3.3. Скасування усиновлення

Скасування усиновлення — теж одна з підстав припинення усиновлення, яку можна розглядати як правоприпинюючий і одночасно правовідновлюючий юридичний факт.

Право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Скасування усиновлення відбувається тільки за рішенням суду.

Умови скасування усиновлення: коли воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає на недоумство, психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.

Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття за винятком тих випадків, коли протиправна поведінка усиновленого (усиновлювача) загрожує життю, здоров’ю усиновлювача (усиновленого) або інших членів сім’ї [13, c.43].

Крім цього, усиновлення повнолітньої особи може бути скасоване судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися. Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду. Усиновлена дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо — вона передається на опікування органові опіки та піклування.

У разі скасування усиновлення як такого, що суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у жилому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення, а також суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу [14, c.32-34].

Дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв’язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім’я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

Порядок поновлення актового запису про народження у разі скасування усиновлення. Після набрання чинності рішенням суду про скасування усиновлення суд у місячний строк зобов’язаний надіслати копію рішення до державного органу Реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, який вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Розділ 4. Проблеми усиновлення в україні

Актуальність дослідження проблем усиновлення необхідно для удосконалення судочинства в справах про усиновлення. Оскільки сьогодні відсутнє належне законодавче регулювання даної сфери правовідносин, в деяких випадках усиновлення не лише не відповідає основному його принципу – відповідності усиновлення інтересам дітей, а й становить загрозу для їх життя та здоров’я, що викликає широку дискусію з приводу доцільності існування інституту усиновлення дітей, зокрема на міжнародному рівні. Справи цієї категорії є особливо суспільно значущими, адже усиновлюються діти, які є сиротами та позбавлені батьківського піклування, таким чином, вони, як правило, не мають законних представників, їх інтереси може захистити лише держава в особі своїх органів. Особливості справ про усиновлення полягають у тому, що на відміну від інших цивільних справ, їх предметом є встановлення усиновлення, що, по суті, є вирішенням долі дитини; дана категорія справ порушується не тільки громадянами України, а й іноземними громадянами; обов’язковими суб’єктами судочинства в цих справах є ряд державних органів, зокрема, органи опіки і піклування, Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини, дитячі будинки тощо. Іноземні органи, які займаються усиновленням.

Особливістю даної категорії справ є також і дотримання заявниками обов’язкової досудової процедури, яка складається із звернення до відповідних державних органів, а також до установ, де утримується дитина, та отримання від цих установ відповідних документів, які є передумовою для звернення до суду та доказами.

Значення інституту усиновлення важко переоцінити. Це така правова форма, яка створює найбільш сприятливі умови для виховання позбавленої батьківської опіки дитини в сімейній обстановці на тих самих умовах, що і для рідних дітей. Інститут усиновлення, безсумнівно, послуговує і задоволенню почуттів тих громадян, які усиновлюють дітей. Відповідальною за благополуччя дитини, яка залишилась одна, є держава, що повинна створити усі необхідні умови для її перебування в сім’ї [17, c.14].

Яка ж є проблема в усиновленні? Насамперед є об’єктивна ситуація, коли не співпадають запити і бажання потенційних батьків-усиновлювачів і реальних дітей, які можуть бути усиновлені. Тобто, переважна більшість українців хочуть всиновлювати дітей до 5 років. Разом з тим в базі даних дітей, які підлягають усиновленню, перебуває 28 тисяч 625 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені. Переважна більшість з них – це діти старші десяти років. З них тільки 10% - це діти віком до десяти років. Практично немає запитів українських родин на усиновлення дітей старше 10 років. Тому найперше – це зміна культури усиновлення, подолання страху всиновлювати дитину старше 10 років. Починаючи з 2009 року усиновлена дитина була прирівняна до дитини, яка народилася, з точки зору допомоги – виплати суми при народженні дитини. Крім того, батьки, які усиновили, отримували право на відпустку як відразу після усиновлення, так і щорічно.

Відповідно до проведеної статистики, було визначено, що найбільш сирітською областю в Україні є Миколаївська область, де кількість дітей-сиріт становить 2,2%. Таким чином було з’ясовано, що у нас сьогодні третина сирітства в державі обумовлена тим, що батьки відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Як правило, це мами. На сході країни кожне третє новонароджене дитя не має офіційного батька. Тобто, він не зареєстрований [16, c.47-52].

Отже, проблеми щодо усиновлення сьогодні, як правило, виникають в затягуванні судового процесу,тому потрібно удосконалювати законодавство України, для покращення процесу усиновлення. А також основне питання, на якому не раз зосереджується увага: проблема знайомства дітей і батьків.