2. Індустріалізацйія в сша: пріоритети виробництва і управління
Майже до кінця XVIII ст. Сполучені Штати Америки були країною, де панівною економічною доктриною був меркантилізм, а сама вона плелася у кільватері англійської політики. Проте два літературних документи 1776 року докорінно змінили ситуацію. Мова йде про американську Декларацію незалежності й книгу відомого англійського економіста А. Сміта "Дослідження про природу і причини багатства народів", де він сформулював принцип "економічної людини", головною метою якої є прагнення до збагачення і задоволення особистих потреб.
Спроби Англії зберегти своє панування, перешкоджати промисловому розвитку Америки шляхом заборони продажу устаткування й еміграції кваліфікованої робочої сили зазнали невдачі. З початку XIX ст. в Америці, як гриби, виникали мануфактури, засновані на запозиченій передовій британській системі менеджменту, акціонерній і корпоративній формах власності.
Важливо, що підприємці Америки, які працювали у текстильній та інших галузях промисловості, прислухалися до порад Енрі Юра щодо використання машин. Водночас американські робітники чинили менший опір впровадженню машин. Щоб утримати робочу силу, підприємці платили високу заробітну плату, зловживання були не настільки масовими і суворими, дитяча праця не переважала. До того ж, в Америці набагато спокійніше, ніж в Англії, поставилися до об'єднання робітників у спілки, що давало їм додаткову можливість захищати свої права.
На межі XIX і XX ст. у виробництві відбулися величезні зміни. Перш за все, різко зросли його масштаби і концентрація, що найшло відображення в появі підприємств-гігантів, на яких працювали тисячі й десятки тисяч працівників та інженерів, використовувалось дороге обладнання, найскладніші технологічні процеси. Відповідно змінився й склад працівників: це були вже достатньо освічені й грамотні люди, які почали поступово усвідомлювати себе як особистість, розуміти свою роль і власні можливості.
У цих умовах була необхідною така докорінна зміна управління виробництвом, якої шляхом незначних перетворень добитися вже було неможливо. Мова йшла про впровадження інших організаційних структур, схем управління, створення умов для суворого дотримання технологій, точності виконання трудових операцій.
Розвиток Америки кінця XVIII - початку XIX ст. відбувався у відносно сприятливіших економічних, соціальних і політичних умовах, що заохочували працю і конкуренцію, сприяли інноваціям. Розпочавшись у текстильній промисловості, індустріалізація Америки швидко розгорнулася в інших галузях економіки.
Розвиток систем виробництва в Америці відбувався одночасно зі створенням систем транспорту і зв'язку. Сукупність цих систем і забезпечила прискорений прогрес Америки, революціонізувала розвиток її промисловості, вимагала систематизації менеджменту.
Об'єктивний розвиток залізниці й телеграфу означали революцію у сферах перевезення і зв'язку. Вони відкривали нові можливості для торгівлі, розширили ринки і сферу дії товарно-грошових відносин, прискорили освоєння і заселення нових земель.
Водночас залізниці й телеграф стали справжнім "великим бізнесом" для Америки. Залізничні компанії за своїми масштабами перевершували мануфактури, компанії текстильної промисловості. Сотні станцій і тисячі миль шляхів потребували постійного нагляду і контролю на величезних територіях. Інвестиції у будівництво залізничних ліній і поїздів були величезні. Все це потребувало не тільки значних фінансових вкладень, а й нових форм управління індустрією, що зростала. Тому з'явилися нові підходи до форм управління.