93. Попередження професійних злочинів.

Система запобігання професійній злочинності включає низку різнорівневих заходів, спрямованих на блокування, нейтралізацію та усунення факторів, причин і умов, що її породжують і обумовлюють.

На загально-соціальному рівні ці заходи передбачають усунення дезорганізації українського суспільства, забезпечення належного економічного, соціального і державно-правового розвитку. Подолання загальної затяжної кризи в країні, безумовно, сприятиме запобіганню професійній злочинності.

Кримінальному професіоналізму можуть і повинні перешкоджати безпосередньо цільові (спеціально-кримінологічні) заходи. Вони передбачають обмеження злочинних традицій і звичаїв; поновлення спеціалізованих підрозділів у системі органів внутрішніх справ по боротьбі з професійною злочинністю; розробка і впровадження системи захисту людей, їх житла і власності; здійснення заходів оперативного характеру (систематичні рейди на вокзалах, в аеропортах з метою виявлення професійних злочинців, які перебувають у розшуку, або захоплення їх у момент вчинення ними злочинів); удосконалення кримінально-виконавчої діяльності місць позбавлення волі; встановлення адміністративного нагляду за професійними злочинцями після відбуття ними покарання з метою контролю за їх поведінкою; складання інформаційного банку даних на професійних злочинців тощо.

Організації профілактичної роботи має передувати оцінка стану професійної злочинності та особливості переростання її в організо¬вані форми. На це можуть вказувати наступні обставини:

а) збільшення розбійних нападів, грабежів і крадіжок, вчинених із проникненням у житло громадян; вимагань, шахрайств при купівлі-продажу автомашин, розміну грошей, ігорних шахрайств та інших видів професіоналізованих злочинів;

б) використання злочинцями при вчиненні злочинів міліцейсько¬го форменого одягу, спеціально виготовлених чи пристосованих зна¬рядь злочину (автоматична зброя, радіостанція, вибухові чи отруйні речовини);

в) наявність даних про те, що потерпілими є особи, які живуть на нетрудові доходи;

г) виявлення фактів зрощування кримінально-злодійських еле¬ментів з окремими працівниками правоохоронних чи інших органів;

д) дані про проведення на території сходок кримінальних елементів, кримінальних розборок, розділ сфер впливу між злочинними групами.

Заходи індивідуальної профілактики, на відміну від загаль¬ної, спрямовані безпосередньо на особу професійних злочинців й об¬ставини, що формують їх антигромадську позицію. Індивідуально-виховний вплив на особу правопорушника пов'язаний з запобіган¬ням протиправної поведінки осіб, які ще не мають міцної антигро¬мадської установки. І це цілком зрозуміло. Інша справа — злочинець—професіонал, який вже пройшов іспит кримінальним по¬каранням. Однак і тут заперечувати можливість вживання педаго¬гічних заходів, мабуть, не можна. Говорячи про запобігання злочи¬нів з боку професіоналів, варто враховувати неминучість примусо¬вих заходів, тому що багато осіб не піддаються вихованню і, власне кажучи, не виправні. Вони навіть самі цього не заперечують. Ось чому так важливо поряд з індивідуальною профілактикою вживати комплексні заходи для припинення злочинної діяльності на стадіях підготовки чи замаху на злочини.