Мʼязи грудної клітки

№ з/п	Вдихачі (інспіратори) (напрям волокон – дорсокраніальний)	Видихачі (експіратори) (напрям волокон – дорсокаудальний)
1 пара	Краніальний дорсальний зубчастий мʼяз – тягнеться від ребер до остистих відростків грудних хребців та мʼязи-підіймачі ребер – у вигляді маленьких пучків між хребцевими кінцями ребер та поперечними і соскоподібними відростками грудних хребців під дорсальними мʼязами хребетного стовпа	Каудальний дорсальний зубчастий мʼяз – тягнеться від ребер до остистих відростків поперекових хребців
2 пара	Міжреберні зовнішні мʼязи – закріплюються латерально в міжреберних проміжках	Міжреберні внутрішні мʼязи – закріплюються медіально між ребрами під міжреберними зовнішніми мʼязами
3 пара	Прямий мʼяз грудної клітки – розташований на латеральній поверхні перших 4 (5-6) ребер	Поперечний м'яз грудної клітки – лежить між внутрішньою поверхнею груднини та реберними хрящами справжніх ребер
4 пара	Драбинчасті мʼязи (дорсальний, середній, вентральний) – прямують від ребер до поперечнореберних відростків останніх шийних хребців	Мʼяз, що відтягує ребро (попереково-реберний мʼяз) – прямує від каудальної поверхні останнього ребра до поперечнореберних відростків перших поперекових хребців
5 пара	Діафрагма – перетинка між грудною та черевною порожнинами	Мʼязи черевного преса (живота)

Підкреслити, що периферична частина діафрагми за місцем закріплення на скелеті поділяється на груднинну, реберну та поперекову частини. Остання представлена двома мʼязовими ніжками – лівою та правою. Зауважити, що в діафрагмі, яка характерна лише для ссавців, існує декілька отворів, через які проходять судини та внутрішні органи:

1. Отвір для аорти – в ділянці ніжок (поперекова частина).

2. Отвір для стравоходу – в ділянці ніжок (поперекова частина).

3. Отвір для каудальної порожнистої вени (сухожилковий центр).

Нагадати, що чотири мʼяза черевної стінки (живота) разом із діафрагмою формують черевний прес. Три з цих мʼязів (зовнішній косий, внутрішній косий та поперечний мʼязи живота), зростаючись вентрально своїми широкими пластинчастими сухожилками – апоневрозами, формують серединну лінію живота – білу лінію, яка тягнеться від мечоподібного відростка груднини до лобкового горба лобкової кістки.

Звернути увагу, що в ділянці білої лінії в плодів та новонароджених тварин є пупкове кільце, через яке проходять пупкові судини. Після народження воно поступово заростає.

Привернути увагу до того, що мʼязи живота пластинчасті, розміщені пошарово, а пучки мʼязових волокон кожних двох сусідніх мʼязів перехрещуються між собою майже під прямим кутом (схема 4.9).

Схема 4.9.

Мʼязи живота

Зовнішній косий мʼяз живота – напрям волокон назад і донизу до білої лінії і тазу (каудо-вентрально)

Внутрішній косий мʼяз живота  вперед і донизу до білої лінії і реберної дуги (краніо-вентрально)

Поперечний мʼяз живота  донизу до білої лінії (дорсо-вентрально)

Прямий мʼяз живота  вздовж білої лінії (краніо-каудально)

Діафрагма – грудо-черевна перетинка

Відмітити, що в звʼязку з пластинчастою будовою мʼязів живота їх су-хожилки мають вигляд сполучно-тканинних широких пластин, які схожі за структурою з фасціями та мають назву апоневрози. При цьому, найбільш розвинений апоневроз характерний для зовнішнього косого мʼяза живота, який додатково поділяється на три пластини залежно від місця їх закріплення: черевну – на білій лінії живота, тазову – на кістках таза, стегнову – на фасціяї стегна. Потовщення тазової пластинки в місці її закріплення визначається як пахвинна звʼязка, що тягнеться від маклака до лобкового горба. Апоневрози внутрішнього косого та поперечного мʼязів живота розвинені меншою мірою, не мають спеціальних назв та обидва закінчуються на білій лінії живота.

Підкреслити, що прямий мʼяз живота починається від латеральної поверхні реберних хрящів як продовження апоневрозу прямого мʼяза грудної клітки, а закінчується на лобковому гребені та лобковому горбі лобкової кістки та має на всьому протязі сухожилкові перетинки. Цей мʼяз лежить латерально від білої лінії живота всередині сполучно-тканинної піхви, яка утворена апоневрозами трьох мʼязів черевної стінки (зовнішній косий, внутрішній косий та поперечний мʼязи живота).

Звернути увагу, що в каудальній частині черевної стінки зовнішній і внутрішній косі мʼязи живота формують парну біологічну щілину – пахвинний канал, через який у плодів або в новонароджених тварин сімʼяники мігрують із черевної порожнини в сімʼяниковий мішок, а після закінчення процесу міграції проходить сімʼяний канатик. У самок пахвинний канал слабо виражений. Підкреслити, що пахвинний канал утворений поверхневим (підшкірним) та глибоким (черевним) пахвинними кільцями. Поверхневе кільце розмішене між черевною і тазовою пластинками апоневрозу зовнішнього косого мʼяза живота, а глибоке – між заднім вільним краєм внутрішнього косого мʼяза живота та пахвинною звʼязкою, яка є сухожилковим краєм зовнішнього косого мʼяза живота, що закріплюється по краях кісток таза.

Звернути увагу, що під час скорочення мʼязи живота сприяють згинанню хребта, актам видиху, сечовипусканню, дефекації, пологам. Узгодженій роботі мʼязів черевного преса сприяє їх розташування між двома міцними фасціями – жовтою черевною з латеральної поверхні та поперечною черевною – з медіальної.