5.Умови звільненя від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ст.307 кк України
За чинним законодавством звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом. У зв'язку з цим слід мати на увазі, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК за злочини, передбачені ч. 1 цієї статті, допускається лише за умови, що винна особа добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги і вказала джерело придбання цих засобів (речовин) або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних із їх незаконним обігом.
Здача наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів визнається добровільною, якщо відбулася за обставин, коли особа мала й усвідомлювала можливість продовжувати протиправну діяльність, але не побажала цим скористатися. Вони можуть бути передані не тільки правоохоронним органам, а й іншим органам влади або управління чи компетентним посадовим особам. Останні повинні вжити заходів для передачі цих засобів (речовин) правоохоронним органам з метою належного процесуального оформлення їх добровільної здачі та подальшого знищення. Звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи із зазначених підстав має здійснюватися за правилами, передбаченими статтями 7, 71, 72 КПК.[9]
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Особа, що добровільно здає наркотики, психотропи або їх аналоги, може керуватися будь-якими мотивами. Не має також значення, чи робить вона це зі своєї ініціативи або під впливом батьківського наказу, порад родичів, друзів тощо, але обов'язковим її волевиявлення - примус виключає добровілність. Добровільною вважається здача і тоді, коли правоохоронним органам вже було відомо про незаконне зберігання зазначених засобів або речовин, але їм не вдалося їх знайти, а особа по своїй волі їх здає. Якщо ж особа мусить це зробити, оскільки наркотики (психотропи) так чи інакше будуть вилучені, говорити про добровольність не має підстав[10].
Вказівка на джерело придбання наркотиків або психотропних речовин або сприяння розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом означає, зокрема, що суб'єкт повідомляє достовірні відомості про те, у кого конкретно або де саме він придбав ці засоби або речовини. Наприклад, називає всі відомі йому дані про особу, яка збувала наркотики або психотропні речовини, чи вказує індивідуальні ознаки місця їх придбання - склад, аптеку, медичну установу, фармацевтичне підприємство, приміщення, що використовується як дім наркоманів, місце зростання рослин, що містять наркотики, в тому числі і дикорослих. Обсяг цієї інформації повинен бути достатнім для виявлення джерела збуту наркотиків або психотропних речовин.
Якщо особа не може точно вказати джерело придбання наркотичних засобів або психотропних речовин, вона не втрачає шансів на звільнення від кримінальної відповідальності. Однак в такому випадку ця особа зобов'язана сприяти розкриттю злочину, пов'язаного з незаконним обігом цих засобів або речовин: описати прикмети особи, в якої вони були придбані, сумлінно виконувати вказівки слідчих органів під час розшуку і впізнання підозрюваних, пошуку місця збуту наркотиків або психотропних речовин, але і в розкритті інших злочинів, пов'язаних з порушенням законодавства по боротьби з наркоманією.
Для звільнення суб'єкта від кримінальної відповідальності не вимагається, щоб злочин іншої особи був розкритий, - слідчі органі можуть і не добитися такого результату. Однак обов'язковою умовою є справжнє, не вдаване сприяння слідству в розкритті злочину.
За змістом норм, передбачених ч. 4 ст. 307 КК, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства .
П.Хряпінчький вважає, що арсенал заохочувальних норм у справах повязаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, використовується не повно і не ефективно. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, за вчинення яких можливе звільненя від кримінальної відповідальності, належить до так званих злочинів з альтернативним діянням. Особливість їх полягає у тому, що кожне з вказаних у диспозиції статті діянь вже утворює закінчений склад злочину. Однак послідовне чи одночасне вчинення декількох чи всіх із названих діянь також становить закінчений злочин [11,стор.12]. Так, у ч.1 ст.307 КК України передбачено сім альтернативних дій: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин.
Держава зацікавлена у тому, щоб якнайбільше наркотичних засобів було вилучено з нелегального обігу і вони не дійшли до споживача – наркомана. Встановлення обмеження на добровільне здавання наркотичних засобів чи психотропних речовин залежно від того, яким чином були вони отримані особою – шляхом виробництва, виготовлення, придбання чи розкрадення, суттєво обмежуєстимулюючий потенціальних норм про звільнення від кримінальної відповідальності, не спонукає до добровільного здання наркотичних засобів осіб, які заволоділи ними шляхом розкрадання. При цьому викрадення, привласнення, вимагання, заволодіння шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем визнаються законодавцем менш суспільно небезпечними, аніж виробництво, виготовлення чи придбання цих засобів. Санкції ч.1 і ч.3 ст.8 КК України більш м’які, ніж санкції відповідних частин ст.307 КК. Тому, слід підтримати пропозицію щодо розширення спеціальних видів звільненя від кримінальної відповідальності за злочини всфері обігу наркотичних засобів за рахунок віднесення до них контрабанди, викрадення, привласнення, вимагання цих засобів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищєм [12, стор.79-80].
Крім того, можливе поширення випадків звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів за рахунок зняття обмежень на на здавання наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів у великому і особливо великому розмірі. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочиниу сфері обігу наркотичних засобів застосовується тоді, коли предметом злочину є накротичні засоби, психотропні речовини і прекурсори у невиликих розмірах. Одним із напрямів поширення спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності є зняття , що стосується розміру психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. О.Наден справедливо зазначає, що з позиції обмеження передумов звільнення від кримінальної відповідальності лише злочинами, предметом яких є невеликий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, не є виправданим, оскільки це не відповідає політиці держави у протидії незаконному обігу цих речовин. У кожному з випадків звільнення особи від кримінальної відповідальності такі засоби вилучаються з незаконного обігу і переходять під контроль держави, нейтралізується суспільна небезпечність їх виробництва, виготовлення, придбання, перевезення чи пересилання. При цьому рівною мірою погашається як відносно більш низька суспільна небезпечність таких дій з невеликим обсягом, так і відносно більш висока суспільна небезпечність таких дій з великим чи особливо великим обсягом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів [13,стор.146-147].
Звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які добровільно здали наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори у великому чи особливо великому розмірі, ефективно сприятиме вилученню з незаконного обігу зазначених предметів, досягненю мети мінімізації злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Соціальний ефект добровільного здавання великого чи особливо великого розміру наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорівбуде більш значним, ніж ефект здавання зазначених предметів у невеликому розмірі. Тому держава зацікавлена у здаванні якнайбільших обсягів наркотичних засобів і з метою стимулювання позитивної посткримінальної поведінки осіб запропонувала їм кримінально – правове заохочення у вигляді звільнення від кримінальної відповідальності [14,стор.112].
Висновки
Кількість людей, які вживають наркотики зростає в усьому світі, в тому числі і в Україні. Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознак епідемії. За офіційними даними кількість людей, які вживають наркотики близько 100 тисяч. Реальна ж цифра, за оцінками МВС, в 10-12 разів більша, і складає 800-900 тисяч. За даними Інтерполу, в Україні зареєстровано 65 тисяч розповсюджувачів наркотиків. Дослідження показали, що середній вік початку прийому наркотиків – 9-15 років. Незаконний обіг наркотичних, засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів набув такого рівня, що став реальною загрозою для безпеки та нормального розвитку українців, тому в ході виконання роботи я намагалася як умого глибше вивчити питання пов’язаного з кримінальною відповідальністю за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
В ході написання роботи були вирішені наступні питання:
- були вирішені питання стосовно кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;
- була дана кримінально – правова характеристика злочинів пов`язаних з незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням чи збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також були вказані кваліфікуючі ознаки цього злочину;
- вирішені питання стосовно застосування заохочувальних норм при відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також бачення вчених кримінального права стосовно перспективи розвитку заохочувальних норм.
Література:
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
Гриненко И. Наркобизнес и национальная безопасность.- К.,2004.
Драпкин Л., Вафин Р., Злоченко Я. Основные противодействия уголовному наркобизнесу. – М., 2003.
Науково – практичний коментар Кримінального кодексу України.-4-те вид.,переробл. та доповн./ За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка.-К.: Юридична думка, 2007.- 1184 с.
Кримінальний кодекс України – 2001, ВВР №25-26, ст.131.
Закон України „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними” від 15.02.1995р.
Постанова Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002р. «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів».
Закон України „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними” від 15.02.1995р.
Закон Украинской ССР «Об утверждении уголовно – процессуального кодекса Украинской ССР» от 28.12.1960г., с изменениями и дополнениями.
Постанова ПВС № 12 від 13 грудня 2005 р. „Про судову практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”.
Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Х., 2000.-128с.
Наден О.В. Щодо розширення передумов спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів // Підприємство, господарство і право.- 2001.- №12.- С.78-81.
Наден О.В. Місце кримінально – правових засобів у системі правових заходів протидії наркотичній злочинності / Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчій діяльності: Тези доп. та наук. повідом. учас. наук. конф. молодих вчених. За ред. М.І.Платонова.-Х., 2002.- С.144-147.
Додаткова література:
1. Афян Э. Мотив и цель незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ // Уголовное право. – 2003. - № 2. - С. 9 – 12.
2. Воронин В. Определить законом крупный размер наркотических средств // Российская юстиция. – 2003. - № 2. – С. 43.
3. Дьяченко А., Четвертакова Е. Международно-правовые обязательства России в сфере борьбы с незаконным оборотом наркотиков // Уголовное право. – 2002. - № 4. - С. 108 - 110.
4. Козаченко И., Симакова И. Освобождение от уголовной ответственности за незаконные действия с наркотическими средствами и психотропными веществами // Уголовное право. – 2003. - № 1. С. 52 – 55.
5. Курченко В. Проблемы квалификации незаконного оборота наркотиков // Уголовное право. – 2003. - № 2. - С. 45 – 46.
6. Хряпінський П. Перспективи розвитку заохочувальних норм особливої частини кримінального законодавства // Право України. -2007.-№12.- С.110 – 115.