетичного виховання, різноманітними засобами та методами.
Рисунок. 3.1. Модель основ взаємозв’язку фізичного та естетичного виховання в процесі
Саме комплекс різноманітних педагогічних впливів на фізичні та духовні грані людини забезпечує різнобічність, гармонійність і цілісність розвитку особистості.
Взаємодія фізичного виховання з естетичним полягає в тому, що, з одного боку, фізичне виховання розширює сферу естетичного впливу на людину, з іншого – естетичне виховання підвищує ефективність фізичного за рахунок внесення в нього позитивного емоційного моменту і додаткових привабливих стимулів до занять фізичними вправами.
Надзвичайно великі можливості надають виховні заходи, в яких джерелом як естетичного, так і фізичого виховання виступає природа, її краса в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм тощо. Важливим засобом не тільки естетичного, а і фізичного виховання є також світ мистецтва.
До основних засобів як фізичного, так і естетичного виховання відноситься музика. Музичний супровід допомагає осмислити сутність фізичних вправ, встановити контроль за якістю їх виконання і застосуванням зусиль, дозволяє аналізувати свої дії. Педагогічний вплив музичного супроводу досягається за умови вибору мелодій, з урахуванням завдань і особливостей змісту заняття, а також характеру рухів. Психофізіологічний вплив музики полягає в зміні рухової активності, уваги і емоцій, у встановленні певного рівня вегетативних функцій організму (обміну речовин, кровообігу, дихання тощо).
Таким чином, у світлі вимог до сучасної освіти, одним із головних завдань є формування мотиваційної системи навчання, яка передбачає інтегрований освітній, оздоровчий, естетичний, загально-виховний ефект, що є запорукою оптимального фізичного і розумового розвитку підлітка.
Висновки до першого розділу. Теоретичний аналіз літератури з теорії і методики фізичного виховання, педагогічних, філософських та інших джерел дозволяє стверджувати, що фізичне та естетичне виховання мають багато спільного в цілях, завданнях і засобах. Дещо взаємодоповнює і взаємозбагачує в них одне одного, а дещо об’єднує у фізичному і духовному єстві людини.
Вирішення цих проблем у значній мірі залежить від мотивації підлітків до впровадження фізичних занять як норми позашкільного життя.
Найуспішніше мотивувати підлітка за допомогою наступних стимулів:
Застосовуйте як стимул підліткове відчуття дорослості. На розвиток особистості це переживання має колосальний вплив. Підліток відчуває себе дорослим і прагне, щоб його таким визнали. Але яким шляхом дитина піде - залежить тільки від вас. Направте його в потрібне русло: нехай підліток засвоїть установки, норми і цінності суспільства, навчиться використовувати їх в життя.
Завантаження для підлітка є найважливішою діяльністю. Допоможе йому завоювати авторитет серед однолітків. Це послужить для підлітка мотивом подальшої самореалізації. Покажіть дитині, як можна виділитися з натовпу: стати неабиякою і неординарною особистістю, вміти знаходити вихід із ситуації. Щоб розвинути в ньому ці якості, заохочуйте підлітка на вирішення складних, творчих завдань, прояв ініціативи, пошук себе в якій-небудь області, наприклад, формуючи його позитивне ставлення до здорового способу життя, занять спортом.
Використовуйте в якості мотивів захоплення підлітків. У цьому віці захоплення дуже сильні й часто змінюють один одного. За припущенням видатного вітчизняного психолога Д.Б. Ельконіна, підлітковий період сензитивен до переходу навчальної діяльності на рівень вище. Це означає, що заняття спортом для підлітка можуть набути нового змісту, і він буде цінувати їх як можливість самовдосконалення та самоосвіти. Найуспішніше з мотивацією такого роду можуть впоратися авторитетні для підлітка дорослі: улюблені вчителі, захоплені спортом батьки і т.д. Головне для нього - особистий приклад. Проте зайве тиск в такій ситуації може привести до зворотного ефекту - підлітковому бунту або апатії.
РOЗДІЛ 2