- •1.Базові компоненти соціального життя.
- •2.Види цінностей їх соціальна роль.
- •3.Вірогідність соціологічного знання.
- •4.Громадянське суспільство його соціальне значення
- •5.Девіантна поведінка та її види.
- •7.Емпіричні школи в соціологі.
- •8. Закони і категорії соціології
- •10.Засоби аналізу даних,…..
- •11. Класи та страти
- •12.Малі соціальні групи і їх види.
- •13.Метод вивчення документів у соціологічному дослідженні
- •14.Метод виміру в соціологічному дослідження.
- •15. Метод експерименту в соціологічному дослідженні
- •16. Метод опитування у в соціологічному дослідженні
- •17.Метод спостереження в соціологічному дослідженні
- •18. Метод соціального пізнання
- •19.Методи соціологічних досліджень
- •20. Міграція та еміграція.
- •21. Національна культура і проблема соціальної свободи
- •22. Повсякденне та культурологічне розуміння націй.
- •23. Поняття особи та особистості в соціології
- •24. Поняття соціальної стратифікації.
- •25. Поняття соціології права.
- •27. Поняття та структура культури
- •28. Поняття та структура програми соціологічного дослідження
- •29.Потреби індивіда як вихідний момент. Види потреб у соціальній динаміці.
- •30. Потреби, інтерес та цінності – механізми визначеності поведінки
- •31. Принцип репрезентативності в соціологічному дослідженні.
- •36. Прогрес і регрес суспільства.
- •37. Психологічні школи в соціології
- •38.Релігійна група як соціальна спільність.
- •39. Розвиток соціальних знань у Стародавньому світі.
- •40. .Поняття ідеології
- •41. Самосвідомість та саморегуляція особи
- •42.Соціальна адаптація та інтеграція.
- •43.Соціальна мобільність.Канали соціальної мобільності.
- •44.Поняття відкритого суспільства
- •46.Соціальна функція права
- •47.Соціальні інститути та їх види.
- •48.Соціальні конфлікти як стан соціальних відносин.
- •49.Соціальні статуси та ролі.
- •50.Соціологічна думка в Україні.
- •52.Соціологічні ідеї г.Спенсера.
- •53.Соціологічні ідеї Карла Маркса.
- •54.Соціологічні ідеї м.Вебера.
- •55.Соціологія о.Конта.
- •56.Соціологічні ідеї Сен-Сімона.
- •57. Соціологічні ідеї Еміля Дюркгейма.
- •58. Соціологія в системі соціальних наук.
- •59. Специфіка молодіжної субкультури.
- •60. Становлення соціології права
- •61. Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції
- •62. Сутність еліти суспільства,її роль у суспільному житті.
- •64. Сучасна соціологія Заходу.
- •66.Тенденції розвитку правової культури в Україні.
- •67. Тенденції соціальної стратифікації та соціальної мобільності України.
- •68.Теорія та практика соціалізації особи.
- •70. Тарадиційне та індустріальне суспільство – порівняльна характеристика.
- •71.Формальні та неформальні соціальні інститути.
- •72.Форми та види культури.
- •73. Формування соціологічної думки в Середньовіччі та епоху Відродження.
- •74.Якість життя як соціальне явище.
- •75. Якість населення як субєкта суспільства.
- •76.Поняття ефективності права.
31. Принцип репрезентативності в соціологічному дослідженні.
Репрезентативність — принцип тотожності сформованої моделі досліджуваного об'єкта параметрам (критеріям) генеральної сукупності.
Одним із важливих гарантів репрезентації є кваліфікаційний рівень фахівців. Так, за результатами опитувань всього 1800 осіб вчені Німеччини напередодні виборів до бундестагу прогнозують наслідки виборів з точністю до 1%. Основою формування репрезентативної вибірки є математико-статистичний апарат, принципи якого детально розроблені і представлені в спеціальній літературі.
Сфера використання вибіркових досліджень практично не має обмежень. Передусім це стосується так званих «великих» об'єктів, пов'язаних з вирішенням проблем на глобальному (соцієтальному), інституціональному (сім'я, група, колектив, галузь, сфера діяльності тощо) рівнях. Якщо об'єкти незначні за своїм масштабом — від десятків до сотень одиниць — можливі також різноманітні суцільні опитування.
Залежно від критерію систематизації розрізняють вибірки прості і складні, суцільні та ймовірні, одно- та багатоступеневі, формальні та змістові, універсальні та цільові тощо. Наприклад, до простих схем формування вибіркової сукупності відносять: а) простий випадковий відбір; б) систематичний (механічний) відбір; в) серійну вибірку; г) гніздову вибірку. До складних належать: а) багатоступеневі; б) комбіновані; в) стратифіковані; г) квотні вибірки.
36. Прогрес і регрес суспільства.
Еволюція, прогрес суспільства - це збільшення загальної маси цивілізації. Загальна маса цивілізації відноситься до найважливішої категорії для всіх суспільних наук. Кожен матеріальний об'єкт, кожне фізичне тіло має розмірами, масою, певним рухом у просторі Всесвіту. Суспільство також займає певний обсяг у просторі (на поверхні континентів), має певну форму, має цілком певною масою. Суспільство (людська цивілізація, техносфера, ноосфера) складається з мільярдів матеріальних об'єктів у вигляді людей, верстатів, заводів, будинків, доріг, аеродромів, міст і сіл. Загальна маса цивілізації складається з суми мас чотирьох її частин: маси всього населення планети (А), маси всіх об'єктів споживання (Б) і виробництва (В) і маси річного споживання мінеральної і сільськогосподарської сировини (Г).
М = А + Б + В + Г.
Молода цивілізація, наприклад, в період рабовласницької формації має малою масою, тому що мало невелике населення (близько 7 мільйонів чоловік), нерозвинене виробництво, обмежена кількість матеріальних благ, добувало копалин. Прикладом «дорослого» суспільства є сучасне індустріальне суспільство, яке має населення 7 мільярдів людей, розвинуте виробництво, величезну масу матеріальних благ (що вимірюється мільярдами тонн) і здобуває величезну масу мінеральної сировини. Маса цивілізації по відношенню до маси планети Земля, а тим більше до маси Сонця і Галактики, займає мізерну частину. Всесвіт складається в основному з плазмового речовини зірочок на 99%. На холодну кристалічну, газову і рідку матерію планет припадає менше 1% маси всієї матерії Всесвіту. Наприклад, маса всіх планет Сонячної системи складає 1 \ 750 частин від маси Сонця або 500 мас Землі. Якщо масу планети Земля прийняти за 100%, то маса рослинно-тваринного світу (біосфери) Землі складає в даний час 10 - 4%, маса всієї цивілізації - 10 - 3%, а маса людства - 10 - 8% від маси Землі