4. Загальна характеристика банківських послуг

Касове обслуговування клієнтів.

Послуги з касового обслуговування клієнтів регламентує Інструкція № 1 НБУ «З організації емісійно-касової роботи в установах банків України», затверджена постановою Правління Національного банку України від 07.07.1994, № 129.

Приймання готівки.

Надання послуг з приймання готівки здійснюють денні та вечірні каси установ банків; інкасатори НБУ чи інкасатори комерційних банків; підприємства зв'язку для переказу на рахунки в установи банків. Каси здійснюють приймання і перерахування готівки протягом операційного дня:

1. від підприємств, об'єднань, організацій, установ у сплату будь-яких платежів за об'явами на внесення готівки з видачею квитанції;

2. внески для зарахування на субрахунок різноманітних фондів за об'явами на внесення готівки, на якій, крім підпису відповідального виконавця, повинна бути віза головного бухгалтера або начальника операційного відділу банку;

3. усі інші надходження грошей — за прибутковими касовими ордерами з видачею підписаних касиром копій ордерів з відбитком печатки касира.

Прибуткові документи складаються з двох частин — повідомлення та квитанції — і містять обов'язкові реквізити: назву юридичної особи — одержувача платежів, ЗКПО, номер поточного рахунка, назву установи банку, номер МФО, прізвище і номер особового рахунка платника, суму та період платежу, інші необхідні дані.

При використанні комп'ютерних систем (далі САКР) прибутковий документ може складатися з однієї частини — повідомлення. Касир вводить у САКР інформацію пред'явленого платником прибуткового документа, друкує квитанцію, що містить електронний підпис касира і засвідчена електронним підписом САКР, або підписана касиром і засвідчена печаткою банку. Приймання платежів також може здійснюватись із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів, які повинні забезпечувати роздрукування на контрольній стрічці відповідних даних.

Відкриття рахунків у національній валюті фізичним особам і використання коштів за рахунками

В установах банків відкриваються поточні рахунки фізичним особам резидентам та нерезидентам — громадянам України; резидентам та нерезидентам — іноземцям та особам без громадянства, які отримали дозвіл на проживання в Україні або які тимчасово перебувають на території України терміном до року відповідно до візи або документів, що підтверджують законність їх перебування на території України згідно з чинним законодавством.

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів, де зазначається підстава для перерахування коштів, у безготівковій формі відпо

відно до вимог, передбачених Інструкцією № 7 Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» й іншими нормативними актами Національного банку України.

Поточний рахунок фізичної особи закривається на підставі його заяви або в разі смерті та у випадках, передбачених договором або чинним законодавством.

Ведення вкладних (депозитних) рахунків

Депозитні рахунки відкриваються підприємствам, їхнім відокремленим підрозділам, фізичним особам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та банком на визначений у договорі термін.

Кошти на депозитні рахунки юридичних осіб перераховуються з поточного рахунка і після закінчення терміну зберігання повертаються на поточний рахунок. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка юридичної особи забороняється.

Кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного рахунка в іншому банку чи з поточного рахунка. Відсотки за депозитними рахунками можуть перераховуватися на поточний рахунок відповідно до умов депозитного договору або зараховуватися на поповнення депозиту. Власнику рахунка видається вкладний документ, яким може бути ощадна книжка (іменна чи на пред'явника); інший документ, що засвідчує укладення з банком договору. У договорі обумовлюються: сума, що вноситься на вкладний рахунок; термін зберігання та порядок повернення коштів; розмір сплати відсотків, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови розірвання договору; інші умови.

Виплати заробітної плати через міжнародні платіжні картки

Комерційні банки пропонують своїм клієнтам банківські послуги щодо організації виплати заробітної плати працівникам на платіжні картки Сігга8/Мае8и-о або Eurocard/ Ма8ІегсагсІ Ма88 з міжнародною сферою обслуговування відомої платіжної системи EUROPAY International.

Картки Cirrus/Maestro — це персоніфікований засіб платежу у вигляді пластикової картки, призначений для отримання готівки та здійснення платежів виключно в електронних пристроях (банкомати, електронні термінали).

Картки Eurocard/Maestercard Mass — це персоніфікований засіб платежу у вигляді пластикової картки і призначений для отримання готівки та здійснення платежів в електронних, ручних пристроях, через Internet тощо.

Готівку з міжнародних платіжних карток можна без перешкод отримати в багатьох банкоматах. Комерційні банки України мають незалежний центр обробки карткових операцій, цілодобову службу підтримки держателів, досвідчений персонал тощо.

Надання кредитів

Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл між сферами виробництва та обігу. Форми банківського кредиту:

Для суб'єктів господарської діяльності — банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий,консорціумний.

Для фізичних осіб — споживчий кредит (лише в національній валюті) та іпотечний кредит.

Види банківського кредиту:

1. За термінами користування: короткострокові — до 1 року; середньострокові — до 3 років; довгострокові — понад 3 роки.

2. За забезпеченням: забезпечені заставою; гарантовані; іншим забезпеченням (поруч-ництво, свідоцтво страхової організації); незабезпечені (бланкові).

3. За мірою ризику: стандартні кредити та кредити з підвищеним ризиком.

4. За методами надання: у разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії; гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою).

5. За термінами погашення: водночас; на виплату (у розстрочку); достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника); з регресією платежів; після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними з них є:

• Принцип забезпеченості кредиту — недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

• Принцип повернення, строковості та платності — кредит має бути поверненим у визначений кредитним договором термін зі сплатою відсотків за його користування.

• Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.

Банк аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або відмову у наданні кредиту. Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням.

Комерційний кредит. Це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарювання. Учасники кредитних відносин регулюють свої господарські відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, послуги, щодо яких надається відстрочка платежу.

Лізинговий кредит. Це відносини між юридичними особами, які виникають під час оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Предметом лізингу є різне рухоме та нерухоме майно.

Суб'єктами лізингу можуть бути лізингодавець (суб'єкт господарювання, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду), лізингоотримувач (суб'єкт, що домовляється з лі-зингодавцем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприємство, організація та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).

Іпотечний кредит. Це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника.

Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника, і не є об'єктом застави за іншою угодою.

Бланковий кредит. Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення — тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної процентної ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

Консорціумний кредит. Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. У межах такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик за наданим кредитом пропорційно до внесених у консорціум коштів. Кредит може надаватися позичальнику банківським консорціумом у такі способи:

• шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;

• шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється залежно від потреби в кредиті;

• шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.