Питання до самоконтролю:

1. На які м’язові тяжі поділяються м’язи хребетного стовпа?

2. На які дві групи поділяється дорсальний мʼязовий тяж?

3. Перерахуйте мʼязи латеральної групи дорсального мʼязового тяжа. Який напрям їх мʼязових волокон?

4. Перерахуйте мʼязи медіальної групи дорсального мʼязового тяжа. Який напрям їх мʼязових волокон?

5. Які мʼязи відносяться до вентрального мʼязового тяжа хребетного стовпа?

6. Яке пошарове розташування дорсальних мʼязів у ділянці шиї?

7. Назвіть мʼязи атланто-потиличного та атланто-осьового суглобів, укажіть, де розташовані ці мʼязи?

8. Яке пошарове розташування мʼязів у ділянці холки?

9. Які м’язи формують краї та дно яремного жолоба у різних видів тварин?

10. Перерахуйте мʼязи, що формують вентральний контур шиї?

11. Вкажіть точки закріплення вентральних мʼязів шиї?

12. В яких відділах хребетного стовпа найбільш розвинуті мʼязи? З чим це повʼязано?

13. На які групи за функцією поділяються мʼязи у ділянці шиї?

Заняття 19.

Тема. Мʼязи грудних стінок та живота. Видові особливості їх будови та розташування.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами мʼязів грудних стінок та живота. Вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографії мʼязів, що забезпечують вдих і видих та мʼязів черевної стінки.

Матеріальне забезпечення. Цілі дрібні трупи телят, собак, свиней з відпрепарованими мʼязами грудної стінки та живота (грудні кінцівки повністю відокремлені від тулуба на відстані 3-5 см від місця їх фіксації на скелеті кінцівок) з розітнутими грудною порожниною за реберно-хрящовою лінією та черевною порожниною за білою лінією живота з видаленням з них органів, а також скелети, муляжі тварин, схеми закріплення мʼязів.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.

Акцентувати увагу, що мʼязи грудних стінок та живота функціонально повʼязані між собою в забезпеченні актів вдиху та видиху. При цьому, респіраторні мʼязи мають під собою тверду кісткову основу, закріплюючись на ребрах та хребцях, що формують грудну клітку. Мʼязи черевної стінки самі створюють її основу, закріплюючись по краях кісток, що оточують мʼяку черевну стінку краніально, каудально та дорсально (реберна дуга, ребра, поперечнореберні відростки поперекових хребців, кістки таза). Вентрально пластинчасті сухожилки мʼязів живота зʼєднуються один з одним по серединній лінії живота, що має назву лінії фізіологічного шва, або білої лінії, яка є важливим орієнтиром у хірургічній практиці.

Звернути увагу, що мʼязи грудної клітки поділяються на дві групи – вдихачі (інспіратори) та видихачі (експіратори). Під час скорочення мʼязи-інспіратори тягнуть ребра вперед та вбік, розвертаючи їх та збільшуючи обʼєм грудної клітки, сприяючи вдиху. Натомість, мʼязи-експіратори під час скорочення тягнуть ребра назад і всередину, зменшуючи обʼєм грудної порожнини. Підкреслити, що по відношенню до дорсальних точок закріплення мʼязові пучки інспіраторів йдуть від ребер дорсокраніально, а експіраторів – дорсокаудально. При цьому, більша частина інспіраторів розташована в краніальній частині грудної клітки, а експіраторів – у каудальній.

Рекомендувати для кращого засвоєння вивчати мʼязи за парами – антагоністами (схема 4.8).

Звернути увагу, що діафрагма як найпотужніший інспіратор обʼєднує роботу всіх мʼязів, що забезпечують дихання та в комплексі з мʼязами живота сприяє реалізації актів дефекації, сечовиділення, пологів, блювання, відригування. Діафрагма закріплюється по краях широкого виходу з грудної клітки і складається з мʼязової периферії та сухожилкового центру.

Схема 4.8.