VI. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

◊ Робота з підручником.

Виконання вправи 64 (опрацювання таблиці «Орфограми в префіксах»).

Viі. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

◊ Попереджувальний диктант.

Позначити орфограми у виділених словах.

Свободи сонце стало нашим дахом, під ним Дніпро прибої розгортає, стара Говерла плечі розправляє… (І. Гущак.) Не дістається батьківщина в спадок. Вона – довічний невідплатний борг. (В. Затуливітер.) Зло заподієш людині – її ж і зненавидиш люто; вчиниш зненацька добро – любою стане тобі. (І. Качуровський.) Востаннє гукнули з ночі притомлені дикі гуси, бо вже десь малий Телесик чека рятівних крилят. (Г. Білоус.)

◊ Словниковий диктант.

Виділити в словах префікси. Вказати орфограми в префіксах. Від яких слів утворено виділені слова?

Розклад, безслідно, розсіяння, розхитаний, розм’якшити, роззброєний, роз’юшити, розходження, сказати, звузити, стишити, змусити, зшити, стривожити, зцідити, стриманий, стрибнути, зцілити, стриножити, зчіплювач, стурбувати, стягнений, збарложений, зворохобити, скоцюбритись.

Пречудовий, примарний, презавзятий, пребагато, Причорномор’я, Придунав’я, Приуралля, Приазов’я, Прикарпаття, приозер’я, принаджувати, прещасливий, принизити, предужий, Прип’ять, прірва, прізвисько.

◊ Пояснювальний диктант.

Хмари-шати розпливлися, розпливлись по всьому небі. (М. Рильський.) З кривих гілок звисає сніг лапатий, спустився сон до білого села. (Л.Вишеславський.) Неначе дерево безлисте, стоїть моя душа в полях. (Д.Павличко.) А дерево росло безгрішно і наївно, лиш промені верба вбирала щохвилини… (Л. Вишеславський.) Безвітря спечне, як і в літі… (М. Братан.) Думки-метелики знімаються на крилах, ламають їх і падають безсило… (Олександр Олесь.) Шумить безперестанку сіра злива, періщить злива скошені лани. Ламає руки дичка сиротлива серед пустого поля восени. (А.Патрус-Карпатський.) Іще не розписали журавлі печальними автографами небо. (Г. Хмільовська.) Тривожаться птиці у плавнях безсонних, ключами курличуть далекі путі, нападало яблук пашистих, червоних на жовті, у срібній різьбі, скатерті. (М. Стельмах.)

Митець створив із мармуру прекрасну Галатею, усе, чим жив, чим марив, в її красі знайшов… Я долі дякую за те, що привела не на Парнас мене, хиткий в своїй основі, а до сердець, де я хоч день жила, комусь здалась чарівною у слові. Промчались бурі і громи, вп’ялись в фортецю ядра давні… Кармалюка діла преславні легенди сіють між людьми.

(З творів Л. Забашти)

◊ Переписати, добираючи з дужок потрібний префікс.

Чи я до тебе, Україно, (при-, пре-)б’юсь, мов крапля у Дніпро… Як синяя птиця із казки, на трави (з-, с-)пускається вечір… (З-, с-) жовкне лист уліті, відчахнеться віття. В твоїх (при-, пре-)тінених очах я бачу небо ясно-синє.

(З творів М. Стельмаха)

◊ Диктант із коментуванням.

Виділені слова розібрати за будовою.

Маленький світ… Невже існує він? А як же скорбна велич «Заповіту»? Поезія – чуткий, недремний дзвін вселюдського стривоженого світу! (Л.Дмитерко.) Мій край над прірвою стоїть і нерухомо дивиться в безодню, у нерозгадану млу тисячоліть… О краю, як утішити твій біль! (М. Терещенко.) І знов лежить безмірний шлях добра, роботи, сподівання, бо є глибінь і вись в піснях, в руках – жага, в душі – кохання. (М. Стельмах.)

Зроби добра свого краплину. На крихту здатен – а зроби. Не розпускай ядучу слину в ярмі безплідної злоби. Бо горітимеш ти на повільнім вогні, все тобі пригадають розтринькані дні. (В. Чуйко.) Хочеш бути безгрішним? Не йди попереду, напхай рота і чекай, поки затвердне. А по тому звий собі кокон зі слини, скиглення й страху і спокійно заляж у ньому, але не серед шляху. Наше суспільство не терпить аутсайдерів і безпорадних, бо воно саме є таким – пасе задніх. (Н. Колєв-Босія, переклад з болг.) Якщо не вчув призначення свого – ти ще не жив… (Ю. Липа.) До колосків, налитих туго, моя прихилена душа. (О. Довгий.) Придорожні трави до всього звиклі: цвіте лобода в тріскотні мотоциклів. (М. Самійленко.)

С л о в н и к.

Аутсайдер – спортсмен або команда, що у змаганнях посідає останнє місце.