- •Iстотно доопрацьована третя частина пiдручника. Спе-
- •Iз господарського права, тобто законодавство щодо аграрних
- •3. Вiдмова вiд монополiї державної власностi та пiднесен-
- •4. Самостiйним видом аграрних вiдносин як рiзновиду
- •5. В Українi набула поширення практика органiзацiї в ко-
- •6. Землi сiльськогосподарського призначення надаються
- •7. Аграрнi пiдприємцi колективно-кооперативного типу,
- •6. В Українi основними виробниками продуктiв харчуван-
- •8. В аграрному правi застосовуються методи, що викорис-
- •9. З урахуванням загальних методiв I статутної правоздат-
- •10. Законом "Про колективнi сiльськогосподарськi пiд-
- •3. Аграрне право є галуззю, з допомогою норм якої реалi-
- •7. Всi субєкти аграрного пiдприємництва здiйснюють
- •9. Аграрнi пiдприємцi - юридичнi особи приватного права
- •3. Важливим iнститутом аграрного права є iнститут права
- •4. З прийняттям Закону "Про селянське (фермерське) гос-
- •6. Вимоги успiшного здiйснення соцiально-економiчної
- •2. Першочергове завдання аграрного права полягає в за-
- •4. Завданнями аграрного права як галузi права I його за-
- •Iнших галузей нацiонального I мiжнародного законодавства, в
- •Iнших iнтересiв. На пiдставi цiєї норми права селяни та iншi
- •2. В Українi основним виробником сiльськогосподарської
- •6. Усi учасники аграрного пiдприємства (всiх форм влас-
- •7. Джерелами аграрного права є закони, норми яких сто-
- •2. Питанню реалiзацiї земельної реформи присвячено,
- •3. Серед джерел аграрного права важливе мiсце посiдають
- •2. Головне мiсце серед локальних джерел аграрного права
- •9) Порядок розподiлу прибуткiв господарства; 10) умови I по-
- •3. Джерелом аграрного права є такi внутрiшньогосподар-
- •2, В умовах вступу України до Ради ¦вропи, чим вона
- •I сировини рослинного I тваринного (в тому числi водного й
- •62 РозДiЛ н
- •2. При окресленнi поняття аграрних правовiдносин слiд
- •Iноземного капiталу тощо).
- •3. Обєкти аграрних правовiдносин багатограннi. До них,
- •4. Головними, базовими складовими системи аграрних
- •3 В. Янчук
- •6. З розширенням легальних органiзацiйно-правових форм
- •7. Змiстом аграрних правовiдносин є взятi в єдностi кон-
- •1 Див.: Аграрнеє право. - м., 1996. - с. 73.
- •2. Аграрнi правовiдносини характеризуються як такi, що
- •3. Формування I дiяльнiсть приватних колективних, дер-
- •4. Аграрне право визначає основнi положення iнституту
- •74 Роздiлт
- •6. В аграрних трудових правовiдносинах виявляється єд-
- •3. Функцiонування вiдносин виробничо-господарської дi-
- •3. Особливi правовiдносини виникають в аграрно-торго-
- •2. Конституцiя України є основним I визначальним зако-
- •3. Конституцiя України (ст. 13) визнає землю, її надра, ат-
- •4. Цивiльний кодекс України та Господарський кодекс Ук-
- •5. Аграрне право становлять правовi норми I правовi iн-
- •6. Правосубєктнiсть аграрних пiдприємств та iнших
- •88 Роздiл IV
- •2. Правосубєктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiд-
- •I за правилами норм цивiльного приватного права, оскiльки
- •Iнженерних мереж з метою комплексного облаштування сiль-
- •5. У розяяiянпi сучпсних проблем забезпечення України
- •Iнших внутрiшньогосподарських виробничих правовiдносин,
- •8. Вiдповiдно до чинного законодавства всi субєкти аграр-
- •IФнитИi iГ(Мриi пiдприємцi
- •3. Правосубєктнiсть акцiонерних
- •3. Особливiсть правосубєктностi господарських товариств
- •1992 Р. Позбавленi права бути засновниками будь-яких пiд-
- •2. Важливе значення для визначення правосубєктностi
- •I зведений баланси, розрахунковий та iншi рахунки в устано-
- •I дотриманнi статуту, користування правом ухвального голосу
- •4. Соцiально-економiчиа природа ксгп, всгк тощо, як
- •Iснуючих ксгп на засадах самоврядування I пiдприємництва
- •7. Порядок прийняття громадян до членiв аграрного пiд-
- •2. Серед членських правомочностей перш за все громадян
- •3. Управлiння дiяльнiстю аграрних пiдприємств здiйсню-
- •4. Особливими за своїм призначенням та змiстом є член-
- •5. Незважаючи на певну прогресивнiсть наведених вище
- •122 РозДiЛу
- •6. Принципово новим в українському аграрному законо-
- •I його членом iснують членськi вiдносини, по-перше, щодо
- •7. Важливим I принципово новим елементом змiсту май-
- •8. Нацiональним аграрним законодавством встановлено
- •Iнших конкуруючих приватних форм господарювання, ухи-
- •10. Як I всi громадяни України, члени аграрних пiдпри-
- •11. Законами "Про власнiсть", "Про колективне сiльсько-
- •3. Юридичний факт припинення права членства в колек-
- •2. Право засновництва, участi I корпоративнi права зас-
- •6. Вiдповiдно до установчого договору фiзичнi та юридичнi
- •Iнше майно не пiзнiше як через зо днiв з дня визнання незас-
- •2. Юридичний факт припинення участi в корпоративному
- •142 Роздiл VII
- •2. Основнi права, свободи I обовязки громадян нашої дер-
- •I гiднiсть, недоторканнiсть та безпека визнаються в Українi
- •7. У нормативних актах, прийнятих у централiзованому
- •12. Важлива роль у правовому регулюваннi трудових вiдно-
- •Iнших обєднань, кооперативiв, спiльних пiдприємств iз ви-
- •2. Земельнi дiлянки для ведення селянського (фермерсько-
- •Iншi рахунки в банкiвськiй установi, вступає в дiловi вiдноси-
- •2. Заяви громадян про передачу їм земельних дiлянок у
- •50 Га сiльськогосподарських угiдь I 100 га всiх земель. Кон-
- •I виявив бажання виробляти товарну сiльськогосподарську
- •1. З метою забезпечення своєї дiяльностi селянськi (фер-
- •2. Визнання I вiдродження приватного (до липня 1992 р. -
- •1 У звязку з викладеним слiд мити на увазi, що в тому разi, коли громадя-
- •7. Усi власники (в тому числi спiввласники) земельних дi-
- •6 Навчальному закладi, хвороби);
- •Iнших угiдь на строк дiї договору. Додатковi земельнi дiлянки
- •6. За невиконання або неналежне виконання взятих зо-
- •1. Україна - аграрно-промислова держава, а це зумовлює
- •15 Грудня 1993 р. Верховна Рада України прийняла Закон
- •5. В якостi принципу державно-правового регулювання
- •2 Управлiння:
- •3. За умов впровадження ринкових економiчних вiдносин
- •Iстотною правомочнiстю мiнiстерства слiд розглядати його
- •200 Роздiл X
- •Iстотним слiд вважати повноваження управлiння аналiзу-
- •1 Термiн "контроль" (з франц.) буквально означа подвiйний список. В
- •2. Змiст державного управлiння сiльським господарством
- •I проведенням заходiв щодо карантину рослин пiд час виро-
- •19 Квiтня 1993 р., а саме. Положення про управлiння ветери-
- •5. Рiзновидом державної служби є державнi iнспекцiї в
- •Iнспекцiєю Мiнiстерства апк України;
- •Iнспекцiю по заготiвлях I якостi продукцiї (вiддiл) Мiнiстер-
- •2. За сучасних умов стану економiки одержання кредитiв
- •4. Усi колективнi I державнi сiльськогосподарськi пiдпри-
- •21,6%, Акцизний збiр - 1,9%, податок з громадян - 7,7%.
- •2. Правовий метод прямого велiння в першу чергу стосу-
- •3. Конституцiя України становить основу державно-пра-
- •4. Колективнi сiльськогосподарськi пiдприємства, сiльсь-
- •I державнi сiльськогосподарськi пiдприємства враховують свої
- •I кооперативну власнiсть. Одначе це не означає, що в Українi
- •I знаряддя виробництва - обєкти речового права, обєкти
- •4. Субєкт права колективної (кооперативної) власностi
- •Iнтереси iнтересам усього суспiльства.
- •6. Колективне пiдприємство як субєкт права власностi бе-
- •Iнтереси iнтересам усього суспiльства.
- •6. Колективне пiдприємство як субєкт права власностi бе-
- •2. За iснуючими формами органiзацiї колективної працi на
- •4. Ксгп, всгк, асгт як юридична особа є субєктом
- •5. Право власностi є абсолютним правом. Пiдприємство
- •2. Обєкти права власностi ксгп визначено ст. 24 Закону
- •3. Право розпорядження - це можливiсть вчинення юри-
- •4. Право розпорядження майном криє в собi здiйснення
- •5. Змiст права власностi кожного окремого пiдприємства
- •240 Роздiл XI
- •3. Правовий режим основних фондiв ксгп, всгк, асгт
- •5. У колективному сiльськогосподарському пiдприємствi
- •6. Право власностi сiльськогосподарського кооперативу
- •3. Iстотно вiдмiнним економiчним змiстом I правовим ре-
- •4. Пайовий фонд ксгп, СпС, всгк визначається за рiч-
- •1992 Р. I опублiковано у Збiрнику нормативних актiв з ресрормування влас-
- •I (жпiв оплати людино-дня в другому I останньому (третьому)
- •7. По закiнченнi господарського року з нарахованої части-
- •Iнтересiв ксгп, всгк, СпС, асгт.
- •3. Перелiк обєктiв майнових прав пiдприємства спрямо-
- •I згоди кредиторiв. При задоволеннi вимог трудового колек-
- •5. Пiдприємство реалiзує свою продукцiю за цiнами I тари-
- •3. До складу обiгових фондiв, що облiковуються як засоби
- •264 Роздiл XII
- •4. Статутний фонд, - це сукупнiсть вкладу (у грошовому
- •1996 Р. "Про особливостi приватизацiї майна в агропромисло-
- •I.I цiї радгоспу затверджує Статут вiдкритого акцiонерного то-
- •1. Органiзацiйно-правове забезпечення
- •2. У системi органiзацiйно-правового забезпечення рацiо-
- •278 Роздiл хНi
- •280_____________________________Роздiл XIII
- •Iнших поважних причин.
- •3. При здiйсненнi тимчасового лiсокористування сiль-
- •Iнвалiдностi, призову на строкову вiйськову службу до Зброй-
- •Iiують такi дiлянки для сiльськогосподарського виробництва,
- •Iiких орендодавець за плату передає орендаревi у володiння I
- •294__________________________Роздiл хш
- •I заходи стимулювання, спрямованi на заохочення органiв,
- •Iродноресурсовим законодавством та Кодексом про адмiнiст-
- •3. Кримiнальна вiдповiдальнiсть передбачена за вчинення
- •2. Правову основу колективного самоврядування станов-
- •4. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприєм-
- •2. Загальнi збори членiв колективного сiльськогосподар-
- •4. Визначна роль в управлiннi дiяльнiстю пiдприємства на-
- •5. Залежно вiд обсягу виробничо-господарської дiяльностi,
- •2. До повноважень найвищого органу управлiння нале-
- •3. В сучасних умовах особливого значення набули повно-
- •3. Наведенi повноваження правлiння зумовлено багато-
- •2. Повноваження головного бухгалтера пiдприємства ви-
- •3. Проблеми зростання виробництва сiльськогосподар-
- •3. Статут передбачає практику створення поряд зi зборами
- •4. Рада бригади, ферми, iншого пiдроздiлу є колегiальним
- •3. Положенням про представницькi органи колективних
- •324 Роздiл XIV
- •7. Статут визначає цивiльно-правову правосубєктнiсть ра-
- •328 Роздiл XV
- •2. В умовах ринкової економiки, її багатоукладностi
- •7. Контрактний порядок призначення директора пiдпри-
- •2. Вiдповiдно до Закону "Про пiдприємства в Українi" ди-
- •3. В Законi "Про пiдприємства в Українi" (п. 2 ст. 16) за-
- •5. З метою повнiшої оцiнки квалiфiкацiї спецiалiста, його
- •2. В аграрному секторi економiки розрiзняють зональну
- •I соцiальний стан працiвникiв сiльського господарства, їхня
- •I державними пiдприємствами, акцiонерними товариствами I
- •4. Правове регулювання госпрозрахунку здiйснюється вiд-
- •6. Враховуючи сучаснi економiчнi труднощi, що склалися
- •23 Грудня 1997 р. У ст. 1 цього Закону викладено поняття
- •7. За порушення законодавства про додержання вимог що-
- •366 Роздiл XVI
- •Iнагляд за додержанням стандартiв, норм I правил та вiдповi-
- •2. За своїм економiко-соцiальним змiстом вiдносини орга-
- •Iншi структурнi пiдроздiли мiнiстерства.
- •Iстотним компонентом маркетингу є попит. Попит - це
- •372 Роздiл XVI
- •3. Фiнансово-економiчна дiяльнiсть сiльськогосподарсь-
- •I наданням послуг.
- •4. В остiнiнi роки фiнансово-економiчна дiяльнiсть сiльсь-
- •1991 Р. У п. 9 ст. З цього Закону зазначено, що серед здiйсню-
- •2. Безперечно умовою функцiонування будь-якої держави
- •1991 Р. З цiлим рядом змiн I доповнень. Останнiми з них є
- •3. Ннуконо-нрiїктичiпi обгрунтованiсть системи оподатку-
- •392 Му. Роздiл XVII
- •4. Питанню оподаткування прибутку сiльськогосподар-
- •Iнших самохiдних машин I механiзмiв";
- •4. Провадження справ про банкрутство пiдвiдомче арбiтраж-
- •5. Постанову про визнання боржника банкрутом приймає
- •2. Значного розвитку набув орендний пiдряд, за якого ко-
- •4. Набуло поширення створення в сiльськогосподарських
- •Iнших правових актах. Серед названих нормативних актiв
- •5. У колективних сiльськогосподарських пiдприємствах
- •3. Дисциплiна працi - це, передусiм, сукупнiсть певних
- •4. Правове регулювання трудової дисциплiни являє собою
- •7. Трудова дисциплiна в сiльськогосподарських пiдприєм-
- •2. Застосовувана в сiльськогосподарських пiдприємствах оп-
- •3. Особливе значення має твердження Закону про
- •426 Роздiл XIX
- •4. Законом "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
- •1(Им Законом передбачено також форми оплати працi - гро-
- •5. Суспiльно-полiтичне, економiчне, соцiальне I правове
- •428 Роздiл XIX
- •10. Для розрахунку фонду оплати працi й винагороди за
- •13. Тарифна система розцiнок I окладiв винагороджує фак-
- •1969 Р., в яких перераховуються обовязки посадових осiб по
- •2. Чинне законодавство про охорону працi поширюється
- •I Розробка I реалiзацiя державної полiтики у галузi охорони
- •4. Вiдповiдно до ст. 17 Закону України "Про охорону пра-
- •3. У ходi реалiзацiї трудового договору адмiнiстрацiя сiль-
- •2. Власник звiльняється вiд вiдшкодування шкоди, якщо
- •3. Вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвнику ушкод-
- •3. Громадський контроль за додержанням законодавства
- •2. У колишньому колгоспному Правi юридична вiдповi-
- •4. В аграрному I трудовому правi розрiзняють два види вiд-
- •460 Роздiл XXI
- •7. Юридичною пiдставою повної матерiальної вiдповiдаль-
- •29 Грудня 1992 р. "Про судову практику в справах про вiдшко-
- •4. Безпосередньо в районних (мiських) народних судах роз-
- •4. Оскiльки згiдно зi ст. 235 кЗпП оплатi пiдлягає вимуше-
- •5. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 235 кЗпП у разi розгляду заяви
- •7. Особливе правове становище в розглядi колективних
- •8. Особливою стадiєю вирiшення колективних трудових
- •9. Колективний трудовий спiр може бути переданий на
- •Iнфраструктури, сучасних систем звязку та iнформатiики,
- •2000 Роки" вiд 18 жовтня 1997 р., а також в Указi Президента
- •3. Чинне законодавство України вживає такi поняття, як
- •1. Розгляд правового режиму обєктiв соцiальної сфери се-
- •2. За своїм правовим режимом обєкти соцiальної сфери
- •Iнше майно, необхiдне для її дiяльностi, за умови зобовязан-
- •2. Належне функцiонування складових економiчного ме-
- •23 Травня 1991 р. (з наступними змiнами I доповненнями),
- •Iндивiдуальнi забудовники, якi споруджують житловi бу-
- •4. Чинним законодавством України передбачається захист
- •2. Фiнансування шляхового будiвництва у сiльськiй мiсце-
- •2. Вiдповiдно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прiоритет-
- •Iнвалiдiв, дитячi дошкiльнi заклади, табори вiдпочинку та оз-
- •4. Прiоритетнiсть соцiального розвитку села включає та-
- •5. Правове регулювання вiдносин, якi нипикакггь при за-
- •7. Взаємовiдносини щодо забезпечення сiльських населе-
- •8. Закон, України "Про прiоритетнiсть соцiального роз-
- •1. Характеристика аграрних господарчо-
- •2. Виробники сiльськогосподарської продукцiї стають
- •I споживачiв сiльськогосподарської продукцiї та до появи по-
- •4. У процесi реалiзацiї цих правовiдносин застосовуються
- •512 Роздiл ххiу
- •2. У системi субєктiв зовнiшнiх аграрних правовiдносин
- •Iнших будов агропромислового комплексу технологiчним та
- •Iнвестицiйного процесу в спiльних iнтересах учасникiв кор-
- •3. Правосубєктнiсть переробних пiдприємств
- •2. Переробнi пiдприємства I сiльськогосподарськi товаро"
- •526 РозДiЛ хму
- •528 Роуiiл хяу
- •1. Довго- й короткострокове кредитування аграрних пiд-
- •1 Для ознайомлення з науково-практичними проблемами игрирно-дого-
- •2. Виникнення кредитних вiдносин мiж аграрними пiд-
- •4. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 384 Цивiльного кодексу кредиту-
- •Iн. Виробництво цiєї продукцiї є основними напрямами гос-
- •2. Аграрно-договiрнi зобовязання цукрокомбiнатiв (цук-
- •Iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються
- •20 Днiв, а водонагрiвальних котлiв - до зо днiв. Ремонт ком-
- •I агрегатiв при додержаннi замовником правил їх технiчної
- •4. З 1992 р. Матерiально-технiчне забезпечення аграрних
- •6. За невиконання або неналежне виконання зобовязань
- •1. Угоди щодо сiльськогосподар1011"1i6t"11. В т"0 числi
- •1 (ЗаконУкраїни-з-вРвшдняi-ї
- •2. На вiдмiну вiд попереднiх бiржових угод укладання
- •3. Окрiм укладання зазначених вище угод бiржа характе-
- •17 Грудня 1998 р. Цей закон надає можливiсть сiльськогоспо-
- •1994 Роцi". Останньою передбачено, що пiдприємства неза-
- •1995 Р. Цей Закон визначає державних замовникiв, виконав-
- •18 Вiдсоткiв зерна вiд кiлькостi зданого на переробку, яка в
- •4. Коло субєктiв агробiзнесу, якi можуть бути учасниками
- •Iноземних субєктiв господарської дiяльностi, якi не є юри-
- •5. Всi субєкти агробiзнесу незалежно вiд форм власностi
- •586 Роздiл XXVII
- •6. Вiдповiдно до ст. 4 Закону України "Про зовнiшньоеко-
- •I 590 Роздiл XXVII
- •7 Травня 1999 р. Президент України видав розпорядження
- •Iншими державами та мiжнародними органiзацiями щодо
- •2. Вiдповiдно до п. 1. Ст. 1 Закону України "Про зовнiш-
- •Iмпортнi товари визначаються самостiйно сторонами зовнiш-
- •602 Роздiл )о(Уii
- •10 Кiлограмiв.
- •604 Роздiл XXVII
- •Iноземного iнвестування" вiд 19 березня 1996 р., а також мiж-
- •Iншої господарської дiяльностi, за винятками, передбаченими
- •2. Майно, передане за договором мiжнародного фiнансо-
- •6. Правове регулювання зовнiшньоекономiчної
- •13 Жовтня 1992 р., "Про спецiальнi економiчнi зони та спецi-
- •620 Роздiл XXVII
- •622 Роздiл ххуи
- •2. Особливої значущостi обслуговування кожного окремо-
- •2. У здiйсненнi юридичного обслуговування важливе зна-
- •634 Роздiл ххуи
- •3. Безпосереднє юридичне обслуговування сiльськогоспо-
- •636 Роздiл XXVII
- •17 Грудня 1992 р. Всеукраїнський зїзд юристiв-аграрникiв
- •I товариств, обмеженого застосування товарно-грошових еко-
- •2. Особливо практичної значущостi набуває користування
- •3. Сiльськогосподарське пiдприємство має потребу в по-
- •4. Юрисконсульт сiльськогосподарського пiдприємства
- •5. Джерелами аграрного права є державнi I локальнi (внут-
- •Iнтересам пiдприємця.
- •1. Поняття, змiст I джерела аграрного права
- •Iснування приватної власностi на землю, всупереч побою-
- •2 "ОегесЬо Авгагiо у Аiiтепiагiа". - Магiгiгi. Оiсї.-Оес. 1985.
- •2. Правове становище сiльськогосподарського
- •I державних програм, якi регулюють розвиток сiльськогоспо-
- •3. Правове становище
- •662 Роздiл ххк
- •Iз розвитком процесiв агропромислової iнтеграцiї перегля-
- •4. Правове регулювання
- •I мелiоративнi споруди, якi здаються у власнiсть. На нього по-
- •Iз землi, що використовується. Основним є правило, за яким
- •Iнша органiзацiя сiльськогосподарського кредитування була
- •676 Роздiл ххк
- •Iесiiопв (1978 Кеуiаiоп) - Набули чинностi з 1.01.79 р. // Уря-
2. У колишньому колгоспному Правi юридична вiдповi-
дальнiсть регулювалася Статутом i Правилами внутрiшнього
розпорядку окремого колгоспу. У правових нормах цих актiв,
якими регламентувалася дисциплiнарна вiдповiдальнiсть чле-
нiв колгоспу, передбачалися види гiравопорушень i правовi
санкцiї, що застосовувалися до осiб, котрi вчинили цi право-
порушення. Питання матерiальної вiдповiдальностi регулюва-
лося п. 15 Примiрного статуту колгоспу. Встановленi цими
правовими нормами санкцiї були заходами державного при-
мусу, оскiльки Статут колгоспу мав силу локального правово-
го акта. Поряд iз цим їм були також притаманнi й властивостi
громадського примусу, оскiльки названi правовi акти при-
15
452
Роздiл XXI
ймалися i застосовувалися органами управлiння колгоспу та
його посадовими особами.
Згiдно з чинним законодавством України при вчиненнi
правопорушення працiвниками сiльськогосподарського пiд-
приємства всiх форм власностi i форм господарювання засто-
совуються вiдповiднi норми КЗпП, за певних умов Статути, а
також Правила внутрiшнього трудового розпорядку цих пiд-
приємств.
3. Соцiально-економiчна i правова природа членських, ор-
ганiзацiйно-управлiнських, трудових i майнових вiдносин ви-
значає коло правомочностей учасникiв аграрно-колективних
правовiдносин i тим самим - коло правопорушень, якi мо-
жуть вчинятися в пiдприємствi. Наприклад, порушення ком-
петенцiї органiв управлiння КСГП з вини його керiвникiв яв-
ляє собою порушення норм колективної демократiї, а звiдси
- й норм Статуту пiдприємства. Органи управлiння КСГП
мають право притягнути особу, винну в такому правопору-
шеннi, до дисциплiнарної вiдповiдальностi. Природа право-
вiдносин, якi при цьому виникають, має особовий характер,
а тому заходам впливу (дисциплiнарним стягненням) власти-
вий моральний, а не матерiальний характер. Дисциплiнарна
вiдповiдальнiсть як вiдповiдальнiсть особового характеру на-
стає також при порушеннi умов працi, якi не викликали ма-
терiальних наслiдкiв. Порушення норм Статуту або Правил
внутрiшнього розпорядку пiдприємства, внаслiдок якого за-
подiяно матерiальну шкоду, має майновий характер i тягне за
собою матерiальну вiдповiдальнiсть. У даному разi також ви-
являється тiсний звязок мiж характером порушених право-
мочностей i передбаченими правовою нормою заходами юри-
дичного впливу на правопорушника.
Наведене спiпнiдношення мiж характером, видом право-
порушення i правовими наслiдками властиве й дисциплiнар-
ним та матерiальним правопорушенням, що їх можуть вчини-
ти працiвники сiлiїськогосподарських пiдприємств усiх форм
власностi й господарювання.
4. В аграрному I трудовому правi розрiзняють два види вiд-
повiдальностi: дисциплiнарну та матерiальну.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть полягає у притягненнi
члена або посадової особи КСГП (СпС, СВК), працiвникiв
ДСП, АТ, ТОВ, винних у вчиненнi дисциплiнарного проступ-
ку, до дисциплiнарної вiдповiдальностi через застосування за-
гiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СiТi 453
ходiв рсобового, морального впливу
нарноо стягнення.
накладення дисциплi-
Матерiальна вiдповiдальнiсть - це покладення на особу
(члена ССГП, СпС, СВК, працiвника, посадову особу ДСП,
АТ, ТО) у звязку iз вчиненням нею протиправного винного
дiяння, внаслiдок якого пiдприємству було заподiяно майно-
ву шкоду чи порушено його майновi iнтереси, обовязку ком-
пенсувати цю шкоду в натурi або сплатити завданi збитки.
5. У громадському господарствi КСГП беруть участь своєю
особистою працею на основi трудового договору спецiалiсти
сiльського \господарства, технiчнi керiвники пiдсобних пiд-
приємств, iнженери, технiки, будiвельники та iншi робiтники
i службовцi, акi не побажали стати членами пiдприємства, їх-
нi трудовi вiдносини з КСГП регулюються нормами трудово-
го права. Цi особи також повиннi додержувати Правил внут-
рiшнього розпорядку КСГП i вiдповiдно до їх норм можуть
притягатися до дисциплiнарної вiдповiдальностi. Матерiальна
вiдповiдальнiсть даної категорiї працiвникiв настає на пiдставi
норми трудовогб права. Трудовим законодавством регламен-
тується дисциплiнарна i матерiальна вiдповiдальнiсть працiв-
никiв (у тому числi й членiв КСГП) мiжгосподарських будi-
вельних органiзацiй, мiжгосподарських пiдприємств i обєд- |||
нань. \
Згiдно зi Статутом КСГП питання про притягнення до И|
дисциплiнарної та матерiальної вiдповiдальностi членiв пiд- "
приємства та осiб, якi не є його членами, а працюють у ньому
за договорами, вирiшується правлiнням пiдприємства або
загальними зборами Членiв останнього (зборами уповнова-
жених). \
2. Пiдстави вiдповiдальностi в аграрному правi
i. Пiдставами юридi
юридичних фактiв, якi, в
рушення. Пiдставу дисциплiнарної
вить дисциплiнарний прзступок
вiдальностi - правопор
шкоди.
правопорушення
[чної вiдповiдальностi є сукупнiсть
взятi в їх єдностi, складають правопо-
ної вiдповiдальностi стано-
пiдставу матерiальної вiдпо-
яке призвело до майнової
2. Дисциплiнарний п
правностi та винностi дЬ
ти встановленi як юридичнi
проступок має мiсце за умови проти-
iнь правопорушника, якi повиннi бу-
i факти. Коло протиправних дiянь,
454 Роздiл XXI
вчинення яких тягне дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, визна-
чається в Статутi i Правилах внутрiшнього розпорядку кож-
ного окремого КСГП. Ними є: недодержання Статуту, Пра-
вил внутрiшнього розпорядку пiдприємства або його вироб-
ничого пiдроздiлу; невиконання рiшень загальних зборiв,
правлiння пiдприємства, розпоряджень службових осiб; пору-
шення виробничої та трудової дисциплiни (запiзнення, неви-
хiд на роботу без поважних причин, самовiльне залишення
роботи, поява на роботi в нетверезому станi тощо); невико-
нання без поважних причин обовязкового мiнiмуму трудової
участi в громадському виробництвi; недбале ставлення до ко-
лективного майна; самовiльне використання технiки та iншо-
го майна пiдприємства в особистих iнтересах; недодержання
встановлених норм i правил технiки безпеки, протипожежних
заходiв та iншi порушення.
Юридичними можуть бути визнанi лише тi факти, що
встановленi правлiнням i загальними зборами (зборами упов-
новажених) КСГП.
Протиправними є дiї, вчиненi з порушенням установлених
правовими нормами трудових обовязкiв. Бездiяльнiсть - це
невчинення дiй, що їх працiвник мав учинити вiдповiдно до
своїх трудових обовязкiв i посадового становища. За юридич-
ними наслiдками i правовою квалiфiкацiєю протиправнi дiї та
бездiяльнiсть є тотожними - i тi, i тi тягнуть дисциплiнарну
та матерiальну вiдповiдальнiсть.
Прикладом протиправної бездiяльностi може бути випа-
док, коли сторож уночi заснув, а в цей час на фермi виникла
пожежа, якої вiн без особливих зусиль мiг би не допустити,
якби не спав. До випадкiв протиправної бездiяльностi можна
вiднести також несумлiнне, недбале ставлення до своїх служ-
бових обовязкiв iз боку керiвникiв i спецiалiстiв. Скажiмо,
зберiгання в не придатному для цього примiщеннi зерна та
iнших продуктiв, що призвело до їх псування; невжиття своє-
часних заходiв до органiзацiї боротьби зi шкiдниками сiльсь-
когосподарських культур.
3. Для визнання вчиненого дiяння дисциплiнарним про-
ступком орган управлiння КСГП або адмiнiстрацiя державно-
го сiльськогосподарського пiдприємства повиннi встановити
вину правопорушника як юридичний факт, тобто визначити,
чи вчинено даний проступок умисно, чи з необережностi.
Коли буде встановлено, що особа, яку притягають до вiдповi-
ш|И|_
ШповiдальнiЩКикiв С
Дисциплiнiрна й матерiальна вiд,
СГП 455
дальноетi,\ вчинила проступок, знаючи про наслiдки своєї по-
ведiнки, i гiчого не зробила, аби їм запобiгти, а навпаки, ба-
жала їх наiстання, робиться висновок, що дане протиправне
дiяння вчинено умисно. Якщо порушник не передбачав на-
слiдкiв свого\проступку i не бажав їх настання, хоча повинен
був їх передбачити, або ж передбачав, але легковажно сподi-
вався їм запобiгти, робиться висновок, що таке протиправне
дiяння вчинено з необережностi.
4. Для настання матерiальної вiдповiдальностi необхiдно
поряд iз такищi юридичними фактами, як протиправнiсть
дiяння i вина правопорушника, встановити факт заподiяння
матерiальної цгiсоди або ущемлення майнових iнтересiв
КСГП, визначити розмiр шкоди, а також встановити причин-
ний звязок мiж Нею i протиправним вчинком (дiєю чи бездi-
яльнiстю).
5. Розмiр заподiяної шкоди визначається правлiнням пiд-
приємства або адмiнiстрацiєю радгоспу. Вони мають устано-
вити, що шкода настала через конкретне правопорушення,
яке ставиться правопорушниковi за провину. Тiльки зясував-
ши всi обставини i встановивши юридичний склад правопо-
рушення, правлiння аро адмiнiстрацiя радгоспу (а коли спра-
ву буде передано до суду - то суд) вирiшують питання про
притягнення працiвника або посадової особи до матерiальної
вiдповiдальностi.
i>
3. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть
працiвника колективного
сiльськогосподарського пiдприємства
1. Дисциплiнарна вiдпорiдальнiсть полягає в накладеннi на
членiв КСГП, якi вчинили дисциплiнарний проступок, дис-
циплiнарних стягнень, передбачених Статутом i Правилами
внутрiшнього розпорядку/пiдприємства. Ними є: догана, по-
передження про виключення з членiв i виключення з членiв
КСГП. /
Виключення з членiв /КСГП є надзвичайним заходом дис-
циплiнарного впливу, який застосовується до осiб, котрi сис-
тематично порушують трудову дисциплiну або статут навiть
пiсля накладення на них iнших дисциплiнарних стягнень.
456 Роздiл XXI
Особа може бути виключена з членiв КСГП лише за рiшен-
ням загальних зборiв.
2. Вiдповiдно до Статуту i Правил внутрiшнього розпоряд-
ку пiдприємства члени КСГП можуть притягатися до дисцип-
лiнарної вiдповiдальностi правлiнням або загальними збора-
ми (зборами уповноважених). Порядок накладення стягнень i
встановлено Правилами внутрiшнього розпорядку пiдприєм-
ства. Згiдно з ними збори бригади (ферми) або рада виробни-
чого пiдроздiлу розглядають та обговорюють усi випадки по-
рушення трудової дисциплiни, допущенi окремими членами
колективу даного пiдроздiлу, i залежно вiд ступеня порушен-
ня вносять до правлiння КСГП свої пропозицiї про притяг-
нення винних до вiдповiдальностi.
Перед тим, як розглянути питання про накладення стяг-
нення на засiданнi правлiння або загальних зборах (зборах
уповноважених), член правлiння, якому доручено пiдготувати
дане питання, має одержати вiд порушника письмове пояс-
нення. Пiсля уважного розгляду обставин вчинення пору-
шення правлiння може застосувати догану або попередження
про виключення членiв КСГП, а загальнi збори або збори
уповноважених - будь-яке зi стягнень аж до виключення з
членiв КСГП.
За кожен вчинений дисциплiнарний проступок застосову-
ється лише одне стягнення. Воно накладається не пiзнiше од-
ного мiсяця вiд дня виявлення проступку i шести мiсяцiв вiд
дня його вчинення. Якщо протягом року члена пiдприємства
не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню, вiн ува-
жається таким, що не мав стягнень. За заявою притягнутого
до вiдповiдальностi члена пiдприємства i клопотанням зборiв
або ради виробничого пiдроздiлу стягнення може бути знято
до закiнчення рiчного строку.
Застосування до членiв КСГП заходiв дисциплiнарного
стягнення не звiльняє їх вiд матерiальної вiдповiдальностi за
недбале ставлення до колективного майна чи до роботи, як-
що це призвело до загибелi тварин чи рослин, псування або
втрати майна.
На голову правлiння, голову ревiзiйної комiсiї, членiв
правлiння i членiв ревiзiйної комiсiї дисциплiнарнi стягнення
накладаються загальними зборами (зборами уповноважених),
а на головних (старших) спецiалiстiв - загальними зборами,
зборами уповноважених або правлiнням сiльськогосподар-
Дисциплiнарна й
. iДдйiiiиЙйиДЙiВЙЙiiiйiЙМЙЙяi--
iповйЯiГОИГОЯитастй
ського пiдприємства. Данi особи притягаються до дисциплi-
нарної вiдповiдальностi за пропозицiєю органiв державної .
влади або управлiрня, виконкому районної ради народних де-
путатiв, органiв суду i прокуратури. Вiдповiднi органи управ-
лiння КСГП зобовязанi розглянути данi пропозицiї та при-
йняти за ними рiшення. Але перелiченi органи притягати наз- |||
ваних осiб до дисциплiнарної вiдповiдальностi права не гаї
мають, тому що/пiдприємство є кооперативною органiзацiєю, р
члени якої вiдповiдають у дисциплiнарному порядку тiльки [
перед її органами управлiння.
3. Законодавство надає i захищає право оскарження рi-
шення про накладення дисциплiнарного стягнення; будь-якi
вiдступи вiд його вiдповiдних вимог слiд розглядати як пору-
шення правопорядку.
Порядок накладання i зняття стягнень визначається Пра-
вилами внутрiшнього розпорядку КСГП. У цьому актi запи-
сано, що скарi(и членiв КСГП на неправомiрнi дiї керiвникiв
виробничих пiдроздiлiв та iнших службових осiб подаються
правлiнню КС)ГП, а в разi неправильного накладення стяг-
нення правлiнцям пiдприємства або неправильних дiй прав-
лiння i ревiзiйної комiсiї - загальним зборам (зборам уповно-
важених). Статут КСГП передбачає, що постанова загальних
зборiв про виключення з членiв пiдприємства може бути ос-
каржена до суду.
4. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть працiвникiв
державних i мiжгосподарських пiдприємств
1. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть працiвникiв радгоспiв i
мiжгосподарських пiдприємств (органiзацiй) здебiльшого
повязана з порушенням вимог щодо дисциплiни працi та ре-
гулюється нормами трудового права. Як зазначено у ст. 147
КЗпП Українгi, за порушення трудової дисциплiни адмiнiст-
рацiя пiдприємства, установи, органiзацiї застосовує вiдповiд-
нi заходи стягнення. Нарiвнi з нормами КЗпП України пи-
тання дисциплiнарної вiдповiдальностi працiвникiв регулю-
ються спецiальними нормативними актами.
2. При прийняттi рiшення про притягнення працiвника до
дисциплiнарйої вiдповiдальностi керiвник (директор) радгос-
пу чи мiжгосподарського пiдприємства має додержувати ви-
моги суворо iндивiдуалiзацiї стягнень залежно вiд тяжкостi
458 роздiл ххi
проступку, конкретних обставин його вчинення, сумлiнностi
порушника при виконаннi трудових i громадських обовязкiв,
його попередньої поведiнки. Перед накладенням дисциплi-
нарного стягнення адмiнiстрацiя повинна одержати вiд пра-
цiвника, який вчинив дисциплiнарний проступок, письмове
пояснення своєї поведiнки. Накладення дисциплiнарного
стягнення проводиться не пiзнiше мiсячного строку вiд дня
виявлення проступку, не приховуючи часу тимчасової непра-
цездатностi або нерсбуїиiнин у вiдпустцi. Керiвництво пiдпри-
ємства не мас права iiаюiадати дисциплiнарне стягнення, як-
що вiд часу вчинення просiупку минуло шiсть мiсяцiв. При
притягненнi працiвника до дисциплiнарної вiдповiдальностi
належить керуватися правилом: за кожне порушення трудової
дисциплiни може бути застосовано лише одне дисциплiнарне
стягнення.
Коли вчинений дисциплiнарний проступок мав своїм на-
слiдком заподiяння майнової шкоди або ущемлення майно-
вих iнтересiв пiдприємства, правопорушник поряд iз
дисциплiнарною мусить притягатися i до матерiальної вiдпо-
вiдальностi.
У виховних цiлях наказ про дисциплiнарну вiдповiдаль-
нiсть адмiнiстрацiя оголошує всьому трудовому колективовi
радгоспу чи мiжгосподарського пiдприємства (органiзацiї), а
до вiдома правопорушника цей наказ доводиться пiд розпис-
ку. В разi вiдмови працiвника пiдтвердити своїм пiдписом
факт ознайомлення з наказом або розпорядженням склада-
ється вiдповiдний акт. Згiдно зi ст. 151 КЗпП України, якщо
працiвник протягом року вiд дня накладення дисциплiнарно-
го стягнення не буде пiдданий новому дисциплiнарному стяг-
ненню, вiн уважається таким, що не мав стягнення.
5. Матерiальна вiдповiдальнiсть
працiвникiв сiльського господарства
1. Правову основу матерiальної вiдповiдальностi членiв
КСГП та найманих працiвникiв сiльськогосподарських пiд-
приємств, агрогосподарських товариств усiх форм власностi
та органiзацiйно-правових форм становлять вiдповiдний
пункт Статуту конкретного господарства та роздiл IX КЗпП
України, яким передбачено правовi гарантiї при покладеннi
на працiвникiв матерiальної вiдповiдальностi за шкоду, запо-
\
Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 459
дiяну пiдприємству, установi, органiзацiї. Зазначенi правовi
норми являють собою вiдповiднi iнститути аграрного права i
трудового права. \
Соцiальне-економiчне та юридичне значення i функцiя
цих iнститутiв полягають у правовому забезпеченнi схорон-
ностi колективної та державної власностi, здiйснюваному по-
кладенням матерiальнЬї вiдповiдальностi на членiв КСГП i
працiвникiв радгоспу, винних у заподiяннi господарству май-
нової шкоди (збиткiв).\ Передбачаючи матерiальну вiдповi-
дальнiсть працiвникiв, законодавець виходить iз того, що
вони сумлiнно ставляться до виконання своїх трудових
обовязкiв, а факти заподiяння шкоди, безгосподарностi й
марнотратства мають випадковий характер. Проте жодний!
протиправний вчинок працiвника не повинен залишатися без i
уваги з боку органiв управлiння КСГП та адмiнiстрацiї рад-)
госпу, а заподiяна шкодi обовязково має бути компенсована.
В цьому й полягає суть застосування правових заходiв щодо
правопорушника. Цi заходи мають справляти виховний вплив
як на працiвника, який заподiяв шкоду КСГП або радгосповi,
так i на iнших членiв колективу. Соцiально-економiчне i
юридичне значеннi застосування правових норм про матерi-
альну вiдповiдальнiсть працiвникiв полягає саме у виконаннi
цими нормами вiдшкодувальної функцiї, забезпеченнi охоро-
ни майна i правовому захистi майнових iнтересiв КСГП чи
радгоспу, а також у здiйсненнi виховної функцiї права.
Суспiльнi вiдносини, що виникають при заподiяннi шкоди
з вини працiвникiв, є аграрними трудовими вiдносинами. За-
стосування правових норм про матерiальну вiдповiдальнiсть
обовязково/має вiдповiдати вимогам законодавства - саме
таким чином забезпечується охорона трудових прав працiв-
никiв.
Згiднозi Статутом КСГП, член пiдприємства, винний у
заподiяннi шкоди, несе вiдповiдальнiсть лише за прямi дiйснi
збитки./"Вiн не вiдповiдає за ту шкоду, яка є для пiдприємства
упущеною вигодою, i не зобовязаний її вiдшкодовувати. До
збиткiв не включаються тi доходи або прибутки, що їх пiд-
приємство могло б (планувало) одержати, якби не було вчи-
ненi правопорушення. Отже, iснуючий порядок i умови при-
тягнення працiвникiв, винних у заподiяннi шкоди, до вiдпо-
вiдальностi лише за пряму дiйсну шкоду гарантують членовi