Мислення 4 год. План

1. Мислення як вища форма пізнавальної діяльності.

2. Основні теорії мислення.

3. Види мислення та їх характеристика.

4. Розумові дії та мислитель ні операції.

5. Форми мислення. Логічні форми мислення та розв'язування задач.

6. Особливості творчого мислення.

7. Удосконалення та розвиток мислення. Індивідуальні властивості мислення.

8. Методи дослідження мислення.

Питання для самоконтролю

1. Чи достатньо буде, характеризуючи мислення, вказати на такі його ознаки: це спосіб опосередкованого та узагальненого відображення внутрішніх властивостей об'єктів та явищ дійсності?

2. Чи є соціальна природа мислення необхідною умовою його розвитку?

3. У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?

4. У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?

5. Що характеризує істотні ознаки предметів та явищ, які є об'єктом мисленого пізнання?

6. Що є кінцевим продуктом мисленого пізнання дійсності?

7. У чому полягає відмінність понять від уявлень як форм пізнання дійсності?

8. Як співвідносяться між собою проблемна ситуація та завдання?

9. Визначте головні етапи процесу розв'язання завдання.

Питання для дискусїї

1. У чому полягають відмінності мислення людини від мислення тварини? Що не дозволяє мисленню тварини піднестися до рівня людського мислення? Наведіть приклади.

2. У чому виявляється принципова відмінність мислення людини від "мислення" машини? Наведіть аргументи, які б переконливо доводили наявність такої відмінності.

3. Чи існує, на ваш погляд, небезпека того, що комп'ютери засвоють функції мислення, які притаманні лише людині?

4. Чи згодні ви з твердженням, що продуктом мислення можуть бути лише поняття?

5. Чи згодні ви з твердженням, що в поняттях як формі мислення найповніше відображаються всі властивості та якості об'єктів?

6. Чи вважаєте ви, що поняття "завдання" іноді може бути ширшим, ніж поняття "проблемна ситуація"?

7. Чому думки однієї людини безпосередньо недоступні свідомості іншої?

8. Якщо думка – це відображення, образ, копія дійсності, то як є можливим передбачення майбутнього, постановка мети?

9. Визначте основні засоби активізації та розвитку мислення у процесі навчання.

10. Чи збігаються поняття «мислення» і «інтелект»?

Психологічні задачі

Задача 1. Виберіть із характерних процесів відображення те, що характеризує мислення людини.

А. Відображення окремих властивостей предметів і явищ матеріального світу.

Б. Відображення минулого досвіду у вигляді почуттів, думок та образів раніше сприйнятих предметів і явищ.

В. Відображення предметів і явищ у сукупності їхніх властивостей та частин.

Г. Відображення загальних та істотних ознак, зв’язків і відношень предметів і явищ.

Д. Відображення під час безпосереднього впливу предметів і явищ на органи чуття.

Е. Відображення дійсності опосередкованим шляхом з обов’язковою участю мови.

Задача 2. Які характерні особливості мислення як одного з пізнавальних процесів проявляються в таких прикладах?

А. Підійшовши до трамвайної зупинки не в години «пік» і помітивши на ній незвичайно багато людей, ви здогадуєтесь: давно не було трамвая.

Б. Прийшовши додому і помітивши, що синок-дошкільник незвично тихий і мовчазний, мати мимоволі думає: захворів чи нашкодив.

Задача 3. Чи однакові за значенням і використанням перераховані нижче терміни? З обґрунтуванням відповіді.

Інтелект, мислення, розум, розсудок, менталітет, знання, мудрість, освіченість, інформація, інтелігентність, розуміння, поінформованість, ерудиція.

Задача 4. Про які якості та властивості мислення йдеться в наведеному описі:“Він мав грунтовні знання в царині як соціальних, так і природних наук, і вмів цими знаннями чудово користуватися. У досліджуваних якостях він прагнув віднайти їх сутність, з’ясувати основні причини, зв’язки. Відкриваючи будь-які шаблони в аналізі нових фактів, умів бачити їх з нового боку і не боявся критично оцінювати свої попередні погляди. Іноді він припускався помилок, але вмів усувати їх згодом”..

Задача 5. Про що свідчать результати наведеного експерименту? Чому діти різного віку поводять себе по-різному?

Дитина може дістати іграшку, лише відштовхнувши від себе рукоятку лівого плеча важеля (якщо вона потягне до себе, іграшка, прив’язана до правого плеча, відсунеться), тобто їй необхідно здійснити рух, протилежний тому, який виконується при притягувані речей о себе. З’ясувалося, що діти 2-2,5 років не можуть розв’язати цю задачу. Тільки 4-5-річна дитина може дістати бажану іграшку.

Задача 6. Яка психологічна причина заважала учневі правильно розв’язувати таку елементарну задачу?

На уроці математики учням 5 класу було запропоновано задачу: «Для одержання замазки взяли вапно, борошно і лак у співвідношенні 3:3:2. Скільки треба взяти кожної речовини зокрема для одержання 4,2 кг замазки?»

Один учень розв’язував задачу так: подумки ділив круг на три частини і знаходив кожну частину: вапно 1/3 від 4,2, борошно ½ від 4,2, лак – ½ від 4,2. Розв’язання було неправильне. До цього в класі розв’язували задачі на частини і ціле.

Задача 7. Яка розумова операція недостатньо розвинена в школярів, внаслідок чого у них бувають помилки у розв’язанні задач?

А. Дитину, що вступила до школи, питають: «Що таке птах?». Вона відповідає: «Він сіренький, маленький, має маленький носик і ротик».

Б. Дитині пропонують задачу: «У хлопчика було три цукерки, одну він загубив. Скільки цукерок у нього залишилось?». Не звертаючи увагу на запитання, учень говорить: «Треба шукати її і знайти».

В. Дитині допоміжної школи дають набір картинок і пропонують розкласти їх на групи за принципом «що до чого підходить». Дитина розкладає так: одяг кладе коло шафи, моряка – на корабель, метелика об’єднує з квітами тощо.

Задача 8. Спостереження показують, що деякі учні молодших класів не відносять помідори до овочів, бо за зовнішнім виглядом вони не схожі на моркву та буряк. Слова “біг”, “ходьба” вони помилково відносять до дієслів, а “мовчати” до іменників, пояснюючи це тим, що слово не позначає ніякої дії.

Поясніть, чому з’являються подібні помилки. Яка мислительна операція недостатньо розвинута у цих учнів?

Задача 9. Ознайомтеся з ситуацією. Чому дівчинка помилилась? Як ця помилка характеризує дитяче мислення?

Дівчинка двох з половиною років запитала в матері: «Мамо, де тато?». «Пішов на роботу», – відповіла та. «На, – заперечила дівчинка, – він удома, ось висить його сорочка».

Задача 10. Зазначте в наведених прикладах види мислення. Зазначте характерні особливості кожного виду. З обґрунтуванням відповіді.

А. Учень 8 класу так висловив своє розуміння вірша М.Ю. Лермонтова «Скеля»: «Хмаринка – це випадкова радість у людини. Вона зігріла людину, залишила добрий спогад і полетіла. І ця людина після такої радості ще гостріше відчуває свою самотність, усю безрадісність свого існування».

Б. Першокласникам давали одноколірні цеглинки і пропонували з частини цеглинок викласти дві стінки. Потім одна група першокласників повинна була викласти третю стінку (що сполучила б перші дві), дивлячись на раніше викладені стінки. Друга група, споруджуючи третю стінку, не мала можливості порівнювати свою роботу з двома першими стінками. У першій групі виявилося втроє більше учнів, які правильно розв’язали завдання, ніж у другій групі.

В. Учень 10 класу так визначає почуття честі: «Почуття честі – це почуття, яке змушує людину підтримувати в очах інших свій авторитет, престиж, репутацію чи авторитет, престиж і репутацію колективу, членом якого вони є. Це почуття зобов’язує у всіх вчинках іти за своїм світоглядом, переконаннями, не дозволяє підлабузнюватись, чинити безчесно, принижуватися, принижувати інших. Це почуття спонукає прагнути до чистоти своїх вчинків, своєї моралі.

Г. Учень розв’язує задачу: «Хлопчик говорить сестрі: «Якщо ти даси мені вісім горіхів, то у нас буде порівну». А вона йому відповідає: «А якщо ти даси мені вісім горіхів, у мене стане вдвоє більше». Скільки горіхів мав кожен?» Для того, щоб розв’язати цю задачу, він складає схему.

Задача 11. Ознайомтеся з описом результатів експерименту. Чому довелося відмовитися від самоспостереження? Що ту може дати експеримент?

Тривалий час, вивчаючи закони мислення, дослідник сам розв’язував якусь задачу і займався самоспостереженням. Спочатку цей шлях здавався плідним (зокрема, було виявлено, що мислення може здійснюватись і без участі наочних образів), але в подальшому психологія перейшла до експериментальних методів дослідження мислення.

Задача 12. Про що свідчать відмінності у способах розв’язування наведеної задачі? Як вони характеризують мислення?

Два учні четвертого класу розв’язували задачу: «Зараз 3 год. 40 хв., котра година буде через півгодини?». Перший міркував так: півгодини – це 30 хв., тому потрібно 30 додати до 40. Оскільки в годині лише 60 хв., то решта 10 хв. Перейде в наступну годину. Отже, відповідь: 4 год. 10 хв. Для другого учня година – це кругли циферблат, а півгодини – воловина цього кола. У 3 год. 40 хв. Стрілка стоїть під гострим кутом зліва на відстані двох п’ятихвилинних поділок по вертикалі. Взявши цю стрілку за основу, учень уявно розрізає диск навпіл і попадає в точку, розташовану в двох діленнях справа від вертикалі, з протилежного боку. Так він отримує відповідь і переводить її в числову форму: 4 год. 10 хв.

Задача 13. Хворі з ушкодженнями потилично-тім'яних відділів лівої півкулі головного мозку не можуть побудувати конструкцію з кубиків за зразком, хоча розуміють загальний принцип побудови і мають відповідний намір. По-іншому поводять себе хворі з пошкодженням лобових часток мозку. Їм неважко знайти потрібні просторові відношення, але вони не можуть спланувати сам процес побудови. Ці хворі не розмірковують над умовами задачі і не виявляють ставлення до власних помилок.

Як ці дані характеризують мислення? Соціальним чи природним явищем воно є?