34. Характеристика інституційної та валютної структури світового фінансового ринку.

Світовий фінансовий ринок з інституційного погляду — це сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків та які є посередниками перерозподілу фінансових активів між кредиторами і позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів.

Інституційна структура світового фінансового ринку - це сукупність інституцій, через які здійснюється рух та перерозподіл світових потоків фінансових ресурсів.

У найзагальнішому вигляді вона має такий вигляд:

Валютна структура світового фінансового ринку складається з трьох елементів:

Національний ринок валюти;

Міжнародний ринок валюти (ВКВ, євро);

Євроринок валюти (євродолар, єврокрона, євроєна).

Основні тенденції розвитку валютної системи світового фін. ринку :

- Підвищення ролі євровалют;

Зниження ролі долара США.

35. Характеристика географічної та функціональної структури світового фінансового ринку

Фінансовий ринок з функціонального погляду

— це система ринкових відносин, де об’єктом операцій є грошовий капітал, і яка здійснює акумуляцію та перерозподіл світових фінансових потоків для забезпечення безперервності та рентабельності виробництва.

З інституціонального погляду

• це сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків, та які є посередниками перерозподілу фінансових активів між кредиторами й позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів.

Характеристика гео.структури відображає рух капіталу між країнами і регіонами, інтеграційними угрупованнями. Цей рух капіталу переважно здійснюється через міжнародні фінансові центри.

Передумовами формування міжнародних фінансових центрів вважаються:

• вигідне географічне розташування;

• високий економічний потенціал і розвиток країни;

• наявність розвинутого національного ринку капіталів;

• висока активність країни (міста) у міжнародних економічних відносинах;

• політична стабільність і незалежність країни від зовнішньо-економічних факторів;

• стабільне і стандартизоване законодавство ліберального спрямування.

Основні тенденції, що притаманні географічній структурі:

1. Збільшення масштабів ввозу капіталу в країни, що мають можливість втілення в економічне життя нових високих технологій.

2. Збільшення обсягу руху приватного капіталу, що відбувається поміж розвинутими країнами.

3. Збільшення обсягів взаємокредитування в країнах, що входять до інтеграційних угруповань.

4. Зниження на ринку капіталу в частці країн, що розвиваються.

36.Характеристика світових фінансових центрів

Міжнародні фінансові центри мають довгий історичний розвиток. Початком формування таких центрів вважався бурхливий розвиток економіки у світі, шо був започаткований розвитком капіталістичних виробничих відносин.

Передумовами формування міжнародних фінансових центрів вважаються: • вигідне географічне розташування; • високий економічний потенціал і розвиток країни; • наявність розвинутого національного ринку капіталів; • висока активність країни (міста) у міжнародних економічних відносинах; • політична стабільність і незалежність країни від зовнішньо-економічних факторів;

• стабільне і стандартизоване законодавство ліберального спрямування.

Основна частина міжнародних кредитних операцій відбувається в міжнародних фінансових центрах. Провідними світовими центрами є Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Париж, Люксембург. Значно підвищили свій вплив на міжнародний рух капіталу Гонконг, Сінгапур, Цюрих, Франкфурт-на-Майні. З'явилися і нові фінансові центри, такі як Бахрейн, Панама. Усі без винятку центри діють скориговано і виступають як частка єдиного світового ринку капіталів.

Нью-Йорк - головний міжнародний фінансовий центр по реалізації цінних паперів; Лондон - головний центр по реалізації валютних і кредитних операцій; Цюрих, Франкфурт-на-Майні, Люксембург - центри, що здійснюють значну частину середньострокових кредитних операцій; Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн спеціалізуються на кредитних операціях; Латиноамериканські фінансові центри - Панама, Багамські, Кайманові і Нідерландські Антильські острови спеціалізуються на створенні офшорних компаній, тобто таких, що діють в регіоні, де переважає пільгове оподаткування і митне регулювання.