3.2. Класифікація структур управління

Усі структури управління класифікуються за двома ознаками:

1. за підпорядкованістю (ступінчатість):

• двохступінчата,

• трьохступінчата,

• чотирьохступінчата;

2. за територіально-виробничою (субпідрядності) ознакою:

• багатогалузева (територіальна),

• галузева (цехова),

• змішана (комбінована).

1-ша ознака – за підпорядкованістю:

Двохступінчата структура управління формується в підприємствах, що мають невеликий розмір земельної території, достатньо високий рівень концентрації виробництва:

1-ий рівень – керівники виробничих (первинних) підрозділів;

2-ий рівень – головні спеціалісти на чолі з керівником підприємства.

Трьохступенчата структура управління формується в підприємствах, що мають недостатньо високий рівень спеціалізації й концентрації виробництва та великий розмір земельної території і як правило декілька населених пунктів. За такою системою управління формують підрозділи середньої ланки (комплексна бригада, відділок, галузевий цех), при цьому керівники виробничих підрозділів підпорядковуються керівникам середньої ланки, а вони керівникові господарства.

Чотирьохступенчата структура управління формується в господарствах, які входять до складу будь-яких об’єднань (агропромислові комбінати, об’єднання, трести,консорціуми) і його органи управління об’єднання – це четвертий рівень упрваління.

2-га ознака – за субпідрядністю:

Багатогалузева структура управління формується в господарствах, які мають достатньо великий розмір земельної території (3,5 тис.га і більше землі), декілька населених пунктів, некомпактно розміщену земельну територію. За таких умов виникає необхідність формувати територіальні органи управління (комплексні бригади, виробничі відділки та ін.). при такій структурі управління керівники первинних виробничих підрозділів рослинництва і тваринництва лінійно підпорядковані керівнику середньої ланки, а він лінійно підпорядковується керівнику господарства.

Керівник господарства

Головніспеціалісти

Керівники середньої ланки

Бригадир комплексної бригади № 1

Бригадир комплексної бригади № 2

Бригодир бригади по рослинництву

Бригадир бригади по тваринництву

Бригодир бригади по рослинництву

Бригадир бригади по тваринництву

Рис. 4. Принципова схема багатогалузевої структури управління.

Основні переваги багатогалузевої структури управління:

• в повній мірі відображає характер і глибину спеціалізації, що вже склалася;

• великі виробничі підрозділи (відділки, комплексні бригади) і їх керівники забезпечують необхідний рівень маневрування працею, матеріальними та іншими ресурсами;

• забезпечується необхідний рівень соціального розвитку стосовно територіального розташування цих великих підрозділів (відділки в більшості випадках прив’язані до якихось населених пунктів і дає можливість для того, щоб ефективно використовувати трудовий процес);

• якщо в цих господарствах впроваджена служба оперативного управління, то вона дозволяє більш конкретно, швидко і ефективно здійснювати координацію діяльності всіх керівників завдяки наявності збільшення виробничих підрозділів.

Недоліки багатогалузевої структури:

• має велику кількість ланок;

• має багато ступенів;

• фактичне навантаження на одного керівника перевищує оптимальну норму управління;

• спостерігається дублювання функцій, що виконуються лінійними керівниками і функціональними працівниками апарату управління;

• функціональні служби в більшості випадках не відповідають особисто за реалізацію прийнятих ними управлінських рішень, тому що всі пропозиції мають форму рекомендацій;

• всі керівники обслуговуючих, допоміжних та культурно-побутових підрозділів працюють автономно і часто не узгоджують свої дії з вимогами основного виробництва.

Галузева (цехова) структура управління формується в господарствах, які мають невеликий розмір земельної території (до 3 тис. га), високий рівень спеціалізації і концентрації виробництва, як правило один населений пункт, компактно розміщені трудові ресурси, наділені засобами зв’язку, дорожним покриттям тощо.

Керівник господарства

Головніспеціалісти

Начальники цехів

Бригадир цеху рослинництва

Бригадир цеху тваринництва

Бригадир цеху молочного скотарства

Бр.р-ва № 1

Бр.т-ва № 1

Бр. м/с № 1

Бр.р-ва № 2

Бр.т-ва № 2

Бр. м/с № 2

Бр.р-ва № 3

Бр.т-ва № 3

Бр. м/с

№ 3

Рис. 5. Принципова схема галузевої (цехової) структури управління.

При такій структурі управління керівники первинних виробничих підрозділів за галузевим принципом підпорядковуютьсяначальнику відповідного галузевого цеху.

Основні недоліки галузевої структури:

• відсутня взаємодія між керівниками цехів, що відповідають за функціонування окремих галузей (керівники цехів функціонують тільки в своїй галузі, відповідають за певну технологію, використовує різні ресурси; керівник підприємства стає в цих умовах арбітром, так як кожен з них обмежений своює галуззю);

• складність здійснення процесу координації і регулювання по горизонталі управління;

• багатоступінчатість.

Переваги:

• помітно скорочується кількість ланок, які раніше існували в окремому вигляді (при багатогалузевій системі управління багато підрозділів обслуговуючого і допоміжного характерів, всі керівники функціональних служб скорочується до 2-х – економічний і обліковий, а інші ідуть у основне виробництво);

• зменшується фактичне навантаження на одного керівника (воно є наближеним до оптимального);

• всі головні і галузеві спеціалісти, які раніш були в централізованому формуванні, зараз переходять у виробництво, одночасно застосовуючи при цьому рішення адміністративного і технологічного характеру і несуть відповідність за кінцеві результати виробництва;

• впровадження оперативної служби дозволяє оперативно приймати рішення і забезпечити на потрібному рівні координацію між керівниками цехів, що полегшує працю одного керівника і знижує фактичне навантаження на нього;

• значно полупшується схема інформаційних потоків, особливо що стосуються її якості: при меншій кількості інформація спеціалізується;

• помітно краще вирішуються питання соціального розвитку колективу, так як всі рішення цього характеру приймаються на рівні заступника керівника з питань соціального розвитку.

Змішана (комбінована) формується в господарствах, які мають поглиблений рівень спеціалізації і концентрації по виготовленню певного виду продукції, така структура має елементи територіального і галузевого управління:

Керівник господарства

Головніспеціалісти

Керівники середньої ланки

Бригадир комплексної бригади № 1

Начальник цеху овочівництва

Бригадир комплексної бригади № 2

Бр. № 1

Бригодир бригади по рослинництву

Бригадир бригади по тваринництву

Бригодир бригади по рослинництву

Бригадир бригади по тваринництву

Бр. № 2

Рис. 6. Принципова схема комбінованої структури управління.