3.3 Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і значення у розширенні виробництва.

У здійсненні виробничо-фінансової діяльності господарюючих в бере участь велика кількість взаємопов'язаних організаційних,трудових, матеріальних і фінансових факторів. Мета кожного господа­рюючого суб'єкта - якомога ефективніше використати ці фактори.

Ефективність використання факторів виробництва виражається, в кінцевому підсумку, у фінансових результатах діяльності господарюючих суб'єктів.

Економічний підсумок виробничої діяльності господарюючих в. виражений у вартісній (грошовій) формі, становить собою фінансові результати.

Фінансові результати діяльності підприємств характеризуються ми економічними показниками, як валовий дохід, чистий дохід, прибуток. Зміст цих показників, як економічних категорій, і загальна схема їх розрахунку такі.

Вироблена господарюючими суб'єктами валова продукція включає вартість спожитих засобів виробництва і новостворену живою працею вартість – валовий дохід. "Валовий дохід, - писав К. Маркс, - є та частина вартості та вимірювана його частина валового продукту, яка залишається за вирахуванням частини вартості та вимірюваної його частини всього виробленого продукту, який відшкодовує вкладений у виробництво і спожитий у ньому постійний капітал" (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 25, ч. II. - С. 409).

Отже, валовий дохід - це частина вартості валової продукції за вирахуванням матеріально-грошових затрат, крім оплати праці.

Однак К. Маркс зазначав, що "валова виручка чи валовий продукт, є весь відтворений продукт" (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 25, ч. II. - о 409). Отже, у виручці від продажу продукції та послуг у масштабі всього народного господарства виражена вартість валового продукту, який розподіляється на фонд відшкодування спожитих засобів вироб­ництва та новостворену вартість, тобто валовий дохід.

Валовий дохід є узагальнюючим показником, який характеризує результати діяльності підприємств. Його розмір залежить від кількості виробленої продукції та використаних на її виробництво матеріально-грошових коштів, крім оплати праці.

Основними факторами підвищення валового доходу є збільшення виробництва продукції та зниження матеріально-грошових затрат.

Валовий дохід, створюваний на підприємстві, є джерелом оплати праці робітників сфери матеріального виробництва і накопичень, однією із форм яких є чистий дохід.

Чистий дохід - це частина вартості продукту, яка залишається після відшкодування затрат живої і уречевленої праці. К. Маркс писав: "Чистий же дохід є додаткова вартість, отже додатковий продукт, який залишається за вирахуванням заробітної плати..." (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 25, ч. II. - С. 409). Таким чином, чистий дохід є додатковим продуктом, тобто валовий доход за вирахуванням оплати праці.

Чистий дохід, який створюється на підприємстві, ділиться на дві ча­стини. Одна його частина вилучається в дохід бюджету через механізм цін, друга - залишається на підприємстві і визначається як різниця між вартістю продукції та затратами на її виробництво. Ця частина чистого доходу є чистим доходом підприємства.

Чистий дохід підприємства, в свою чергу, складається з реалізованого чистого доходу і чистого доходу, який залишається в залишках продукції, призначеної для внутрішньогосподарського ви­користання.

Чистий дохід у залишках продукції, яка використовується на внутрішньогосподарські потреби, визначається як різниця між вартістю продукції за цінами реалізації та її собівартістю.

Реалізований чистий дохід розраховується за проданою продукцією, і тому він тотожний прибутку підприємства, отриманого від продажу продукції.

Отже, прибуток - це частина чистого доходу, одна із його форм. Визначається він у встановленому порядку.

За розміром прибуток від продажу продукції, хоч і тотож­ний реалізованому чистому доходу, однак менший чистого дохо­ду підприємства на суму, яка залишається в залишках продукції, використаної на внутрішньогосподарські потреби.

Крім прибутку від продажу, на підприємствах розраховується прибу­ток від основної діяльності, прибуток від інвестиційної діяльності, при­буток від фінансової діяльності, прибуток (збиток) від позареалізаційних операцій, загальний прибуток, чистий прибуток. Кожен із цих видів прибутку має свою схему розрахунку та розмір.

Водночас потрібно відрізняти загальний прибуток від реалізованого чистого доходу. Загальний прибуток може бути більш або меншим реалізованого чистого доходу. Це пов'язано з тим, що в загальному при­бутку, крім прибутку від продажу, враховуються різні позареалізаційні доходи і витрати, надходження та збитки.

Таким чином, загальний прибуток - це прибуток від прода­жу продукції та послуг, інших цінностей і нематеріальних активів, інвестиційної та фінансової діяльності, скоригований на суму позареалізаційних (надзвичайних) доходів і витрат.

Чистий прибуток - це частина загального прибутку, після сплати із нього відповідних податків і платежів до бюджету.

Прибуток є найважливішим показником, який дає узагальнену ха­рактеристику всій виробничо-фінансовій діяльності підприємства. В от­риманому прибутку відображається виконання таких важливих якісних показників, як підвищення продуктивності праці, зниження собівартості та підвищення якості продукції, використання виробничих фондів. Крім того, прибуток є основним джерелом розширення основних і обігових фондів, діючим фактором, який стимулює (за допомогою створення та використання фондів економічного стимулювання) досягнення більш високих показників виробництва, джерелом доходів Держбюджету.