2.2 Типи й види конфліктів

Існує чотири типи конфліктів:

1.Внутриличностний конфлікт виникає тоді, коли одного людині пред'являються суперечливі вимоги. Наприклад, вчитель дає завдання зробити контрольну роботу, дозволяє користуватися зошитами з записами і виходить із класу. Після повернення він забирає в однієї з учнів зошит і йому «пару» за списування. Часто такий конфлікт перетворюється на міжособистісний.

>Внутриличностний конфлікт може також виникнути внаслідок те, що виробничі вимоги не узгоджуються з особистісними потребами чи цінностями.

2.Межличностний конфлікт найпоширеніший. Найчастіше це керівника за обмежені, робочої сили, фінанси тощо. Кожен вважає, що й ресурси обмежені, він повинен переконати вищестояще начальство виділити їх саме, а чи не іншому керівнику.

>Межличностний конфлікт може також виявлятися як і зіткнення особистостей, тобто. котрі мають різними характерами, несумісними темпераментами просто більше не може ладити одне з одним.

3. Конфлікт між особистістю і групою. У зв'язку з тим, що виробничі групи встановлюють свої норми поведінки й правила, може бути, що очікування групи перебувають у суперечності з очікуваннями окремої особистості. Отже, між особистістю і групою з'являється конфлікт, Якщо ця особистість займе позицію, відрізнятиметься від позиції групи.

4.Межгрупповой конфлікт. Оскільки структурно організації зазвичай складаються з багатьох як формальних, і неформальних груп між групами виникатимуть конфлікти.

За рівнем прояви конфлікти бувають приховані і відкриті.

Приховані конфлікти зачіпають зазвичай двох чоловік, які до певного часу намагаються показувати виду, що конфліктують. Але у наростання емоційної напруги конфліктна ситуація виходить з-під контролю і перетворюється на відкритий конфлікт.

Як різновид конфлікту виділяють й інтриги. Під інтригою розуміється «навмисне нечесне дію, вигідне ініціатору, яке змушує колектив чи особистість до визначених вчинкам і вже цим завдає колективу й особистостіущерб»[7]. Інтриги, зазвичай, старанно продумуються і плануються, і мають свою сюжетну лінію.

2.3. Причини конфліктів

Кожен конфлікт має власну причину виникнення. Н.І.Кабушкин виділяє такі групи причин, що породжують конфлікти:

1. Недостатня узгодженість і суперечливість цілей окремих груп, і працівників.

Щоб уникнути конфлікту, слід уточнити цілі й завдання кожного підрозділу і працівника, передавши відповідні розпорядження в усній чи письмовій формах.

2.Нечеткое розмежування правий і обов'язків. Наслідком є подвійне чи потрійне підпорядкування виконавців, коли підлеглий змушений:

а) сам ранжирувати що надійшли накази за рівнем їхньої важливості на власний розсуд;

б) вимагати цього свого керівника;

в) хапатися на поспіль.

3. Обмеженість ресурсів. Навіть у найбільш випадку великих фундацій ресурси завжди обмежені. Керівництво вирішує, як правильно розподілити матеріали, людських ресурсів, фінанси тощо. між різноманітними групами, аби досягти цілей організації. Виділення більшої частки ресурсів одним викликає невдоволення, і призведе до різних видів конфлікту.

4. Недостатній рівень професіональною підготовкою. Через непідготовленості підлеглого їй немає довіряють виконання окремих видів робіт, що виконує інший співробітник. Через війну одні працівники недозавантажені роботою, інші перевантажені нею.

5. Необгрунтоване публічне осуд одним і незаслужена похвала інших працівників - «любимчиків». Такий стан завжди провокує конфлікт.

6. Суперечності між функціями, які входять у коло посадових обов'язків працівника, і тих, що він мусить робити на вимогу керівника.

7. Відмінність манеру поведінки і життєвий досвід. Зустрічаються люди, котрі виявляють агресивність ворожість стосовно іншим державам і готові оспорювати кожне слово. Такі люди та створюють навколо себе нервозну атмосферу, що зумовлює конфліктної ситуації. Відмінність життєвий досвід, цінностях, освіті, стажі, похилому віці й соціальних характеристиках знижують ступінь порозуміння і співробітництва.

8. Невизначеність перспектив зростання. Якщо працівник немає перспективи зростання чи сумнівається у її існування, то працює сприймуть без ентузіазму, та найменшою трудовою процес стає йому тяжким і нескінченним.

9. Несприятливі фізичні умови. Сторонній шум, спека чи холод, невдала планування робочого місця можуть бути причиною конфлікту.

10. Недостатність доброзичливого уваги. Причиною конфлікту може бути нетерпимість керівника до справедливою критиці, неуважність до потреб і турботам підлеглих тощо.

11. Психологічний феномен. Відчуття образи" і заздрості (в інших усе найкраще, інші удачливішим, щасливішим тощо.).

Розглядаючи причини конфліктів, слід врахувати, що у певних ситуаціях джерелом виникнення конфлікту є керівник. Багато небажані конфлікти народжуються особистістю і непрофесіональними діями керівника, особливо коли дозволяє собі особисті випади, тримає зла і недовірливим, не соромиться публічно демонструвати свої симпатії та перспективи антипатії.

Причинами конфлікту можуть і безпринципність керівника, хибне розуміння їм єдиноначальності як принципу управління, марнославство, різкість і грубість оперування підлеглими.

Сьогодні є безліч класифікацій видів конфліктів. Наведемо деякі з них.

Класифікація Д.Дена ділить конфліктні ситуації на сутичку, зіткнення і валютна криза. Під сутичкою мається на увазі невеличка ситуація лише на рівні щоденного взаємодії, яка зачіпає важливих сторін, не загрожує взаємодії.

Під зіткненням учений розуміє серію повторюваних сутичок, об'єднаних одним протиріччям. У цьому учасники конфлікту зменшується бажання співпрацювати, знижується віра у продовження позитивних відносин.

При кризу негативні емоції відчувають не тільки безпосередніх учасників конфлікту, а й найближче оточення. І на цій стадії буває важко виявити конфлікту інтересів. У особливо агресивних формах виникає загроза насильства.

КласифікаціяРапопорта також передбачає три виду конфлікту: сутичка, дебати, гра.

При сутичці виявляється непримиренність відносин, вона не передбачає модель «виграш - програш». Стан нейтралітету у принципі неможливе.

При «дебатах» обидві сторони розраховують на компроміс, який вирішується у вигляді спору і передбачає маневри.

«Гра» передбачає, що сторони перебувають у рамках правил, що вони встановили на свої відносин.