Тема 7. Полiтичнi вiдносини, полiтичні конфлiкти та кризи

Полiтичнi вiдносини - вiдносини мiж суб'єктами полiтичної дiяльностi. Сутнiсть, змiст i особливостi полiтичних вiдносин. Полiтичнi вiдносини як засiб взаємодiї соцiальних суб'єктів щодо полiтичної влади. Полiтичнi вiдносини як форма, умова i результат полiтичної дiяльностi. Типологiя та основні форми полiтичних вiдносин: полiтична боротьба, компромiс, консолiдацiя, конкуренцiя, конфлiкт, консенсус.

Полiтичнi вiдносини та iнтереси. Полiтичнi конфлiкти та кризи. Об'єктивнi та суб'єктивнi передумови виникнення конфлiктiв. Полiтичний конфлiкт як форма взаємовiдносин мiж особами, партiями, полiтичними та соціальними групами, державами з приводу влади.

Форми, типи i функцiї полiтичного конфлiкту. Полiтичнi конфлiкти та кризи. Види та типи полiтичних криз. Oсновні етапи, cтaдii розвитку кризи. Загальнонацiональна криза. Методологiя та практика вирiшення конфлiктних проблем та криз. Умови досягнення полiтичного консенсусу. Шляхи i форми розв'язання полiтичних криз.

Революцiя, реформи, консенсус. Oсновнi шляхи i засоби досягнення та дотримання нацiональної злагоди в сучасному українському суспiльствi.

Тема 8. Полiтика і особа

Полiтична дiяльнiсть як спосiб участi суб'єктiв у здiйсненнi питань полiтичноi влади. Особа як суб'єкт i об'єкт полiтики. Полiтика в системi цiннiсних орiєнтацiй особи. Проблеми «полiтичної» (Аристотель ) та «аполiтичної» (Т. Гоббс) людини. Г. Спенсер про полiтику i особу. Демократизацiя суспiльства i зростання значення людини та її участi в полiтичному життi. Полiтична соцiалiзацiя особи в сучасних умовах.

Свобода i вiдповiдальнiсть особи в суспiльствi. Конституцiйнi права, обов'язки та вiдповiдальнiсть громадян. Демократiя i гуманiзм - необxiднi умови для полiтичноi активностi особи. Форми i методи участi особи в полiтичному життi суспiльства. Дiалектика соцiального й iндивiдуального в полiтицi. Iндивiдyалiзацiя людського буття як умова формування громадянського суспiльства. Формування громадянина в умовах становлення української державностi: проблеми i перспективи. Права людини як критерiй гуманiзму в полiтицi. Полiтична поведiнка особи. Конформiзм i нонконформiзм, колективiзм i iндивiдуалiзм. Критерiї i методи оцiнки ролi людини в політиці.

Тема 9. Полiтика і релiгiя

Релiгiя i церква в полiтичному життi суспiльства. Релiгiя i держава. Полiтична свiдомiсть i релiгiя: специфiка i механiзм взаємовпливу.

Релiгiя i демократiя. Теологiчнi держави сучасного свiтy. Явище тeoкpaтiї. Iдейно-полiтичнi доктрини свiтових релiгiй. Соцiальне вчення християнства («соцiальна етика»). Ватикан у полiтичному життi сучасного cвiтy, полiтична доктрина католицизму. Соцiально-етичнi iдеї протестантизму i полiтична культура захiдного суспiльства кiнця ХХ ст. Соцiальний iдеал iсламу у полiтицi кpaiн Близького та Середнього Сходу. Типи полiтичної свiдомостi в iсламi: традицiоналiзм, модернiзм, фундаменталiзм.

Модернiзацiя свiтових релiгiй як ознака посилення ix ролi у полiтичному життi. Релiгiя як один iз чинникiв полiтичної стабiлiзацiї. Церква в Україні. Держава i церква в умовах формування демократичного суспiльства України.