17. Сфери криміналістичного запобігання злочинам

18. Поняття криміналістичної профілактики

Криміналістична профілактика – це як діяльність уповноважених суб’єктів і напрям наукових досліджень, базується на загальних кримінологічних рекомендаціях щодо встановлення причин і умов, що сприяють конкретним злочинам, вживанню спеціальних криміналістичних заходів для їх профілактики, запобігання і припинення.

19. Значення криміналістичної профілактики

Отже, потреби практики, вимоги закону і логіка розвитку науки зумовили потребу в формуванні криміналістичної профілактики як окремої криміналістичної теорії, що досліджує і розробляє:

1) закономірності утворення, виявлення і дослідження слідів прояву криміногенних обставин (чинників) при підготовці, вчиненні або приховуванні окремих видів злочинів;

2) техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації дослідження обставин криміногенного характеру, захисту окремих об’єктів від злочинних посягань;

3) тактико-криміналістичні прийоми і засоби виявлення й усунення обставин криміногенного характеру;

4) криміналістичні методи виявлення безпосередніх причин злочинів і умов, що сприяли їх вчиненню, а також їх профілактики, запобігання і припинення.

Криміналістична профілактика, як один із наукових напрямів криміналістики, покликана розробляти рекомендації щодо встановлення обставин, які сприяли вчиненню певного виду злочинів, що спричинили слідоутворення, а також застосуванню запобіжних заходів криміналістичними методами, прийомами і засобами.

20. Завдання криміналістичної профілактики

Завдання (досліджує і розробляє):

закономірності утворення, виявлення і дослідження слідів прояву криміногенних обставин (чинників) при підготовці, вчиненні або приховуванні окремих видів злочинів;

техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації дослідження обставин криміногенного характеру, захисту окремих об’єктів від злочинних посягань;

тактико-криміналістичні прийоми і засоби виявлення й усунення обставин криміногенного характеру;

криміналістичні методи виявлення безпосередніх причин злочинів і умов, що сприяли їх вчиненню, а також їх профілактики, запобігання і припинення.

21. Принципи криміналістичної профілактики

Здійснення політики у сфері профілактики злочинності повинно грунтуватися на певних принципах, основними з яких є принципи: демократизму, соціальної справедливості та гуманізму, комплексності, диференціації та індивідуалізації, своєчасності та необхідної достатності, наукової обґрунтованості, законності та економічної доцільності.

Принцип демократизму профілактики злочинів виявляється у широкій участі у профілактичній діяльності як населення в цілому, так, зокрема, і громадських та релігійних осередків; вивчення громадської думки щодо застосування тих чи інших заходів у профілактичній діяльності. Цей принцип полягає в тому, що громадяни повинні достатньо широко використовувати право звертатись особисто або колективно з питань боротьби зі злочинністю в державні органи і органи місцевого самоврядування.

Принцип соціальної справедливості та гуманізму полягає в тому, що профілактика як особливий вид діяльності пов'язана, як правило, із завданням конкретним особам позбавлень та з правом обмежень і спрямована на запобігання з боку конкретних осіб протиправної поведінки.

Принцип комплексності передбачає програмно-цільовий підхід, всебічний аналіз і прогнозування ситуації, використання на цій основі заходів економічного, виховного, управлінського, правового характеру для впливу на всю сукупність причин та умов злочинності, її окремих видів тощо.

Принцип диференціації та індивідуалізації - це співвідношення між характером та інтенсивністю визначених заходів і конкретними завданнями впливу та врахуванням статусу і особливостей особи, до якої застосовуються профілактичні заходи, а також умов її життєдіяльності та динаміки поведінки.

Принцип своєчасності та необхідної достатності означає, що профілактична діяльність повинна бути спрямована на ранній етап виникнення ситуації, яка несе у собі загрозу вчинення злочину.