2. Конфлікт

2.1 Поняття конфлікту

Конфліктна ситуація, як частину конфлікту потребує пояснення поняття самого конфлікту, пояснення його природи.

У узагальненому вигляді конфлікт - це зіткнення суперечливих чи несумісних сил. Більше повне визначення – «протиріччя, виникає для людей, колективами у процесі їхньої спільної праці через нерозуміння чи протилежності інтересів, відсутність злагоди між двома або яксторонами»[5].

Автори словника «Психологія» дають таке визначення: «Конфлікт (від латинськогоconflictus - зіткнення) – зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів опонентів чи суб'єктіввзаимодействия»[6]

Коли люди дбають про конфлікті, вони найчастіше асоціюють його агресивно, погрозами, спорами, ворожістю, війною, і т.п. Через війну існує думка, конфлікт – явище завжди небажане, що його потрібно наскільки можна уникати що його слід негайно вирішувати, як він виникає.

Таке ставлення чітко простежується у працях авторів, які належать до школі наукового управління (>Ф.У. Тейлор, Р.Ганнт), адміністративної школі (А. Файоль, Д.Муни) і поділяючих концепцію бюрократії по М.Веберу.

Ці підходи до ефективності організації у значною мірою спиралися визначення завдань, процедур, правил, взаємодій посадових осіб й розробку раціональної організаційної структури. Вважалося, такі механізми переважно усунуть умови, які б появі конфлікту, і може бути використовуватимуться розв'язання проблем.

Автори, належать до школи «людські стосунки» (М. ПаркерФоллет, Еге. Мейо), також були схильні вважати, що конфліктів потрібно уникати. Вони визнавали можливість появи протиріч між цілями окремої особи і цілями організації у цілому, між лінійним іштабним персоналом, між повноваженнями й потенційними можливостями однієї особи й різних груп керівників. Але вони розглядали конфлікт як свідчення неефективну діяльність організації та поганого управління. На думку, хороші стосунки у створенні можуть допустити виникнення конфлікту.

Сучасна думка у тому, що у організаціях з ефективним управлінням деякі конфлікти як можливі, і навіть бажані.

Звісно, конфлікт який завжди має позитивного характеру. Але в часто конфлікт допомагає виявити розмаїтість точок зору, дає додаткову інформацію, допомагає виявити більше альтернатив чи проблем. Це процес прийняття рішень групою ефективнішим, дає людям можливість висловити свої і цим задовольнити особисті потреби у повазі і місцевої влади. Це може призвести до ефективнішого виконання планів, стратегій і проектів, оскільки обговорення різних точок зору цих документів проходить до їх фактичного виконання.

Структура конфлікту як сукупність необхідних і достатніх елементів при одномоментному статичному зрізі, включає у собі:

1. конфліктну ситуацію;

2. проблему, що включає інтереси, позиції і той спору;

3. стратегію – спосіб поведінки учасників конфлікту;

4. інциденти – події, конкретна ситуація укоторрой проявилися протиріччя;

5. додаткові відомості;

> наявність нейтрального чи третя особа, наприклад, медіатора, професійного посередника в конфлікті;

> співвідносність сил, наприклад, конфлікт між дитиною та батьком.