- •Практичне заняття № 7-8 (4 год.) Синтаксичні норми української мови
- •Практичне заняття № 9 (2 год.) Модульна контрольна робота № 1 (мк-1)
- •Модуль 2. Культура писемного й усного ділового мовлення Практичне заняття № 10 (2 год.) Оформлення документів щодо особового складу
- •Практичне заняття № 11 (2 год.) Оформлення довідково-інформаційної документації
- •Практичне заняття № 12 (2 год.) Оформлення офіційної і приватної кореспонденції
- •Практичне заняття № 13 (2 год.) Оформлення господарсько-договірної та організаційної документації
- •Практичне заняття № 14 (2 год.) Оформлення обліково-фінансових і розпорядчих документів
- •Практичне заняття № 15 (2 год.) Орфоепічні норми української мови. Культура усного ділового мовлення
- •Практичне заняття №16 (2 год.) Службовий і мовленнєвий етикет
- •Практичне заняття №17 (2 год.) Публічний виступ, його жанри
- •Практичне заняття № 18 (2 год.) Модульна контрольна робота № 2 (мк-2)
- •1. Поточний контроль
- •2. Модульний контроль
- •3. Підсумковий контроль
- •Перелік питань для перевірки знань і вмінь з курсу
Практичне заняття №17 (2 год.) Публічний виступ, його жанри
Питання:
Публічний виступ. Підготовка до виступу: стадії підготовки, джерела підготовки.
Конспект, види конспектів. План виступу, тези.
Композиція виступу. Вимоги до оратора, його мовлення.
Жанри публічних виступів: доповідь, промова, лекція, огляд, бесіда, диспут.
Пряма мова, цитата, епіграф. Розділові знаки при них.
Завдання:
1.Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Назвати і схарактеризувати стадії підготовки до виступу.
3.Дативизначення конспекту.Схарактеризувати технікуконспектування.Назвативиди конспектів, пояснити їх особливість.
4.Пояснитипризначення планів і тез доповідей.
5.Подати розгорнуту характеристикуструктури (композиції) виступу(зачин, виклад, кінцівка).Схарактеризуватидедуктивнийтаіндуктивний методивикладу матеріалу під час виступу. Якому методу надається перевага, чому?
6.Назвати і схарактеризувативимоги доповедінки оратора(природність,доброзичливість, зосередженість тощо).Сформулювати вимоги, які, як на вашу думку, висуваються до мовлення справжнього оратора.
7. Пояснити висловлювання К.Станіславського: „На слухача впливають не тільки думки, уявлення, образи, пов’язані з проказуваними словами, а й звукове забарвлення слів – інтонація й красномовне мовчання, яке договорює недоказане словами.Інтонація й пауза самі по собі, без слів, мають силу емоційного впливу на слухачів ”.
8. Пригадати яку-небудь промову (виступ) політичного діяча(по телевізору, радіо). Назвати позитивні й негативні елементи у виступі промовця. Сказати, що особисто ви вкладаєте в поняття„мистецтво публічноговиступу ”.
9. Схарактеризувати поради Д. Карнегі(див.:11). Запропонувати свої зміни і доповнення до порад Д.Карнегі.
10.Назвати види доповідей, охарактеризувати їх. Підготувати доповідь на тему: „ Якщо ви оберете мене президентом, то я …”.
11. Дати визначенняпромови.Назвативиди промов, їх найважливіші особливості.
12. Підготувати агітаційну промовуна підтримку однієї з партій, що балотується у Верховну Раду України,або на підтримку одного з кандидатів у Президенти України. Оголосити її.
13. Дати розгорнуту характеристику лекції.Підготувати фрагмент лекції на будь-яку тему за фахом (на 10 хвилин).
14. Схарактеризувати бесіду і диспут.Сказати, що відмінного між ними. Скластиплан бесіди або диспутуна будь-яку тему (суспільно-політичну, педагогічну, медичну тощо).
15. Переписати речення, пояснити розділові знаки при прямій мові.
1.І тихо-тихесенько я промовляла:„Сон літньої ночі! Мені тебе жаль! ” (Л.Українка). 2. „ Ні, не клич мене, весно, – казала я їй, – не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темне ”. (Л.Українка). 3. „Чого зажурився, мій любий козак?” – питає дівчина вродлива (Л.Українка). 4. –Добридень, Жане! – привітався з свого почесного місця Аркадій Петрович. – Що снилось? (М.Коцюбинський). 5. „Ач, привітався, ледь підняв бриля, – скипів Аркадій Петрович. – Що я їм тепер! Я вже їм не потрібний …”. (М.Коцюбинський).
16. Переписати текст, поставити розділові знаки при прямій мові і пояснити їх уживання. Пояснити всі орфограми і пунктограми.
Квітень
Якщо березень весну, неначе наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються у зелень, з'являються перші весняні квіточки. Обіч осель прокльовуються тендітними списами півники. Ці справжні рицарі найпершими оповіщають, що весна оселилася біля хати. Незважаючи на частенькі морози, вони мужньо переносять випробовування своєї долі. Від того й казали: З'явилися біля оселі півники — весна присіла на призьбі.
Четвертий місяць року, як ви пам'ятаєте, у давнину на Україні йменувався березнем. Лише у XVI столітті в літературній мові з'явилося сучасне означення „ квітень ”. Але найактивніше почала вживатися ця назва лише на початку минулого століття.
З приходом квітня побільшується турбот у хліборобів. Там, де земля підсохла, зокрема на пагорбах, вже почали висівати ранні ярові. До таких в першу чергу належить ячмінь. Ця невибаглива до природних умов рослина вимагає ранніх строків сівби. Це підтверджує мудре народне прислів'я: Кидай мене у болото — буду якзолото, топчи мене у грязь — будеш як князь.
У квітні починали виводити на пасовиська і свійських тварин. У кожномуселі були свої звичаї першого вигону корів на пашу. З дитинства мені запам'ятався наш поліський обряд, який певною мірою характерний для всього лісового ареалу Житомирщини.
Переважно з квітнем пов'язане одне з найбільших християнських свят — Великдень, або Паска (остання назва походить від обрядового печива — паски, яку спеціально випікають до цього дня).
Цвітень, красенець, водолій. Ці та інші назви пов'язані з полудневим місяцем весни.Але в народі є ще одна і не менш цікава накличка — „лелечник”. Ви, напевне, здогадалися: мова йде про найшановнішу в нашого народу птицю — лелеку, яка, долаючи далекі відстані , приносить на своїх крилах теплу весну. Недарма кажуть: Прилетів лелека — весну приніс здалека чи Перелетів я Десну — приніс вам весну (А.Матвієнко).
У результаті вивчення теми студенти повинні знати: жанри публічних виступів, їх структурні й організаційні особливості; правила вживання розділових знаків при прямій мові, цитатах, епіграфах; студенти повинні вміти: грамотно будувати публічні виступи, виголошувати їх із дотриманням норм усного мовлення; правильно вживати розділові знаки при прямій мові, цитатах, епіграфах.
Література.Основна:6,с.186-188,195-202,268-269;9,с.313-25;12,с.245-280;див.: тема 8; 18; 19.
Додаткова: 13,с.235-242.