Menedzhment

21

5 Результативність та ефективність організації, їх баланс.

6 Сінергетичний ефект в менеджменті (ринкова синергія, затратна синергія, технологічна та менеджерська) .

План

Тестування

Питання для обговорення

1 Що таке організація та які загальні риси мають всі організації як об'єкти управління?

2 Які фактори обумовлюють необхідність управління організацією? Поясніть.

3 У чому полягають особливості управлінської діяльності порівняно з іншими видами діяльності? Які ознаки діяльності менеджера?

4 Які рівні та які сфери діяльності менеджменту виділилися в процесі поділу управлінської праці? Охарактеризуйте відмінності в діяльності менеджерів вищого, середнього і нижчого рівнів управління.

5 Які ролі виконують менеджери в організації? Як ви їх розумієте? Наведіть приклади.

6 Які специфічні особисті якості необхідні менеджерам? Під впливом яких факторів і як формуються перспективна модель менеджера.

7 Чим відрізняються категорії "результативність" та "ефективність"? Яка з них є важливішою? Чи може організація бути результативною і водночас не ефективною? Наслідки надмірного наголосу на ефективність або результативність, навести приклади та можливі наслідки даного дисбалансу.

Доповіді за результатами написання рефератів та есе.

Рекомендована література

1.Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента:

Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 701 с.

2.Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е

изд. – М.: Гардарика, 1999. – с. 11 - 42.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

22

3.Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Изд."Питер", 2000. – с.14 - 42.

4.Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - с. 19 - 39, 100 - 112.

5.Мильнер Б.З.Теория организации.– М.: ИНФРА-М, 2001. –

480 с.

6.Румянцева З.П. , Филипов Н.Б., Шрамченко Т.Б. Общее управление организацией: принципы и процесы: 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации".

Модуль 3. - М.: ИНФРА-М, 2000 - с. 25 - 68, 72 - 106.

7.Смирнова В.Г., Мильнер Б.З., Латфуллин Г.Р., Антонов В.Г. Организация и ее деловая сфера: 17 модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль-2. -

Москва.: ИНФРА-М, 2000. - с. 13 - 40, 45 - 60, 71 - 78.

8.Тарнавська Н. П., Пушкар Р.М., Менеджмент: теорія та практика: підручник для вузів.- Тернопіль: Картбланш, 1997.- с.11 - 30

Завдання для самостійної роботи до теми 2: «Організація як основа менеджменту»

Завдання 1. Проведіть огляд спеціальної літератури (підручники з менеджменту, періодичні видання) за проблемою: сучасні підходи до визначення організації. Чи погоджуєтесь Ви з наведеними визначеннями? За результатами аналізу підготуйте стислу доповідь.

Завдання 2. Знайдіть інформації щодо провідних світових та українських компаній. Складіть рейтинг провідних компаній (приблизно 10 компаній) за такими показниками: обсяги продажу, прибуток, балансова вартість активів, ринкова вартість активів, темпи зростання, кількість працюючих, інноваційність тощо).

Завдання 3. Проведіть огляд спеціальної літератури (підручники з менеджменту, періодичні видання). Підготуйте реферати за такими темами:

1.Сучасне системне розуміння сутності організації.

2.Загальна системна модель організації.

3.Співвідношення сфер і рівнів менеджменту.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

23

Завдання 4. Написання есе за темами:

1.Дослідження якостей, необхідних менеджеру.

2.Роль менеджера в організації.

Методичні вказівки до написання есе

Термін «есе» походить від французського "essai", англ. "essay", "assay" – спроба, проба, нарис; від латинського "exagium" – виважування. Жанр критики та публіцистики, вільне трактування будь-якої проблеми. Есе – це прозаїчний твір, невеличкий за обсягом (1-3 сторінки) з вільною композицією. Есе виражає індивідуальні враження та роздуми автора з конкретного приводу або предмету, питання, воно не претендує на вичерпне та точне трактування теми. У відношенні обсягу та функції есе схоже, з одного боку, з науковою статтею та літературним нарисом, з іншого, - з філософським трактатом. Стилю есе притаманні образність, афористичність, асоціативність, нетиповість погляду на проблеми, суб’єктивність, відсутність «штампів».

Есе студента – це самостійна письмова робота на тему, що запропонована викладачем (тема може бути запропонована і студентом, але обов’язково погоджена з викладачем). Мета написання есе – розвиток навичок самостійного, творчого мислення та письмового викладення власних думок. Писати есе корисно, оскільки це дозволяє авторові навчитися грамотно та чітко формулювати свої думки, структурувати інформацію, використовувати основні категорії аналізу, логіки та філософії, виокремлювати причинно-наслідкові зв’язки, ілюструвати поняття відповідними прикладами, аргументувати свої висновки, оволодіти науковим інструментарієм, і головне – сформувати власне бачення з певного предмету, явища, проблеми тощо.

Есе повинно містити: чіткий виклад сутності поставленої проблеми, самостійно проведений аналіз даної проблеми з використанням концепцій та аналітичного інструментарію, розглядаємого в рамах дисципліни «Основи менеджменту», висновки, що узагальнюють авторську позицію з аналізуємої проблеми. В залежності від специфіки теми форми есе можуть значно диференціюватися. В деяких випадках це може бути аналіз статистичних даних з вивчаємої проблеми, аналіз матеріалів із засобів

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

24

масової інформації та використання вивчаємих моделей, докладний розгляд запропонованого завдання з розгорнутої аргументацією, добір та детальний аналіз прикладів, що ілюструють проблему.

Доцільним, виваженим часом та практикою (а для більшості – необхідним) засобом побудови будь-якого есе є використання підзаголовків для позначення ключових моментів аргументованого викладу. Такий підхід дозволяє додержуватися визначеної мети в даному дослідженні. Ефективне використання підзаголовків – це не тільки визначення основних пунктів, яких слід додержуватися, їх послідовність може свідчить про наявності чи відсутність логічності в розкритті теми. У процесі побудови есе слід дотримуватися правила: один параграф - одне твердження (тезис) и відповідний доказ, що ілюструється графіками, фактичними даними, прикладами, судженнями, власними думками. В залежності від поставленого питання аналіз відбувається на основі таких категорій: причина – наслідок; загальне – специфічне; форма – зміст; частина – ціле; постійність – мінливість тощо.

В есе вживаються різні типи мови: міркування, тези, докази, аргументи, аналогії тощо. Стисло зупинимось на деяких з них. Міркування має наступну композицію: теза – ланцюг аргументів (доказів, спростувань) – висновок. Слід зазначити, що текст есе, зазвичай, є розгорнутим міркуванням: мета, завдання, тема, гіпотеза

–це так званні тези; опис процесу і результатів аналізу та дослідження

–це аргументи; висновки наприкінці – це висновки із аргументів. Доказ – це сукупність логічних прийомів обґрунтування

дійсності будь-якого судження за допомогою інших дійсних і пов'язаних з ним суджень. Він пов'язаний з переконанням, але не тотожній йому: аргументація або доказ повинні ґрунтуватися на даних науки і суспільно-історичної практики, переконання ж можуть бути засновані на забобонах, непоінформованості людей в питаннях економіки і менеджменту, політики тощо. Іншими словами, доказ або аргументація – це міркування, що використовує факти, дійсні думки, наукові дані і переконує в істинності того, про що йде мова. Структура будь-якого доказу включає три складові: теза, аргументи і висновки. Теза — це положення (думка), яке потрібно довести. Аргументи — це категорії, якими користуються при доказі істинності тези. Висновки — це думки, засновані на аналізі фактів. Аргументи

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

25

зазвичай діляться на наступні групи: фактичний матеріал або ж статистичні дані, визначення термінів, наукові закони.

В якості доводів використовуються факти, посилання на авторитети в сфері менеджменту, закони, аксіоми, докази (прямі, непрямі, «від протилежного», «методом виключення») тощо.

Для того, щоб розташувати тези і аргументи в логічній послідовності, необхідно знати способи їх взаємозв'язку. Зв'язок передбачає взаємодію тези і аргументу і може бути прямій, непрямий. Прямий доказ — доказ, при якому дійсність тези безпосередньо обґрунтовується аргументом. Метод прямого доказу можна застосовувати, використовуючи техніку індукції, дедукції, аналогії і причинно-наслідкових зв'язків.

Індукція – процес, в результаті якого ми приходимо до висновків, що базуються на фактах. Ми рухаємося в своїх міркуваннях від окремого до загального, від припущення до твердження. Загальне правило індукції свідчить: чим більше фактів, тим переконливіше аргументація. Дедукція — процес міркування від загального до окремого, в якому висновок, зазвичай, будується з опорою на дві передумови, одна з яких носить узагальнений характер. Аналогія – засіб міркування, що будується на порівнянні. Аналогія передбачає, що якщо об’єкти А і Б схожі по декількох напрямах, то вони повинні мати однакові властивості. Необхідно пам'ятати про деякі особливості даного виду аргументації: напрями порівняння повинні стосуватися найбільш значних рис, характеристик двох порівнюваних об'єктів, інакше можна прийти до абсолютно абсурдного висновку.

Не можна забувати також, що дані, що стосуються суперечливих питань, завжди беруться під сумнів. Від автора есе не чекають остаточної відповіді, необхідно зрозуміти суть фактичного матеріалу, пов'язаного з цим питанням та сформувати власне бачення.

При написанні есе	надзвичайно важливим є те, як використовуються
емпіричні дані та	інші джерела. Всі (фактичні) дані співвідносяться з

конкретним часом і місцем, тому перш, ніж їх використовувати, необхідно переконається в тому, що вони відповідають необхідному для дослідження часу і місцю.

Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємопов’язаних складових: вихідний матеріал (конспекти лекцій, прочитана література, результати дискусій на практичних та семінарських заняттях, власні міркування, накопичений досвід з даної проблеми);

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

26

якість обробки вихідного матеріалу; аргументація (наскільки повно вона співвідноситься з проблемою есе).

Есе повинно бути написана грамотно та коректно. Грамотність визначається дотримання правил, норм граматики та правопису, а коректність – стилем написаного. Стиль визначається жанром, структурою роботи, метою тощо. Особливу увагу слід звернути на стиль есе, який конкретизується вмінням студента точно і обґрунтовано висловлювати свої думки, вмінням розкривати на конкретних прикладах єдність теорії та практики, наявність понятійного апарату, аргументації, висновків.

В процесі написання слід додержуватися такої послідовності: обмірковування – планування – написання – перевірка – правка.

Шкала оцінювання есе: 0-5 балів.

Критерії оцінювання есе можуть варіюватися в залежності від його форми, але при цьому загальні вимоги до есе можуть оцінюватися за такими критеріями:

−знання та розуміння теоретичного матеріалу (визначення понять є повними та чіткими, наведені відповідні приклади; поняття, що використовуються відповідають темі; самостійність виконання есе) – 1 бал;

−аналіз та оцінка інформації (грамотне та доречне застосування категорій аналізу; використання прийомів порівняння та узагальнення для аналізу взаємозв’язку понять та явищ; надано пояснення альтернативних підходів до розглядаємої проблеми, знайдено їх баланс; використано широкий діапазон інформації, логічність, аргументованість викладення матеріалу) – 1 бал;

−побудова суджень (ясність та чіткість викладу, логіка структурування доказів, супровід тез грамотною аргументацією, наведення різних точок зору та їх авторська оцінка) – 1 бал;

−	творчість (оригінальність, не	типовість	викладення
матеріалу, самостійність, «революційність»		суджень) – 1 бал;
−	оформлення роботи (відповідність формальним правилам

оформлення, додержання лексичних, стилістичних, фразеологічних, стилістичних норм української мови, оформлення тексту з додержанням правил орфографії та пунктуації) - 1 бал.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

27

Семінарське заняття 3 Тема: Історія розвитку менеджменту

(4 години)

Мета: поглибити уявлення про сутність менеджменту з позиції вивчення історії розвитку науки управління; з′ясувати логіку розвитку науки управління та формування її сучасних перспектив; критично дослідити ключові ідеї класиків менеджменту; розкрити сутність інтегрованих (синтетичних) підходів до управління як бази для розробки сучасних концепцій та моделей менеджменту.

Ключові програмні питання

1 Класична теорія менеджменту (школа наукового управління та адміністративна школа управління).

2Неокласична (поведінкова) теорія менеджменту: школа людських стосунків та школа організаційної поведінки.

3Інтегровані (синтетичні) підходи до управління: процесний підхід, системний підхід, ситуаційний підхід.

4Сучасні напрямки розвитку менеджменту.

План

Тестування

Питання для обговорення

1Чи мають значення управлінські концепції “старих часів” для сьогоднішньої практики менеджменту ?

2У чому полягають особливості ранніх підходів до управління порівняно з інтегрованими ? Поясніть.

3Як ви розумієте тезу про те, що різні концепції і моделі менеджменту не тільки взаємно виключають, але і доповнюють одна одну ?

4Яка з теорій менеджменту і чому, на вашу думку, має найкращі перспективи у майбутньому ?

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

28

Завдання 1

Ситуація для аналізу «Принципи управління Ф.Тейлора»

Найбільш розрекламованим прикладом філософії наукового управління Ф.Тейлора було навантаження чавуну в компанії

«Bethlehem Steel Company» в кінці 1890-х років.

Внаслідок тривалого зберігання низьких цін на чавун приблизно 80 тис. тон чавуну зберігалося у відкритому полі. Коли розпочалася іспано-американська війна, раптова потреба в чавуну викликала зростання ціни, і чавун «йшов на ура». Навантаження чавуну у залізничні вагони стало терміновою роботою.

Чавун у чушках, тобто у злитках, призначених для переплавлення, вантажився робітниками, об’єднаними в бригади приблизно по 75 чоловік. Кожний вантажник підіймав чушку, переносив її до товстої похилої дошки та скидав у залізничний вагон.

Ф.Тейлор відібрав спеціальну групу робітників, щоб показати власникам та керівникам компанії на прикладі елементарного виду робіт переваги своїх ідей. Дослідження показало, що вантажник чавуну в середньому вантажив 12т за день. Ф.Тейлор поставив завдання підвищити виробіток на одного робітника і одночасно зробити виконання роботи більш дешевим та ефективним. Першим кроком був добір робітника, який повинен брати участь в експерименті. Після детального вивчення складу бригади протягом 3- 4 днів можливими кандидатами були відібрані 4 особи. Ф.Тейлор отримав довідку про кожного кандидата, в т.ч. і про характер, звички, наміри.

Потім відібрали одного з чотирьох кандидатів. Це був датчанин Шмідт з Пенсільванії. На нього звернули увагу через його помірковану вдачу, енергію та фізичні дані. Пізніше Ф.Тейлор стверджував: «Зараз однією з найперших вимог до людини, яка підходить для навантаження чавуну як свого постійного заняття, є те, що вона буде настільки тупою та флегматичною, що за своїм розумом складом буде подібною скоріше до бика, ніж до когось іншого».

Шмідт був переповнений почуттям власної гідності як високооплачуваний працівник: йому запропонували 1,85 дол. в день, а не звичайну платню 1,15 дол. за те, щоб він точно дотримувався інструкції (працюй, коли наказують працювати, і відпочивай, коли

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

29

наказують відпочивати). Виконуючи вказівки Ф.Тейлора, Шмідт зміг навантажити 47 т за день.

Робочий день складав 10 годин, з яких, як визначив Ф.Тейлор, 42% (4 год. 12 хв.) займали або повернення до купи злитків від залізничного вагона, або відпочинок (в основному, сидіння). Спочатку середня відстань до куп злитків становила 36 футів, і вантажник проходив приблизно 8 миль з вантажем і 8 миль без вантажу кожного дня. Злитки вантажилися в середньому кожну 31 секунду. Вартість праці була зменшена з 9,2 цента до 3,9 цента за тонну. Згодом були відібрані та підготовлені інші чоловіки для навантажування чавуну за методом Ф Тейлора. Він відзначив, що лише кожний восьмий з бригади, що нарахувала 75 осіб, був фізично здатний вантажити 47 т за день.

Завдання

1.Обговоріть експеримент Ф.Тейлора з навантажування чавуну.

2.З яким науковим висновком Ф.Тейлора пов’язана його наступна думка:

«…Потрібно розуміти, що усунення цих людей від навантаження чавуну в дійсності є благом для них, оскільки для цієї роботи вони непридатні. Це було першим кроком до пошуку ними роботи, для якої вони би підходили і на якій, після проходження відповідної підготовки, могли би постійно і законним шляхом отримувати більш високу зарплату»?

3.Що таке хронометраж як метод дослідження трудових процесів?

4.Які висновки та рекомендації Ф.Тейлора використовуються в сучасній управлінській практиці?

Завдання 2. Прокоментуйте наведені приклади з точки зору принципів управління А.Файоля.

Приклад 1. Збори акціонерів ухвалили фінансовий план інвестиційного проекту, в якому передбачено одержання вже протягом першого року проекту чистого прибутку в розмірі 5 млн.грн., з якого частку передбачається витратити на заохочення персоналу фірми. Щоб досягти цього результату, керівник кожного підрозділу одержав своє завдання: відділ виробництва – забезпечити

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

30

певний рівень витрат, відділ маркетингу – певний обсяг збуту і рівень цін, відділ фінансів – залучення кредиту і повернення процентів тощо. Лише коли кожен керівник підрозділу та його співробітники виконають відповідні настанови, фірма досягне поставленої мети.

Приклад 2. Співробітник відділу закупівель торговельної фірми, відповідальний за парфюмерно-косметичну групу товарів, був висококласним спеціалістом і добре справлявся зі своїми обов’язками, приносячи фірмі чималий дохід. Однак з приходом нового комерційного директора він став одержувати вказівки як від нього, так і від свого безпосереднього начальника. В результаті він намагався догодити першому і другому, став робити помилки, відтак фірма зазнала збитків, а спеціаліст перейшов на роботу до конкурента.

Приклад 3. Начальник відділу виробництва однієї фірми постійно одержував від вищого керівництва завдання збільшити випуск продукції за рахунок збільшення закупівель сировини і доведення освоєння виробничої потужності до 80%. Проте йому не було делеговано повноваження по оперативному використанню транспорту фірми та фінансових ресурсів, необхідних для здійснення закупівель. Керівництво фірми виявило надмірну недовіру до підлеглих, унаслідок чого вона недоодержала плановий прибуток.

Приклад 4. Одна фірма успішно розвивалася завдяки тому, що відділ кадрів запровадив гнучку систему оплати праці, яка полягала в тому, що будь-який співробітник міг узявши на себе додаткову відповідальність, одержати і додаткові повноваження. За кожне таке рішення його оклад збільшувався на 10%.

Приклад 5. Начальник відділу реклами однієї фірми давав завдання своїм підлеглим підготувати рекламні оголошення, які часто виявлялися невдалими. При цьому начальник відділу реклами повсякчас скаржився вищому керівництву, що його співробітники погано працюють, за це його невдовзі і звільнили.

Приклад 6. Штатним розписом і посадовою інструкцією фірми було визначено, що бухгалтер підзвітний президентові фірмі і віцепрезидентові з фінансів одночасно. Одного разу він дістав вказівку від

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com