Розділ іі міні-кейси до практичних занять (о.О. Лаврентьєва)

1. Підходи до розробки кейсів

Сутність кейс-методу (casestudy) – методу ситуаційного аналіз – полягає у тому, що тим, хто навчається, пропонується осмислити реальну професійну ситуацію, опис якої водночас відображає не тільки якусь практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти з метою її розв'язання. Основне у викладеній проблемі те, що вона не має однозначних рішень[2, с.7].

Серед головних понять, які описує кейс-метод, необхідно виділити такі, як «ситуація» та «аналіз». Ситуація є певним тимчасовим станом, який може змінюватись у різних напрямах. Кейс-метод — другий різновид аналізу, який формує власний особливий і неповторний зміст аналітичної діяльності і передбачає залучення різних видів аналітичної діяльності, необхідних для осмислення ситуації [2, с.8].

З гносеологічної точки зору кейс-метод є таким способом активного навчання, що містить неоднозначні імовірнісні знання, які виявляються під час аналізу практичної ситуації.

Конструктор кейс-методу (C. Малихіна)

1. Вивчення студентами тексту та змісту ситуації позааудиторно.

2. Ознайомлення за структурою кейсу (ситуацією, наявними умовами, вимогами до результатів тощо).

3. Постановка викладачем завдання за кейсом.

4. Об’єднання студентів у малі групи.

5. Робота студентів у малих групах.

6. Презентація роботи груп.

Робота студента над кейсом складається з самостійної домашньої підготовки до заняття та роботи в аудиторії.

Перша — самостійна, підготовча робота поза аудиторією. Кейс у даному разі виступає для студентів певною мірою нетиповим домашнім завданням, яке слід виконати. У цьому випадку рекомендується певна послідовність у розробки кейсу [2, с.16].

1. Індивідуальне вивчення студентами тексту ситуації:

а) уважне читання кейсу;

б) звернення до матеріалу лекцій і підручників;

в) аналіз кейсу;

г) обґрунтування рішення.

ІІ. Робота над ситуацією в аудиторії

1. Уважне прослуховування вступного слова викладача, з'ясування сутності завдання.

2. Входження в малу групу.

3. Робота студентів у складі малої групи, вибори доповідача.

4. Участь у презентації рішень своєї групи.

5. Участь у загальній дискусії: питання, виступи з місць.

6. Осмислення виступу викладача, його аналізу ситуації.

7. Отримання оцінки й її обґрунтування.

Головну роль у розв'язанні кейсу відіграють сформульовані до нього запитання. На них обов'язково треба дати письмову відповідь. Така робота, виконана на папері, знадобиться у процесі обговорення, допоможе слідкувати за його ходом, не повторювати думки інших і висловлювати ті ідеї, на які не зверталась увага.

Під час роботи над кейсом в аудиторії студентам слід дотримуватись таких принципіву роботі[2, с.23]:

— повідомляти свої ідеї і бути готовим до їхнього обґрунтування;

— уважно слухати інших і давати оцінку їх позиціям;

— бути готовим змінити свої погляди у разі появи нового розуміння проблеми або доказів;

• сприймати чужі думки, якщо вони добре обґрунтовані;

• уважно слухати один одного;

• виступати і ставити запитання тільки за дозволом викладача;?

— уміти переконувати один одного не силою голосу, а логікою висловлювання й аргументами.

Оцінювання роботи студента над кейсом орієнтується на якісне відображення таких складників [2, с.24-25]:

1. Виступ, який характеризує спробу серйозного попереднього аналізу (правильність рішень, підготовленість, аргументованість тощо).

2. Звернення уваги на певне коло питань, які потребують поглибленого обговорення.

3. Володіння категоріальним апаратом, намагання давати визначення та виявляти зміст понять.

4. Демонстрація уміння логічно мислити, якщо точки зору висловлені раніше, підсумовуються й приводять до логічних висновків.

5. Пропозиція альтернатив, які раніше залишались без уваги.

6. Пропозиція певного плану дій або плану втілення рішень.

7. Визначення суттєвих елементів, які повинні враховуватися під час аналізу кейсу.

8. Підбиття підсумків обговорення, тобто виступу під час з'ясування результатів.

Аналіз, що міститься в письмовій роботі студента, вважається задовільним, якщо [2, с. 25]:

— проаналізовано більшість проблем, які містить кейс;

• зроблено власні висновки на основі інформації щодо ситуації, які відрізняються від висновків інших студентів;

• продемонстровано адекватні методи для обробки інформації;

• складено документи, які за змістом та оформленням відповідають вимогам;

• приведені у результаті аналізу аргументи перебувають у відповідності до виявлених проблем та зроблених висновків, оцінок і використаних аналітичних методів.