- •Вступ
- •1. Предмет земельного права
- •2. Методи земельного права
- •3. Система земельного права
- •4. Принципи земельного права
- •5. Поняття і види джерел земельного права
- •6. Конституція України і закони як основні джерела земельного права
- •Розділ 2. Право власності на землю
- •1. Поняття права власності на землю
- •2. Земля як об’єкт права власності
- •3. Суб’єкти права власності на землю
- •4. Форми власності на землю в Україні
- •4.1. Право приватної власності
- •4.2. Право комунальної власності на землю
- •4.3. Право державної власності
- •Розділ 3. Види права землекористування в Україні
- •1. Право постійного землекористування
- •3. Орендне землекористування
- •4. Права та обов’язки землекористувачів
- •5. Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі
- •6. Концесійне право землекористування
- •1. Поняття та види земельних сервітутів
- •2. Правовий режим земельних сервітутів
- •3. Обмеження щодо використання земельних ділянок
- •4. Добросусідство в земельному законодавстві
- •Розділ 5. Правові засади угод щодо земельних ділянок
- •1. Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок
- •2. Продаж земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення
- •3. Безоплатна передача земельних дiлянок у власність громадян
- •Розділ 6. Гарантії прав на землю
- •1. Поняття гарантій прав на землю
- •2. Способи захисту прав на землю
- •4. Вирішення земельних спорів
- •1. Земельний фонд України як об’єкт правового регулювання
- •4. Поділ земельного фонду на категорії земель
- •5. Землеустрій
- •6. Державний земельний кадастр
- •7. Контроль за використанням та охороною земель
- •8. Моніторинг земельних ресурсів та його значення
- •1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •3. Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •4. Цивільно-правова відповідальність
- •6. Кримінальна відповідальність
- •7. Дисциплінарна та майнова відповідальність
- •3. Суб'єкти прав на землі сільськогосподарського призначення
- •Словник основних понять
- •Тестові завдання до вивчених розділів
- •Тестові завдання для заліку
- •Ситуативні практичні завдання
- •Список використаних джерел
Ю. В. Корнєєв, М. О. Мацелик
ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО
Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів
вищих навчальних закладів
Київ «Центр учбової літератури»
2009
ББК 67.407я73 К 67
УДК 349.4(075.8)
Гриф надано Міністерством освіти і науки України
(Лист № 1.4/18–Г–1464 від 25.06.2008)
Рецезенти:
Шкарупа І. К. – доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, завідувач кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету державної податкової служби України;
Кузьменко А. М. – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри господарського та міжнародного права Єропейського університету;
Жук Л. А. – доктор економічних наук, професор господарського права, професор кафедри господарського права та процесу Національного авіаційного університету.
Корнєєв Ю. В., Мацелик М. О.
К 67 Земельне право: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 240 с.
ISBN 978-966-364-767-8
Навчальний посібник з предмету “Земельне право” підготовлений на основі тематичного плану і навчальної програми курсу “Земельне право” та містить: програму курсу; розділи відповідно до тематики навчальної програми; перелік питань для самоконтролю і підготовки до практичних (семінарських) занять після кожної теми; тестові завдання для заліку; перелік питань, що виносяться на залік; ситуативні задачі; методичні рекомендації та завдання для домашньої контрольної роботи для студентів заочної форми навчання; словник – перелік основних понять земельно-правових відносин, список використаних джерел.
Посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, викладачів що займаються вивченням питань земельного права, а також усіх бажаючих що зацікавлені в питаннях регулювання земельно-правових відносин.
ISBN 978-966-364-767-8 |
© Ю. В. Корнєєв, М. О. Мацелик, 2009 |
|
© Центр учбової літератури, 2009 |
ВСТУП
В сучасних умовах існування “Земельне право” є однією з найважливіших галузей права нашої держави. Воно вивчає суспільні відносини між суб’єктами стосовно реалізації права власності на землю, а також з питань володіння, користування та розпорядження землею.
Метою земельного права є регулювання земельно-правових відносин між суб’єктами. Ця галузь права має властиву йому структуру, предмет, методи, принципи та джерела. Відповідно до системи земельного права розрізняють земельно-правові інститути, це насамперед право власності на землю, види землекористування, земельні сервітути, добросусідство, гарантії прав на землю, відповідальність за порушення земельного законодавства, правові режими земель України у відповідності за їх категоріями тощо.
Наука земельне право займає важливе місце серед інших юридичних наук. Вона здійснює свою діяльність у взаємодії з іншими юридичними галузями. Відповідно до цього, вона є комплексною галуззю права. Комплексність земельного права полягає в тому, що регулювання окремих питань здійснюється нормами цивільного, адміністративного, екологічного, аграрного права тощо. Але питому вагу в діяльності земельно-правових відносин здійснює Земельний кодекс та інші нормативно-правові акти, такі як закони України: “Про оренду землі”, “Про плату за землю”, “Про оцінку землі”, “Про охорону земель” тощо.
Навчальний посібник з предмету ‘Земельне право”, що пропонується, має на меті допомогти студентам засвоїти теоретичні положення земельного права, а також підготувати їх до практичної діяльності у вирішенні спорів пов’язаних із земельним законодавством.
Після кожного розділу пропонуються питання для самостійної роботи і підготовки до практичних (семінарських) занять.
Наприкінці навчального посібника пропонується вирішення тестових завдань, які охоплюють всі теми передбачені програмою.
Крім того для перевірки знань і практичної підготовленості студентів пропонується загальні тестові завдання до всього матеріалу, які можна використовувати також для перевірки знань під час заліку або самоітійної роботи.. Завдяки цьому студенти мають можливість самостійно тренуватися у вирішенні тестів і таким чином готуватися до практичних занять, а в кінцевому результаті підвищувати якість вивченого матеріалу і свої практичні навички.
Також наприкінці зазначеного навчального посібника пропонується перелік теоретичних питань, що виносяться на іспит ( диференційований залік).
3
Для підвищення навичок з практичної діяльності студентів – запропоновані ситуативні задачі.
Для студентів заочної форми навчання передбачені варіанти домашньої контрольної роботи з методичними вказівками до її виконання. Зазначені варіанти домашньої контрольної роботи в свою чергу можуть служити тематикою рефератів для студентів.
Для полегшення вивчення тем і питань курсу, автором наведено словник основних понять земельного права в алфавітному порядку.
Отже, основна мета цього навчального посібника – дати можливість студентам самостійно відпрацьовувати теми і виконувати відповідні практичні завдання, що має відіграти значну роль у вирішенні питань земельно-правових відносин в їх подальшій практичній діяльності.
У навчальному посібнику розміщено програму навчальної дисципліни “Земельне право”, яка дасть змогу більш наочно уявити студентам обсяг запропонованих для вивчення тем, питань і розрахунок їх за годинами. Всього програмою передбачено 9 тем – розділів. Два модульних контроля. Загальна кількість годин на вивчення дисципліни становить 81 годину, з них лекції – 18 годин, практичних – 18 годин, самостійна робота – 18 годин.
Підсумковим етапом вивчення курсу є диференційований залік (іспит).
Навчальний посібник з предмету “Земельне право” підготовлений на основі тематичного плану і навчальної програми курсу “Земельне право” та містить: програму курсу; розділи відповідно до тематики навчальної програми; перелік питань для самоконтролю і підготовки до практичних (семінарських) занять після кожної теми; тестові завдання для заліку; перелік питань, що виносяться на залік; ситуативні задачі; методичні рекомендації та завдання для домашньої контрольної роботи для студентів заочної форми навчання; словник – перелік основних понять земельноправових відносин, список використаних джерел.
Зрозуміло, що не всі запропоновані до вивчення теми охоплюють багатогранні інститути діяльності земельно-правових відносин в Україні, але виходячи з навчальної програми автор намагався охопити найбільш важливі і прктично-значимі розділи і питання.
Навчальний посібник «Земельне право» підготовлений доцентом кафедри господарського права і процесу юридичного інституту «ІПКП» Національного авіаційного університету, кандидатом юридичних наук, доцентом Корнєєвим Юрієм Валентиновичем.
Навчальний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, викладачів що займаються вивченням питань земельного права, а також усіх бажаючих що зацікавлені в питаннях регулювання земельноправових відносин.
4
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ
ДИСЦИПЛІНИ «ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО»
№ |
Назва теми |
|
Обсяг навчальних занять (год.) |
|
|
|||||
пор. |
|
Усього |
Лекції |
Практичні |
СРС |
|
ІР |
|||
|
|
|
||||||||
1 |
2 |
|
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|||
|
|
6 семестр |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Модуль №1 «Предмет, право власності, |
|
|
|
||||||
|
види землекористування та право земельного сервітуту» |
|
|
|||||||
|
Предмет, метод, систе- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1. |
ма, джерела і принципи |
|
6 |
2 |
|
2 |
2 |
|
|
|
|
земельного права |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2. |
Право власності на землю |
|
7 |
2 |
|
2 |
2 |
1 |
||
1.3. |
Види права землекорис- |
|
8 |
2 |
|
2 |
3 |
1 |
||
тування в Україні |
|
|
||||||||
|
Правове забезпечення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.4. |
земельного сервітуту та |
|
7 |
2 |
|
2 |
2 |
1 |
||
|
добросусідства в Україні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.5. |
Правові засади угод |
|
5 |
2 |
|
|
|
2 |
1 |
|
щодо земельних ділянок |
|
|
|
|
||||||
1.6. |
Домашнє завдання |
|
8 |
|
|
|
|
8 |
|
|
Модульна контрольна 1 |
|
3 |
|
|
2 |
1 |
|
|
||
|
1!робота № 1 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього за модулем № 1 |
|
44 |
10 |
|
10 |
20 |
4 |
|||
|
Модуль №2 «Гарантії прав на землю, форми управління, |
|
|
|||||||
|
відповідальність за порушення земельного законодавства». |
|
|
|||||||
2.1. |
Гарантії прав на землю |
|
9 |
2 |
|
2 |
4 |
|
1 |
|
2.2. |
Правові форми управлін- |
|
9 |
2 |
|
|
2 |
4 |
|
1 |
ня земельними ресурсами |
|
|
|
|||||||
|
Відповідальність за |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3. |
порушення земельного |
|
9 |
2 |
|
2 |
4 |
|
1 |
|
|
законодавства |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Правовий режим земель |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.4. |
сільськогосподарського |
|
7 |
2 |
|
|
|
4 |
|
1 |
|
призначення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Модульна контрольна |
|
3 |
|
|
|
2 |
1 |
|
|
|
|
2 робота № 2 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього за модулем № 2 |
|
37 |
8 |
|
|
8 |
17 |
|
4 |
|
Усього за навчальною дис- |
|
81 |
18 |
|
|
18 |
37 |
|
8 |
|
|
ципліною |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5
Розділ 1. Предмет, метод, система, джерела і принципи земельного права
1. Предмет земельного права
Земельне право України є однією з важливих юридичних галузей. Їй притаманні свій предмет, методи, система, принципи, об’єкти та суб’єкти.
Кожна галузь права характеризується властивим їй предметом правового регулювання. Таким своєрідним предметом земельного права є земельні правовідносини, які мають наступні ознаки: по-перше, випливають із спеціальної правосуб'єктності суб'єктів земельного права, із специфіки їхніх завдань та предмета діяльності; по-друге, складаються в сфері використання землі та її обігу.
У вузькому розумінні предметом земельного права є суспільні відносини, що пов'язані з використанням землі і регулюються нормами земельного права. Чинне земельне законодавство має комплексний характер, оскільки містить значну частину норм, які регулюють земельні відносини, але, по суті, за змістом є цивільно-правовими (купівля, дарування, спадкування та інші), оскільки земля, виходячи з положень чинного цивільного законодавства щодо права власності на земельні ділянки, є предметом цивільного права України.
Крім того, усі якісні характеристики землі, як сфери існування суспільства, складової природного середовища, предмета і засобу виробництва, свідчать про те, що земельні відносини, в які вступають суб’єкти господарювання (громадяни, підприємства, установи, організації, держава) є відносинами особливого виду і їх регулювання охоплюється нормами інших галузей права (цивільного, екологічного, аграрного тощо). Але усі вони залишаються земельними відносинами, оскільки основою їх існування є чинне земельне законодавство, що застосовують з урахуванням норм цивільного права. Норми цивільного права застосовують лише в тій частині, яка не врегульована нормами земельного права. Звідси випливає, що предметом земельного права є суспільні земельні відносини, зумовлені особливими специфічними властивостями землі як об’єкта суспільних відносин у тій частині, в якій вони регулюються нормами земельного права.
Отже, предметом земельного права є певна група суспільних відносин, що виникають у зв’язку з розподілом, використанням та охороною земель і регулюються нормами земельного права.
2. Методи земельного права
Методи правового регулювання – це такі способи, за допомогою яких держава на основі існуючої сукупності правових норм забезпечує необхідну їй поведінку людей як учасників правовідносин або впроваджує ті
6
засоби регулювання, які в конкретних умовах (політичних, економічних, соціальних тощо) можуть дати максимальний позитивний результат у здійсненні земельних реформ, вирішенні продовольчої кризи, становленні ринкових відносин тощо.
Методи правового регулювання, що застосовуються в практиці правового забезпечення суспільних земельно-правових відносин, містяться в законах та інших нормативно-правових актах, котрі є джерелом земельного права. Це правило не виключає використання в земельних правовідносинах правових методів, властивих іншим галузям права, у випадках однорідності та спорідненості суспільних відносин.
В юридичній літературі висловлюється думка про існування двох основних методів правового регулювання: імперативного (встановлює обов’язки суб’єктів правовідносин і використовується, як правило, у сфері управління використанням і охороною земель, а саме: при веденні державного земельного кадастру, моніторингу, здійсненні землеустрою та ін.) та диспозитивного (методу вибору певної моделі поведінки, який в земельному праві ґрунтується на визнанні того, що кожен власник мас право на свій розсуд розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, причому учасники земельних відносин можуть у певних межах регулювати взаємини між собою самостійно).
Диспозитивний метод правового регулювання у свою чергу поділяють на рекомендаційний, санкціонуючий і делегуючий.
Рекомендаційний метод передбачає надання можливості альтернативної поведінки суб'єктам земельних правовідносин залежно від поставленої мети. Зокрема, у ст. 140 ЗК України серед підстав припинення права власності на земельну ділянку закріплено добровільну відмову від цього права власника ділянки, тобто власник має право вибору: використовувати земельну ділянку за призначенням або відмовитися від неї.
Санкціонуючий метод полягає в тому, що учасник земельних відносин може самостійно приймати рішення щодо реалізації земельних повноважень, але це рішення набуває чинності лише після затвердження його компетентним органом. Наприклад, у ст. 100 ЗК України передбачено порядок встановлення земельних сервітутів і зазначено, що сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на основі договору чи рішення суду, але право сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.
Делегуючий метод полягає у наданні прав і свобод суб’єктам земельних відносин з того чи іншого кола правомочностей. Відповідно до ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі, на власний розсуд використовувати її корисні властивості.
7