- •Історія становлення господарських судів та господарського судочинства в Україні.
- •Система, склад та структура господарських судів, їх місце в судовій системі України.
- •Завдання та функції господарських судів України.
- •Право на звернення в господарський суд.
- •Поняття господарського процесу, його форма, предмет та стадії.
- •Поняття та види господарсько-процесуальних відносин.
- •Предмет та метод господарського процесуального права.
- •Принципи господарського судочинства.
- •Джерела господарського процесуального права.
- •Загальна характеристика Господарського процесуального кодексу України.
- •Дія господарсько-правових норм у часі та просторі.
- •Зв'язок господарського процесуального права з іншими галузями права України.
- •Господарське процесуальне право як наука і навчальна дисципліна.
- •Проект нового Господарського процесуального кодексу.
- •Поняття та правові засади підвідомчості. Співвідношення з поняттям „компетенція" господарського суду.
- •Поняття та види підсудності справ господарському суду.
- •Відмежування підвідомчості цивільних, адміністративних та господарських спорів.
- •Виняткова підвідомчисть (предметна).
- •Поняття та класифікація учасників господарського процесу.
- •Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу.
- •Права та обов'язки сторін.
- •Процесуальна співучасть.
- •Треті особи і господарському процесі.
- •Участь прокурора в господарському процесі.
- •Участь в господарському процесі державних органів та органів місцевого самоуправління.
- •Процесуальне представництво.
- •Експерт як учасник господарського процесу.
- •Поняття та правові засади судових витрат.
- •Види судових витрат.
- •Порядок сплати судових витрат.
- •Звільнення від сплати судових витрат.
- •Судові штрафи в господарському процесі та інші заходи відповідальності
- •Поняття та правові засади господарських процесуальних строків.
- •Види процесуальних господарських строків.
- •Закінчення процесуальних господарських строків.
- •Продовження та поновлення процесуальних строків. Строки, що не підлягають поновленню.
- •Правові наслідки перебігу у процесуальних строків та порядок їх поновлення.
- •Поняття та ознаки доказів в господарському процесі.
- •Поняття доказування. Співвідношення доказів та доказування.
- •Види доказів.
- •Витребування, огляд та дослідження доказів.
- •Оцінка доказів.
- •Забезпечення доказів: поняття та порядок.
- •Поняття та правові засади запобіжних заходів.
- •Підстави застосування запобіжних заходів.
- •Види запобіжних заходів.
- •Порядок застосування запобіжних заходів господарськими судами.
- •Поняття досудового порядку врегулювання господарських спорів, історія його виникнення та сучасна практика застосування.
- •Загальні положення щодо порядку досудового врегулювання господарських спорів.
- •Порядок пред'явлення і розгляду претензій.
- •Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.
- •Пред'явлення претензій щодо перевезення вантажів органам транспорту.
- •Поняття і елементи позову.
- •Форма і зміст позовної заяви.
- •Частини позову.
- •Визначення ціни позову.
- •Додатки до позову. Розрахунок позову.
- •Порядок подання позовної заяви. Відзив на позовну заяву.
- •Відмова у прийнятті і повернення позовної заяви.
- •Об'єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов.
- •Порядок порушення провадження у справі у господарському суді.
- •Процесуальні дії суду щодо підготовки справи до розгляду.
- •Порядок ведення судового засідання.
- •Відкладання судового розгляду, перерва у судовому засіданні.
- •Зупинення провадження у справі та його поновлення.
- •Припинення провадження та залишення справи без розгляду.
- •Порядок прийняття, форма і зміст рішення.
- •Ухвала суду та її зміст. Додаткове рішення, ухвала.
- •Право апеляційного оскарження.
- •Подання апеляційної скарги та її зміст.
- •Порядок розгляду апеляційної скарги.
- •Постанова апеляційної інстанції.
- •Право касаційного оскарження.
- •Подання касаційної скарги та її зміст.
- •Порядок розгляду касаційної скарги.
- •Постанова касаційної інстанції.
- •Поняття нововиявлених обставин та підстави перегляду судового рішення.
- •Порядок і строк подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення.
- •Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами та за винятковими обставинами
- •Поняття банкрутства за діючим законодавством.
- •Учасники провадження у справах про банкрутство.
- •Порядок порушення провадження у справах про банкрутство.
- •Санація боржника та мирова угода.
- •Судові процедури, які застосовуються щодо боржника.
- •Поняття та порядок ліквідаційної процедури.
- •Особливості банкрутства окремих видів суб'єктів господарювання.
- •Загальна характеристика та правова природа інституту виконання судових рішень.
- •Види виконавчого провадження щодо рішень господарського суду.
- •Розстрочка та відстрочка виконання рішень господарського суду.
- •Наказ господарського суду і порядок його виконання.
- •Поняття та правові засади діяльності третейських судів.
- •Повноваження третейського суду щодо вирішення господарських спорів.
- •Договірне застереження щодо арбітражного розгляду справи. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент.
-
Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу.
Суддею є посадова особа господарського суду. Процесуальний статус судді визначається Законом України "Про судоустрій та статус суддів" та ГПК.
Правовий статус судді у господарському процесі надзвичайно високий, адже він наділений широким колом повноважень (має певні права та обов'язки), діє від імені господарського суду, а рішення виносить іменем України (ст. 4-5 ГПК України).
Відповідно до ст.. 19 ГПК суддя — посадова особа господарського суду, наділена повноваженнями здійснювати правосуддя з господарських відносин. При цьому згідно з чинним законодавством України суддя є носієм судової влади, який наділяється повноваженнями, необхідними для здійснення правосуддя при вирішенні господарських спорів.
Відповідно до ст. 127 Конституції України на посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, який проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Оскільки з розвитком конституційно узаконеної підприємницької та іншої, не забороненої законом, економічної діяльності виникають спори, що випливають з цивільних, господарських правовідносин (економічні спори) та правовідносин у сфері управління, справи щодо економічних спорів, крім Верховного Суду України, розглядають господарські суди: Вищий господарський суд України, апеляційні господарські суди та місцеві господарські суди України.
Чинне законодавство передбачає низку важливих принципів організації та здійснення правосуддя, вимоги, що пред'являються до суддів судів України, у тому числі господарських. Так, суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У зв'язку з цим суддя господарського суду повинен мати необхідні знання з різних галузей економіки, оскільки спори виникають між господарськими суб'єктами будь-яких галузей.
Законодавством України передбачений один з найважливіших принципів діяльності судів, у тому числі господарських, — їх незалежність та підпорядкування лише закону. Вплив на суддю у будь-якій формі з метою перешкодити всебічному, повному і об'єктивному розгляду конкретної справи тягне за собою відповідальність за законодавством України. Незалежність суддів — основна гарантія і умова функціонування об'єктивного правосуддя, яке здатне у точній відповідності із законом захищати права та інтереси осіб. При вирішенні господарського спору суддя зобов'язаний дотримуватися Конституції України, виконувати вимоги чинного законодавства, бути об'єктивним та неупередженим, забезпечувати повний, всебічний розгляд судових справ. Принцип господарського процесуального права щодо підпорядкування суддів лише закону забезпечується: а) особливим порядком обрання та призначення суддів; б) їх недоторканністю; в) правом суддів оцінювати докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (статті 4-7, 43 ГПК), та іншими гарантіями, що випливають зі змісту ст. 129 Конституції України.
У чинному українському законодавстві є певні обмеження правоздатності суддів, що пов'язане з виконанням ними своїх посадових обов'язків. Зокрема, професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Як правило, суддя місцевого господарського суду розглядає справи одноособово. Однак, залежно від категорії і складності справи, вона може бути розглянута колегіально у складі трьох суддів під головуванням одного з них (ст. 4-6 ГПК).
Вимоги судці, що ставляться ним у межах передбачених законом повноважень господарського суду, є обов'язковими для посадових осіб, державних та інших органів, господарських та інших організацій і підприємств, до яких вони звернуті. Зазначені вимоги можуть бути адресовані як сторонам у справі (наприклад, обов'язково надати відповідачу відзив на позов, надати позивачу необхідні документи тощо), так і підприємствам, установам та організаціям, які не беруть участі у справі (наприклад, вчинити певні дії, надати необхідні документи, висновки тощо, необхідні для вирішення спору).
Згідно ст. 20 ГПК суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.
Питання про відвід судді вирішується головою господарського суду або заступником голови господарського суду, а про відвід заступника голови — головою господарського суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви. Якщо голова господарського суду прийняв справу до свого провадження, питання про його відвід вирішується президією Вищого господарського суду України в триденний строк з дня надходження заяви про відвід.
Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. Існування зазначеної норми пояснюється тим, що участь у провадженні у справі неминуче призводить до формування у судді визначеного погляду з приводу того, як потрібно вирішати господарський спір, у зв'язку з чим його певна позиція з цього приводу може вплинути на його об'єктивність при новому розгляді справи.
Відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь у судовому процесі. У зв'язку з цим заявлення відводу судді — це їх право, а не обов'язок. Слід зазначити, що право заявити відвід судді мають не всі учасники судового процесу, а лише закріплені у коментованій статті — сторони і прокурор, у зв'язку з чим зазначена імперативна норма є вичерпною і розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому відвід, що був заявлений сторонами та/або прокурором, має бути мотивованим і заявленим у письмовій формі, тобто мають бути письмово зафіксовані конкретні фактичні дані, що піддають сумніву об'єктивність та неупередженість судді (суддів), які розглядають конкретну судову справу.
Існує два моменти, коли можна заявити про відвід судді уповноваженим на те учасникам судового процесу: 1) до початку вирішення спору; 2) після початку вирішення спору. При цьому перший випадок є загальним правилом, передбаченим коментованою статтею, — відвід має бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору.
Закон чітко визначає коло осіб, які наділені правом вирішувати питання щодо заявлених відводів. Так, відповідно до статті 20 ГПК питання про відвід судді вирішується головою господарського суду або заступником голови господарського суду, а про відвід заступника голови — головою господарського суду, який виносить з цього приводу ухвалу у триденний строк з дня надходження заяви. Якщо голова господарського суду прийняв справу до свого провадження, питання про його відвід вирішується президією Вищого господарського суду України у триденний строк з дня надходження заяви про відвід. Отже, закон закріплює імперативну норму щодо визначення строку для прийняття рішення щодо задоволення чи відмови у задоволенні заявленого відводу сторонами та/або прокурором — триденний строк з дня надходження заяви, після спливу якого виноситься ухвала, в якій може бути лише одне з двох варіантів вирішення заяви по суті, що тягне за собою певні кричні наслідки: 1) або задовольнити заяву про відвід — тоді зазначається суддя, у провадження якого передається зазначена судова справа; 2) або відмовити у заяві про відвід — у такому разі справа розглядається тим суддею, який порушив провадження у справі.