Iн. Виробництво цiєї продукцiї є основними напрямами гос-

подарювання сiльськогосподарських пiдприємств, воно за-

безпечує роботою працiвникiв сiльського господарства i пра-

цiвникiв переробної промисловостi. Виробництво згаданої

продукцiї становить собою економiчну основу внутрiшньо-

господарської дiяльностi пiдприємств-товаровиробникiв у

сферi внутрiшньогосподарської дiяльностi, надає їм можли-

вiсть стати товаровиробником i брати участь у ринкових еко-

номiчних вiдносинах. Вона забезпечує їхню участь у сферi

зовнiшнiх господарчо-пiдприємницьких стосунках з перероб-

ними пiдприємствами як другою стороною в системi госпо-

дарчо-пiдприємницьких вiдносин i таким чином призводить

до наповнення розвинутих ринкових економiчних вiдносин в

суспiльствi в цiлому.

Правове забезпечення функцiонування зазначених госпо-

дарчо-пiдприємницьких вiдносин здiйснюється на основi

чинного законодавства, статуту кожного з субєктiв господар-

чо-пiдприємницької дiяльностi i цiлого ряду аграрно-договiр-

Агрзрно-договiрнi зобовязання

них зобовязань. Саме договори мiж товаровиробником i пе-

реробним пiдприємством забезпечують достатньо йичерпяб

правове регулювання ринкових економiчних вiдносин м||(

ними. >!

Виробничо-пцшриємницька дiяльнiсть цукропереробних

заводiв, мясокомбiнатiв, маслозаводiв, овочеконсервних, ви-

норобних та iнших пiдприємств, їхня органiзацiйно-комер-

цiйна дiяльнiсть щодо збуту (продажу) виробленої продукцiї

провадиться при обовязковому додержаннi законодавства

про якiсть та безпеку харчових продуктiв. Вiдповiднi право-

мочностi з цих питань визначенi Законом "Про якiсть i без-

пеку харчових продуктiв i продовольчої сировини", прийня-

тим Верховною Радою України 23 грудня 1997 р.

2. Аграрно-договiрнi зобовязання цукрокомбiнатiв (цук-

розаводiв) i сiльськогосподарських пiдприємств, що займа-

ються вирощуванням цукрових бурякiв, визначаються дого-

вором про вирощування, збирання i переробку цукрових бу-

рякiв. Предметом договору є спiвробiтництво сторiн по виро-

щуванню i збиранню цукрових бурякiв, яке здiйснюється

сiльськогосподарським пiдприємством як товаровиробником,

що охоплюється вiдповiдним виробничим процесом видiлен-

ня найбiльш придатних для цього земельних площ, посiву,

обробiтку, боротьби з шкiдниками, збирання i зберiгання, до-

ставки до переробного пiдприємства - цукрозаводу. Завод як

друга сторона приймає сировину, переробляє її i виробляє на-

лежну продукцiю. Метою договору є досягнення сторонами

оптимально можливої прибутковостi вiд, цього виробництва.

Термiн договору - один рiк.

Договором визначаються права та обовязки сторiн. Зок-

рема, господарство за власний рахунок доставляє буряки на

цукровий завод згiдно з дiючим стандартом i певної кiлькостi.

Наприклад, АСГТ "Карапишi" Миронiвського району Київ-

ської областi у 1998 р. поставив на завод 60 тис. кг бурякiв з

площi 400 га. Обсяг цукросировини визначається виходячи з

середньопосiвної площi та урожайностi за останнiх 5 рокiв.

Договором передбачено обовязок господарства вибрати рiв-

, номiрно належну кiлькiсть готової продукцiї, завершити ви-

робництво цукру i жому до 1 квiтня, меляси - до 1 травня.

Якщо господарство з своєї вини не вибрало належну йому

продукцiю у зазначений термiн, воно передає заводу право її

продати по цiнi за домовленiстю.

544

Згiдно з договором вироблена продукцiя iз зданих на пере-

робку цукрових бурякiв, крiм втрат при їх зберiганнi i залише-

них в рахунок вартостi технiчної переробки є власнiстю гос-

подарства. Розрахунки за вартiсть технiчної переробки цукро-

вих бурякiв проводиться на давальницьких умовах: цукром,

жомом, мелясою, 31 вiдсоток - заводовi, а 69 вiдсоткiв -

господарству. При невиконаннi зазначених обсягiв розрахун-

ки проводяться у спiiiпiдноiисннi: 40 вiдсоткiв на 60 вiдсоткiв

- цукром, жомом, мелясою. Вiдповiдно до договору Турбiв-

ського цукрового заводу (замовник) i бурякосiючими К.СГП

Липовецького району Вiнницької областi, як виробниками

цукросировини, однiєю з його умов є визначення цукристостi

бурякiв. Виробники цукросировини зобовязанi доставляти

замовниковi цукровi буряки за загальною квотою базисної

цукристостi у 16 вiдсоткiв.

Договором мiж цукрозаводом (Замовником) i виробником

цукрових бурякiв (Господарством) визначаються умови i

порядок оплати вартостi зданої цукросировини. Так, згiдно з

договором мiж ВАТ Томашпiльського цукрового заводу i

КСГП iм. Котовського с. Комаргород Томашпiльського району

Вiнницької областi, на замовника накладається обовязок

оплатити виробниковi цукровi буряки, прийнятi для вироб-

ництва цукру за встановленою цiною в залежностi вiд цук-

ристостi, але не нижче рiвня мiнiмальної оптової вiдпускної

цiни на цукровi буряки, встановленою мiжвiдомчою комiсiєю

з питань регулювання ринку цукру (84 гри., включаючи ПДВ,

за одну тону при базиснiй цукристостi).

Розрахунки з Виробником цукросировини здiйснюються

по мiрi надходження коштiв вiд реалiзацiї цукру на,

спецiальний рахунок Замовника, з якого 60 вiдсоткiв суми

одразу перераховується на спецiальний рахунок Виробника

цукросировини, а остаточнi розрахунки здiйснюються не пiз-

нiше 1-го травня ннсгунноiо року. В разi немовкливостi реалi-

зацiї цукру Замоиником, залишки передаються Виробниковi

цукросировини за його згодою за цiною мiнiмального рiвня

(190 грн., включаючи ПДВ, за одну тону) на суму еквiвалент-

ну вартостi зданих бурякiв.

У звязку з фiнансовими труднощями, якi в цей час за-

знають сiльськогосподарськi пiдприємства i цукровi заводи,

вони змушенi застосовувати взаєморозрахунки на даваль-

ницьких умовах, наприлад, визначенi договором мiж АСГТ

Аграрно-договiрнi зобовязання 545

"Карагiишi" Миронiвеького району Київської областi i ВАТ

"Лукацукор". Договором мiж ними передбачено, iцо розра-

хунки за технiчну переробку цукрових бурякiв провадять на

давальницьких умовах: цукром, жомом, пелясою у спiввiдно-

шеннi 31 вiдсоток заводовi, а 69 вiдсоткiв - господарству.

При остаточних взаєморозрахунках замовник повертає то-

варовиробнику 50 вiдсоткiв вартостi доставки бурякосирови-

ни на цукровий завод.

Шляхом укладання договорiв регулюються взаємовiдноси-

ни мiж. сiльськогосподарським пiдприємництвом i СФГ, з од-

ного боку, молокозаводом, надiленого правомочностями по-

купця молокосировини. Предметом таких договорiв є види

молокосировини, що її виробляє постачальник. Зокрема, мо-

локо незбиране, молоко знежирене, вершки тощо. Постачай

ня на завод молокосировини провадиться за графiком, по.

годженим мiж сторонами. Постачальник зобовязаний поста

чати молокосировину за такою якiстю, яка визначаєтьсi

ГОСТом, наприклад, вершки iз коровячого молока -

ТУ 10.02.867-90. Кiлькiсть i якiсть сировини визначається у

присутностi представника покупця згiдно з чинними стандар-

тами України.

На покупця покладаються обовязки вчасно прийняти си-

ровину за узгодженим графiком, остаточно визначити кiль-

кiсть i якiсть у вiдповiдностi до вимог стандартiв, забезпечити

розвантаження, миття та дезинфекцiю автомолокоцистерн з

вiдмiткою у вiдповiдних документах, а також необхiднiстю на-

давати у разi необхiдностi транспорт для перевезення сирови-

ни. Результати приймання сировини оформляються актом,

який своєчасно надсилається постачальником.

Згiдно з договором цiни на сировину формуються в залеж-

ностi вiд якостi, кiлькостi та перiодичностi постачання. Поку-

пець зобовязується своєчасно платити за сировину за погод-

женими сторонами цiнами, оформленi протоколом погод-

ження цiн. Цiни на сировину вiдповiдно до взаємної домо-

вленостi можуть змiнюватися залежно вiд сезону, умов ринку,

якостi i кiлькостi сировини. У випадках, коли сировина пере-

возиться транспортом товаровиробника, покупець вiдшкодо-

вує витрати на автотранспорт вiдповiдно до калькуляцiї, але

не вище зазначених розцiнок з урахуванням ПДВ.

Сторона, яка заподiяла другiй сторонi своїми дiями збит-

їзи, зобовязана вiдшкодувати їх у повному обсязi.

18 В. Янкук

546 Роздiл XXV

3. За умов становлення ринкових економiчних вiдносин

сiльськогосподарськi пiдприємства з метою одержання кре-

дитiв укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зо-

бовязань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при

цьому провадиться у вiдповiдностi з нормами Закону "Про лi

зинг", який прийнятий Верховною Радою України 16 грудня

1997 р. Цей Закон визначає поняття лiзингу як рiзновиду ци-

вiльно-правового договору, його економiчнi i правовi засади,

правомочностi сторiн та їхню вiдповiдальнiсть в разi пору-

шення умов договору. Лiзингове зобовязання покликане

регулювати вiдносини з приводу пiдприємницької дiяльностi,

яка спрямована на iнвестування власних чи залучених фi-

нансових коштiв. Вона полягає в наданнi лiзингодавцем у ви-

ключне користування на визначений строк лiзингоодержу-

вачу нерухомого або рухомого майна (сiльськогосподар-

ських машин, устаткування, обладнання, транспортних засо-

бiв тощо), г

Сiльськогосподарське пiдприємство правомочне укладати

з лiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, в результат

тi укладення якого лiзингоодержувач на своє замовлення

отримує в платне користування вiд лiзингодавця обєкт лiзин-

гу на строк, не менший вiд строку, за який амортизується 60

вiдсоткiв вартостi обєкта лiзингу, визначеної в день укладен-

ня договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обєкту

лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiї договору фi-

нансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв

вартостi обєкта лiзингу, визначеної в день укладення договору.

При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який

обєкт лiзингу (майно) передається в тимчасове користуван-

ня, передбачає виплату лiзингових платежiв, якi покривають

повну вартiсть амортизацiї обладнання або бiльшу частину,

додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення

строку договору лiзингоодержувач може придбати обєкт до-

говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на

менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обєкт уго-

ди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержува-

ча передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг". ,

Лiзингоодержувач має право придбати майно (обєкт лi-

зингу) у свою власнiсть i як субєкт права власностi передати

його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку має мiсце, так

званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважається лiзинг в раз>

Жграрно-договiрнi зобовязання 547

здiйснення його за участю субєктiв лiзингу на основi укла-

дення багатостороннього договору на залучення одного або

кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-

вестуючи свої кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-

рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi

набутого для лiзингу майна.

Виконання договору лiзингу охоплює момент передачi

обєкта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно

до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi

договору майно зараховується на баланс лiзингоодержувача з

позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При

оперативному лiзингу майно залишається на балансi лiзинго-

давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно

зараховується на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача

також iз зазначенням, що цс майно одержано в лiзинг,

Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладається

обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина

перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюєть-

ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-

ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-

ються лiзингодавцю як вiдсоток за залучений ним кредит для

придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як

винагороду за отримане в лiзинг майно; по-третє, вiдшкоду-

вання страхових платежiв за договором страхування обєкта

лiзингу, якщо обєкт застрахований лiзингодавцем; а також