44. Припинення провадження та залишення справи без розгляду.

За загальним правилом, розгляд справи закінчується винесенням рішення. Однак при наявності визначених у законі підстав можливе закінчення провадження в справі без винесення рішення. Припинення провадження в справі - це закінчення розгляду справи без винесення рішення по суті спору унаслідок виявлення обставин, при яких подальший розгляд суперечки в господарському суді є неможливим або безцільним. На відміну від відкладення розгляду справи, призупинення виробництва по ньому, залишення позову без розгляду, коли провадження в справі переноситься на новий термін і процес по ньому відновляється при настанні визначених обставин або виконання сторонами належних вимог суду, при припиненні провадження по справі процес не може відновлятися, він вважається кінченим.

В.В. Ярков визначає, що припинення провадження у справі — це форма завершення спра­ви, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю від­кидають можливість судочинства.

Провадження у справі підлягає припиненню згідно частини 1 статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що: спір непідвідомчий господарському суду (стаття 12 ГПК); позов подано в інтересах позивача іншими, крім органів проку­ратури, юридичними особами, державними або іншими органами (стат­тя 2 ГПК). При цьому слід мати на увазі, що звернення до господарських судів України прокурорів з інших держав в інтересах господарюючих суб'єктів цих держав не передбачене чинним законодавством чи відпо­відними міждержавними угодами і договорами України. Тому такі спори вирішенню господарськими судами України не підлягають (пункт 1 стат­ті 62 ГПК); є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третей­ського суду (пункт 5 статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 5 статті 80 ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, у прийнятті позовних матеріалів слід відмовити на підставі пунк­ту 1 статті 62 ГПК або припинити провадження у справі з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК; вирішення даного спору відповідно до законів України, міждер­жавних угод чи договорів віднесене до відання інших органів (частина 4 пункту 1 статті 12 ГПК).

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсут­ністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема, у таких випадках: припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторо­нами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування бор­гу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звер­нення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулю­вання.

Частина 2 ст. 80 ГПК України містить припис про наслідки припи­нення провадження у справі — повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же під­став не допускається. Однак ухвалу про припинення провадження у справі може бути пе­реглянуто за нововиявленими обставинами за правилами статей 112—114 ГПК, наприклад, якщо угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду буде визнано недійсною або якщо третейський суд (арбітраж) винесе постанову, якою визнає, що спір виходить за межі йо­го компетенції, як це передбачено ст. 16 Закону України «Про міжнарод­ний комерційний арбітраж», або якщо третейський суд винесе мотиво­вану ухвалу з питань відсутності компетенції, як це передбачено ст. 27 Закону України «Про третейські суди».

Частиною 3 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд, припиняючи провадження у справі, виносить ухвалу. Ухвала має від­повідати вимогам, викладеним у ст. 86 ГПК, а також містити вказівку на підставу припинення провадження у справі. У цій же ухвалі суд обов'язково повинен вирішити питання про роз­поділ між сторонами судових витрат, про повернення державного мита з бюджету за правилами статей 47, 49 ГПК.

Почата в господарському суді справа може не закінчитися винесенням рішення у випадку, коли при її розгляді виявиться недотримання порядку пред'явлення позову або порушення позивачем деяких обов'язків у процесі. У цих випадках позов залишається без розгляду. Залишення заяви без розгляду - закінчення провадження у справі без винесення рішення, не перешкоджаючої можливості вторинного звертання до суду з тотожною заявою.

Частина 1 ст. 81 ГПК України містить перелік підстав залишення по­зову без розгляду. Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач не звертався до установи банку за одержанням з відпо­відача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; позивач без поважних причин не подав витребувані господарсь­ким судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; громадянин відмовився від позову, який було подано у його інте­ресах прокурором. Перелік підстав залишення позову без розгляду є вичерпним і роз­ширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 2 ст. 81 ГПК України встановлено, що господарський суд, залишаючи позов без розгляду, виносить ухвалу. Ухвала повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 86 ГПК, а також містити вказівку на підставу залишення позову без розгляду. У цій же ухвалі суд може вирішити питання про розподіл між сторо­нами господарських витрат, про повернення державного мита з бюдже­ту за правилами статей 47, 49 ГПК. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито» останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі. У всіх інших випад­ках застосування ст. 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає.

У частині 4 ст. 81 ГПК зазначається, що позивач, усунувши обставини, які були підставами залишення позову без розгляду, має пра­во звернутися з позовом до господарського суду в загальному порядку. У цьому випадку позов повинен бути поданий з дотриманням вимог ста­тей 54-58 ГПК. У п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України зазначається, що принципова відміна наслідків припинення провадження у справі від зали­шення позову без розгляду полягає у тому, що у першому випадку по­вторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторона­ми, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, а у другому (після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду) позивач має право знову звернутись до господарського суду з тим же по­зовом у загальному порядку.