Хрестоматія з філософії освіти

Що стосується практичних умінь, то необхідно, щоб вони були ґрунтовними, а не поверховими. Справа не в тому, щоб здаватися обізнаним, а у тому, щоб справді вміти застосовувати знання на практиці. <…> Життєва мудрість, досвідченість полягає у мистецтві застосовувати вміння у людських стосунках, тобто – в мистецтві здійснювати свої наміри щодо різних людей. <…>

Вчити дитину життєвої мудрості – означає навчити її не видавати своїх почуттів, розуміти інших, самому залишаючись загадковим. Перш за все людина повинна вміти не розкривати свого характеру. Хороші манери і є мистецтво не виказувати своїх глибинних почуттів та думок. <…> Життєва мудрість вимагає, перш за все, щоб ми були стриманими, але зовсім не бездушними. Не гарячність потрібна, а енергійність, – це різні речі. Енергійний той, хто володіє потягом до вольових зусиль. <…>

Власне моральність є функцією характеру. Якщо ми хочемо сформувати хороший характер, ми перш за все повинні приборкати пристрасті. Людина повинна навчитися настільки управляти своїми схильностями, щоб вони не набували сили пристрастей, щоб вона могла обходиться без того, чого позбавлена. <…>

Характер – це одночасно і наявність твердих намірів здійснити що-небудь і при цьому здатність реалізувати намічені плани. <…>

Ми практично не вчимо в школах нічому, що могло б ефективно сприяти формуванню добропорядності, прямої, чесної, правдивої особистості. Між тим, коротке викладення вчення про права і обов’язки людини могло б стати саме таким засобом формування особистості. <…>

Іоган Песталоцці

ПРО НАРОДНУ ОСВІТУ ТА ІНДУСТРІЮ 78

Люди, що займаються тільки землеробством, з його формами праці, що встановлювалися віками, і не вимагають розумової напруги, обтяжені нерівномірно. У землеробів, а особливо у бідних селян, періоди виснажливої праці змінюються періодами неробства і «сплячки», коли дощ, зима чи ніч заважають їм займатися звичною

78  Песталоцци И.Г. О народном образовании и индустрии / И.Г. Песталоцци // Я.А. Коменский, Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, И.Г. Песталоцци. Педагогическое наследие / сост. : В.М. Кларин, А.Н. Джуринский. – М. : Педагогика, 1988 – 416 с. – (Б-ка учителя). – С. 312–322.

201

Розділ ІV. ІНДИВІДУАЛЬНА ТА СУСПІЛЬНА ОСВІТНІ КОНЦЕПЦІЇ НОВОГО ЧАСУ

роботою. Отримане ними виховання рідко дає можливість займатися якоюсь іншою діяльністю, що розвиває розум і звеличує серце. Зазвичай їхні діти зростають занедбаними, і в кращому випадку вони дають лише фізичний догляд. Навіть їхні втіхи, зазвичай такі, що зачіпають лише чуттєву сторону їх натури. Кожна зароб­ лена копійка вабить спокусою: піти в трактир до вина, карт і кеглів чи вдатися до безглуздого і безкорисного накопичення статків. <…>

У фабричних осередках більшість людей також зосереджені лише на механічному виконанні певної ізольованої виробничої операції. При цьому спосіб, яким вона виконується, здебільшого є шкідливим для загального фізичного розвитку організму. Ці люди позбавлені будь-якої розумової освіти, обмежені мізерно вузькими рамками своїх технічних навичок і непричетні, абсолютно непричетні, навіть до самого духу майстерності. <…> Очевидно, вони фізично слабші за простого землероба, тож мають, зазвичай, мізерну стійкість і загалом не здатні навіть на витривалість, якою володіє селянин. <…> Фабричні люди зростають, як і селяни, в умовах, що обмежують розвиток їх розуму і почуттів; при цьому вони, з одного боку, фізично набагато більш виснажені і «надірвані», а з іншого, обставини, серед яких вони живуть, сприяють тому, що при спільній роботі вони повсякденно переймають у інших робочих почасти в їхньому середовищі погані й шкідливі звички. Тому умови їх життя загалом протидіють розвиткові всіх кращих рис людської натури; у них відсутнє все те, на чому повинні створюватися основи мудрого, доброчесного і щасливого життя. <...>

Очевидно, що зараз настав момент, коли виховні заходи, що глибоко впливають на почуття, розум і рівень майстерності, будуть позитивно зустрінуті всім народом. Однак умови на даний момент такі, що помилки при проведенні цих заходів, тривале застосування поверхневихметодів,щомаютьнаметівпливнарозум,почуттяірівень майстерності людей, при недостатньо міцній позиції викладання та організаційної сторони навчання в школах виявляться згубними, у будь-якому випадку для досить зіпсованого і зануреного в злидні населення фабричних районів. <...> Цим районам можна допомогти тільки шляхом такої просвіти молоді, яка забезпечить вищий рівень розвитку технічних умінь, пов’язаний із відновленням попереднього впливу на моральність, бережливість і витримку народу, в тому числі і його найбідніших верств, через церкву і школу. <...>

Нам потрібен народ, сила думки якого спрямована на забезпечення потреб сім’ї, і в цьому відношенні діє глибоко і сильно. Нам

202

потрібен народ, технічні здібності якого розкриваються в усьому обсязі завдяки заохоченню до розвитку всіх задатків, причому високий рівень майстерності забезпечується шляхом розвитку розумових здібностей і підвищується завдяки розвиткові моральної свідомості. Нам необхідний народ, у якого допитливість і вміння правильно мислити в домашніх справах добре розвинені і за допомогою напруження і вправляння перетворилися б на звичку. Те, що засоби початкової освіти в цьому відношенні сповна позитивно діють на вихованців, можна доводити за допомогою неспростовних фактів. Вони ґрунтуються на цілісному і впевненому знанні сил людської природи, в них закладені нездоланні сили, що пробуджують здібності дитини до мислення і майстерності. І завдяки цим силам, скерованим внутрішнім життям, повсякденна праця і напруження даються дитині, що виховується елементарним методом, легко і вільно.

При цьому математичні та технічні здібності, які розвиваються завдяки застосуванню цих засобів, створюють той загальний фундамент освіти для індустрії, якого до сьогодні безуспішно намагалися досягти засобами народної освіти. Дитина, що вміє рахувати від природи, вимірювати і добре виконувати хоча б лінійний малюнок, повною мірою володіє знанням інтелектуальних основ промисловості79.

Однак, вона не досить досконало володіє зовнішніми прийомами виробничої діяльності. Але ми добре знаємо: якщо елементарний метод дає вихованцям нашої установи знання, що сприяють розвиткові внутрішньої сутності індустрії, то щодо технічних навичок, що так необхідні народу, він не досягає кінцевої мети. Він вимагає, щоб народна освіта включала початковий розвиток всіх фізичних сил, які необхідні для різних операцій в промисловості. Він вимагає ряд механічних засобів, за допомогою яких дитина засвоює і закріплює різні прийоми виробничої діяльності в тій же єдності і в тій же послідовності, в яких вона засвоює і закріплює елементарні навички рахування та малювання.

Елементарна гімнастика в нашій установі виходить тільки

зодного критерію – наскільки ті чи інші рухи властиві кожній

зчастин людського тіла і необхідні для його розвитку. Оскільки

79  Набагато випереджаючи свій час, Песталоцці висловлює думку про те, що завдання трудової народної школи полягає в засвоєнні дитиною знань про інтелектуальні основи індустрії.

203

Розділ ІV. ІНДИВІДУАЛЬНА ТА СУСПІЛЬНА ОСВІТНІ КОНЦЕПЦІЇ НОВОГО ЧАСУ

елементарна гімнастика повинна стати фундаментом освіти народу для індустрії, їй слід в повному обсязі врахувати всі різноманітні види чоловічої і жіночої промислової праці, тобто вивчити ті вправні рухи рук і ніг, за допомогою яких здійснюється механізм кожної окремої робочої операції. Оскільки завдяки таким операціям руки

іноги роблять неоднорідні рухи, то завданням елементарної гімнастики стає розподіл різних операцій на основні складові елементи.

Кожен вид виробничих умінь виходить з надзвичайно простого початкового прийому і вимагає ряд послідовних вправ, за допомогою яких дитина у навчанні без будь-якого ускладнення крокує від найлегшого до важкого, від важкого до найскладнішого ступеня умінь. Всі ці вміння постають із найпростіших прийомів удару, штовхання, обертання, хитання, піднімання, топтання і вимагають послідовної системи вправ, завдання яких – розвиток сил і технічних здібностей. Ці вправи повинні бути глибоко вивчені системою початкової освіти та використані в якості одного із засобів цього методу, оскільки в його завдання входить розвиток виробничих можливостей народу і створення основ промисловості.

Ці засоби мають також враховувати різницю між чоловічою

іжіночою промисловою працею. Чоловіча праця в основному базується на силі й моторності рухів всієї руки, тим часом як жіноча праця – на силі й моторності рухів кисті й пальців. Відповідно, при підготовці для тих галузей промисловості, в яких застосовується чоловіча праця і необхідна розвинена сила всієї руки, потрібно застосовувати гімнастику для зміцнення плеча та передпліччя, між тим як при підготовці до жіночої праці в більш легких галузях промисловості потрібна гімнастика кисті та пальців. Прийоми цієї гімнастики нескладні: вони всі приєднуються до системи загальних гімнастичних вправ, що ставить собі за мету лише розвиток частин людського тіла як такого. Однак важливо, щоб вправи, що готують до жіночої праці, складалися окремо й відрізнялися від тих, котрі готують до праці чоловічої.

Важливо, щоб чоловіча гімнастика розвивала в повному обсязі силу чоловіка, щоб, не піддаючись жіночій слабкості, він ніде не прагнув до витонченості роботи за рахунок її серйозності. Однак настільки ж важливо, щоб підготовка до жіночої промислової праці не поставала грубою, такою, що потребує зайвого напруження. Я певен, що можна розробити ігри для хлопчиків і дівчаток, завдяки яким вони з ранніх років зможуть досягнути досконалості у виконанніосновнихприйомівдосліджуванихвидівгімнастики.Основним

204

завданням елементарної освіти є розробка послідовних рядів відповідних вправ, причому ці вправи мають бути тісно пов’язані з елементарними вправами в області числа і форми. Таке об’єднання відкритих нами засобів дасть змогу згодом створити повною мірою основу для загальної початкової освіти в її дійсному вигляді, що готує до промисловості. Зрештою, це єдиний засіб проти шкоди, що спіткає дітей в ізольованому навчанні їх окремих різних вмінь.

Елементарна освіта, що готує до індустрії, робить всебічний розвиток людини завданням професійної підготовки. У той час, як звичайна підготовка до промислової діяльності надає в підсумку лише заробіток, жертвуючи шляхетністю людини, елементарна освіта для індустрії не знає іншого шляху до професійної діяльності, як через цілісний розвиток усіх задатків нашої природи, тому що лише за цієї умови досягається ушляхетнення. Відтак елементарна освіта є справді гуманістичним засобом промисловості.

Розумова освіта впливає на фізичне напруження сил, розвиток же майстерності впливає, у свою чергу, на розумову освіту, а морально-релігійне виховання – на розвиток майстерності; вплив такий, що кожен з цих аспектів перетворюється на щось зовсім інше, ніж буває або може статись при ізольованому розвитку, без зв’язку з іншими частинами освіти, поза системою елементарної освіти. Майстерність, що виходить із загального осередку всіх цих засобів впливу, стає чимось зовсім іншим, ніж тоді, коли підставою йому не служить загальний розвиток усіх людських задатків. І початкова освіта тільки тоді може бути справжньою народною освітою, а не химерою, коли її вплив на промислову діяльність народу виходить із сутності основних принципів.

Складання послідовних рядів засобів навчання є нескладним завданням. Для цього необхідно ознайомитись з існуючими засобами навчання майстерності з метою їх спрощення та розподілу на складові елементи. У масштабнішому вигляді ці засоби найвищої якості є всюди. Розподілені на найпростіші складові, вони безпосередньо приєднуються до простих вправ з елементарної гімнастики, які вже були нами складені. Однак для того, щоб розробити для кожної галузі вправи у відповідності до зростання чи спадання складності, потрібні експерименти у всіх галузях індустрії. Їх результати, однак, не підлягають сумніву. Тим часом, поки експерименти ще не проведені, ми не володіємо такими послідовними рядами вправ. Поки не будуть проведені експерименти, всі ідеальні результати елементарної підготовки людей до індустрії, що мають спрацьовувати

205

Розділ ІV. ІНДИВІДУАЛЬНА ТА СУСПІЛЬНА ОСВІТНІ КОНЦЕПЦІЇ НОВОГО ЧАСУ

на поліпшення домашніх умов людей і зміцнення держави, залишаються тільки мрією. Лише на підставі перевірки результатів експериментів можна встановити загальні засади, на яких має будуватися елементарна освіта в аспекті її індустріальних цілей.

Щоб цього досягти, потрібна показова школа, в якій можна проводити ці експерименти. Я хочу організувати таку школу. І завдання цього дослідження полягає в тому, щоб долучати людей, які вірять, що перевірка та здійснення цих ідей є важливою для людства справою, а мене вважають здатним втілити їх у життя, і здатні допомогти мені досягти поставленої мети. <...>

Це – велика справа. Вона є спробою знищити в самому зародку ті згубні наслідки, які тягне за собою застій в сільському господарстві й гонитва за прибутком в індустрії, і замість них використовувати знову жваві й розкриті сили нашої природи. Я не зможу досягти здійснення цієї мети, а проте, якщо мене хоча б трохи підтримають, покажу можливість досягнути її і доведу цю необхідність. Вже перші досліди

вцьому напрямі чітко продемонструють можливість здійснення бажаних кінцевих результатів не тільки психологу, а й освіченому підприємцю в будь-якій галузі індустрії80. Людство, на внутрішнє ушляхетнення якого спрямована вся ідея, при першому прояві своїх сил, саме заступиться за свої права, а могутнє зростання цих сил, що розвиваються одночасно в стані свободи і порядку, швидко виявить те огидне спотворення, що стало результатом невірного керівництва.

Але я кажу занадто багато загальних фраз. Якщо уряд Аргау (Швейцарія) мені в цьому допоможе, спробую спільно з кількома людьми, в придатності яких для цієї справи я впевнений, застосувати принципи природовідповідного розвитку людських сил,

вобласті підготовки народу і бідноти до праці в сільському господарстві та домашній промисловості. Для цієї мети я здійсню заходи, необхідні для глибокого і ґрунтовного вивчення тієї послідовності,

вякій слід, за допомогою елементарного методу, навчати дітей різним спеціальностям чоловічої і жіночої індустріальної праці.

На схилі своїх днів я буду щасливий, якщо за допомогою цього досвіду мені вдасться довести, що біднякові можна допомогти

вматеріальному плані, не змушуючи його морально зачерствіти,

80  Песталоцці, як і всі педагоги-демократи домарксівського періоду, не розумів,­ що підготовка всебічно розвиненої робочої сили і капіталістичний спосіб виробництва виключають одне одного, він висловлював наївну віру в те, що «освічений підпри­­ ємець» може здійснити його проект.

206

і шляхом мудрого розвитку закладених в ньому здібностей йому можна дати таку освіту, яка допоможе забезпечити себе за всіх обставин. Наприкінці життя буду щасливий хоча б тільки налагодити цю справу: перші результати подібного керівництва дадуть можливість виявити чудові задатки окремих дітей також щодо трудової діяльності та знайти шляхи використання цієї сили всюди як в інтересах окремих людей, так і для зміцнення держави. <...>

Заклад, який я прагну відкрити і задля якого я звертаюся до людства по допомогу, має бути здатним:

1)  вивчити й організувати прийоми жіночої та чоловічої виробничої гімнастики, розташувати їх у певній послідовності й усвідомити зв’язок між ними;

2)  відповідно до цього послідовного переліку, співвіднести вправи в різноманітних чоловічих і жіночих видах праці, причому кожен вид діяльності повинен бути співвіднесений до того ступеня сили та майстерності, до якої елементарна гімнастика змогла підготувати дитину;

3)  привчити дитину до систематичної діяльності, що слугуватиме фундаментом розвитку її енергії й здатності до самодопомоги, і підкріпити її результати елементарною розумовою освітою; навчати лінійному малюнку, рахувати і вимірювати, використовуючи повною мірою методи елементарної розумової освіти в розділі числа та форми;

4)  оскільки природа вправ інтегруюча, її слід постійно синтезувати з безперервною працею, використовувати під час малювання, письма, рахунку і вчення напам’ять;

5)  спростити навчання читанню та письму до такої міри, щоб можна було досягнути мети з мінімальною витратою часу і сил;

6)  виконувати роботи, пов’язані з різними галузями сільськогосподарської та індустріальної праці, але жодну з них не виконувати стільки, щоб вона могла зашкодити здоров’ю та розвитку людського тіла; навпаки, необхідно, щоб кожна наступна робота слугувала засобом відпочинку від втоми, викликаної попередньою;

7)  привчати дітей, оскільки вони абсолютно бідні, до всього, за допомогою чого людина може самостійно вийти зі злиднів: до витривалості при сільськогосподарській та домашній праці; до обслуговування себе у всьому, що стосується одягу і домашнього побуту; до посадки необхідних для життя рослин – садових плодів, картоплі; до розведення овець, відгодівлі свиней і птиці; приготування їжі та прання посідають суттєве місце в навчанні. Дітей слід

207

Розділ ІV. ІНДИВІДУАЛЬНА ТА СУСПІЛЬНА ОСВІТНІ КОНЦЕПЦІЇ НОВОГО ЧАСУ

обережно, але досягаючи результатів, привчати переносити погодні примхи, будь то спека чи холод, у цьому не має бути жодних винятків: загартовуванню підлягають як найуспішніші, так і невмілі вихованці. Це має стати прикладом для бідняка, показувати, що той повинен робити, щоб допомогти собі в будь-якому становищі, за будь-яких обставин. Якщо ж у якійсь галузі роботи у дитини виявляться особливі здібності, треба пустити в хід всі засоби, щоб довести їх в умовах фізичного загартовування до цілковитої досконалості. <...>

Важливо мати окреслене уявлення про задатки людини в їх істинному і первісному вигляді. <...> Тому важливо, щоб потрібна нам установа могла сприяти розвитку цих задатків як у вищих формах їх прояву, так і на всіх подальших їх щаблях. Вона повинна бути пристосована до того, щоб викликати у високообдарованого юнака, як би глибоко не були приховані його визначні здібності за зовнішньою темрявою, усвідомлення власних сил. При цьому необхідно вміти спрямувати їх таким чином, щоб в тій галузі, де вони виявляються, вихованець зміг би зібрати навколо себе, притягнути менш здібних юнаків. Стаючи майстром, він керує ними, розвиваючи їх слабкі здібності на користь юнакам. Дівчатам, які за своїми здібностями до будь-якої жіночої роботи значно перевершують своїх подруг, установа також має забезпечити високу кваліфікацію зі спеціальності, щоб, в якій би куточок землі доля їх не закинула, вони завжди зуміли зібрати навколо себе менш здібних дівчат і стати їх ватажками й керівниками у праці.

Відтак, незважаючи на надзвичайну відмінність в природних задат­ках­ дітей, установа все ж буде володіти потужними засобами задоволення потреб усіх людей. Кожен вихованець відчуватиме, що в нього вклали максимальні зусилля. І при всьому почутті задоволення, яке установа зможе дати всім вихованцям, вона тим не менш зуміє приділити належну увагу визначним талантам. Тож саме завдяки талантам вона сприятиме відновленню середнього стану з його порядністю і добробутом, благополуччя якого визначало щасливі часи наших предків і відновлення якого так необхідно сьогодні. Заклад перетворить теперішню безперервну гонитву за грошима, що породжує нещастя <...>, в прагнення досягти економічної самостійності, щоб своїм прикладом і вмінням допомогти іншим досягнути такої ж самостійності і тим самим почесного достатку і пошани.

Треба хоча б раз випробувати сили бідняків: адже вже давно досліди проводяться лише з тими, хто виділився завдяки вдачі чи заступництву. Треба спробувати зробити щось і для тих, хто

208

виділяється не завдяки вдачі чи протекції, а завдяки прекрасним задаткам, якими нагородив їх Господь. Потрібно навчитися відшуковувати і впізнавати таких бідняків, що сховані у невідомості. Потрібно, зрештою, покладатися на добро у своїй сутності, хоч воно

іне на поверхні. <...> Потрібно спробувати дати все те святе і вище, що може дати людині виховання в його повному і досконалому вигляді нещасним біднякам; потрібно підняти установу для виховання бідняків не над гнітом злиднів, а над помилками багатства

ійого ореолу. Потрібно звести таку установу, щоб вона стала позитивним засобом, що сприяє економічному підйому народу. Треба закласти основи початкової освіти і приєднати сюди засоби розвитку господарських здібностей вихованців, щоб таке виховання поєднувало промислову початкову освіту із сутністю моральної і розумової початкової освіти. Такий досвід не може не дати прекрасних результатів. Слід або зовсім відмовитися від ідеї початкової освіти народу, або намагатися досягти її в цьому напрямку. Безсумнівно, не існує істинно досконалої початкової освіти, окрім як досягнутої шляхом з’єднання засобів промислового навчання із засобами розумової освіти і морального виховання в повному їх обсязі. З’єднання цих коштів має в результаті призвести до морального, господарського і розумового розвитку народу; до створення глибших основ для кожної галузі промисловості і тим самим до підвищення її прибутковості, а також розширення результатів в інших напрямках.

Цим шляхом людина повинна йти до досконалості як у галузі промисловості, так і у всіх інших напрямах. Промисловість, залишена сама на себе, ніколи не стане тим, чим вона стане, розвиваючись цим шляхом, а саме – міцним результатом застосованих до неї вищих здібностей людини. Завдяки цьому пом’якшується пов’язаний з її розвитком вплив поглядів, що принижують і збивають з пантелику людину. Людина стає менш залежною від оточення, різнобічні впливи все більше пробуджують в ній істотні сили, все менше поживи в душі знаходить почуття безсилля. Так, допомога проти господарчої потреби народу спрацьовує шляхом розвитку здібностей самих нужденних. Таким шляхом, навіть в самих бідних житлах, активується прагнення знайти засоби і розвивається енергійна діяльність, спрямована на подолання. І ті задатки, які Бог заради блага людства заклав кожному з нас, пробуджуються в тих жалюгідних хижах на служіння людству. <...>

Зрозуміло, ці результати з’являються не за помахом чарівної палички. Досвідчена школа не може змінити світ в перші години

209

Розділ ІV. ІНДИВІДУАЛЬНА ТА СУСПІЛЬНА ОСВІТНІ КОНЦЕПЦІЇ НОВОГО ЧАСУ

свого існування. Але може вказати людському розуму на засоби, що потрібні, і вселити людям любов до них. Так, людина манівцем прокладе собі шлях до того, чого здавна прагнули в благородних поривах людські серце і розум. Своєю пропозицією організувати установу для виховання бідних дітей, я, правда, намагаюся лише пробудити в найблагородніших людях перші зародки можливості досягнення цих великих результатів і розсіяти їх сумніви фактами, які не зможе спростувати навіть ворог всього хорошого. Пізніше ці благородні і добрі люди, де б вони не знаходилися, зможуть, вдумливо використовуючи те дещо, що я зможу ще зробити в цьому напрямку, самостійно шукати і прокладати подальший шлях. Цей шлях повинен бути таким, щоб він надійним і легким способом призвів до досягнення найвищої мети в найрізноманітніших умовах, в яких знаходиться людство.<…>

Я з задоволенням думаю про той час, коли в кожній парафії сільської місцевості, що оточує моє рідне місто, буде така маленька приватна установа. <...> Мені здається, що після того, як буде приклад подібної установи і перевірена надійність пропонованих основних положень і засобів, здійснення подібних заходів у всіх парафіях не викличе жодних труднощів. <…>

Друзі! Я вважаю це не своєю особистою справою, я вважаю це справою всього людства. <...> Я всією душею прив’язаний до свого закладу, який вважаю важливим для людства і який би зробив щасливим тисячі людей, які зараз потребують допомоги благодійників. <...>

Джон Д’юї

ІНДИВІДУАЛІСТИЧНИЙ ІДЕАЛ XVIII СТОРІЧЧЯ 81

Філософії вісімнадцятого сторіччя властиве розмаїття поглядів. Природа вважалася антитезою до суспільної організації. Великий вплив на Руссо мав Платон. Однак голос природи все-таки промовляв на захист розмаїттю індивідуальних талантів і потреб вільного різнобічного розвитку індивідуальності. Освіта в гармонії з природою забезпечила мету й методи навчання та дисципліни. А навіть більше – природний, вроджений дар у деяких крайніх поглядах вважався позасоціальним, антисоціальним. Суспільний лад розглядали

81  Д’юї Джон. Демократія і освіта / Джон Д’юї. – Львів : Літопис, 2003. – 294 с.

210