- •2. Структура культуры.
- •3. Понятие культуры.
- •4. Культура и цивилизация, их взаимосвязь. Концепции Тойнби, Шпендлера.
- •6. Функции культуры.
- •7. Антические взгляды на культуру.
- •8. Переосмысление культуры деятелями Просвещения.
- •9. Новые идеи в трудах украинских деятелей культуры 17-18 ст. Сковорода.
- •10. Взгляды Шевченко на культурно-историческое развитие украинского народа.
- •11 . Научная и культурная деятельность Грушевского.
- •12 Основные концепции и взгляды на развитие культуры Украины в современных условиях.
- •13. Биосферная концепция культуры Вернандского.
- •14. Культуроантропология и социология культуры.
- •15. Национальное и общечеловеческое в современной культуре.
- •16. Культурологические проблемы Украины в разработках деятелей 2-30 гг. 20 ст.
- •17. Взгляды Драгоманова и Франка по вопросам культуры.
- •18. Массовая и элитарная культура, проблема из взаимодействия.
- •19. Нтр, их роль в развитии современного этапа культуры.
- •20. Религия в духовном наследии человечества.
- •21. Культура и право: проблемы взаимодействия и функционирования.
- •22. Проблемы обновления современной украинской культуры.
- •24. Древняя культура на территории Украины.
- •25. Формирование культуры восточных славян.
- •27. Особенности развития Киевской Руси в период феодальной раздробленности.
- •28. Значение и традиции культуры Киевской Руси.
- •30. Культура и природа: проблема соотношения.
- •31. Гуманисты и их идеи в культуре Руси-Украины.
- •32. Развитие научных знаний в Киеской Руси. Право.
- •33. Литературное творчество 10-13 ст. Слово о полку Игоревом.
- •34. Условия культурного развития украинских земель в составе вкл.
- •35. Культурно-национальное возрождение на рубеже 16-17 ст.
- •36. Культурно-образовательная деятельность мастеров 17 ст.
- •37. Братства и их роль в развитии культуры.
- •38. Состояние украинской культуры в 18 ст.
- •39. Национально-культурное развитие Украины на рубеже 18-19 ст.
- •40. Формирование нового літературного языка. Котляревский.
- •41. Происхождение и распространение письменности у восточных славян.
- •43. Шевченко и проблемы самоутверждения украинской нации.
- •44. Литература и изобразительное искусство Украины в 19 ст.
- •45. Процесс духовного развития украинского народа на рубеже 19-20 ст.
- •46. Национально-культурное движение на западноукраинских землях в 19 ст.
- •47. Культурные процессы в Украине в 20-30 гг 20 ст.
- •48. Памятники и деятели культуры Вашего края.
- •49. Деятельность мастеров искусства 50-80 гг. 20 ст.
- •50. Состояние украинской культуры на рубеже 20-21 ст. Перспективы развития.
- •51. Деятельность украинской диаспоры в сфере культуры.
- •52. Укранский модерн.
- •53. Шестидесятники и их вклад в развитие культуры.
- •54. Явление массовой культуры.
- •55. Феномен украинской советской культуры.
- •56. Творческое наследние Довженко.
- •57. Культура украинского народа в контексте европейской культуры.
- •58. Украинский авангард и европейская художественная культура конца 19 – начала 20 ст.
- •59. Украинский постмодерн.
- •60. Развитие культуры национальных меньшинств в независимой Украине.
- •61. Современная музика в Украине.
- •Академічна музика
- •Популярна музика
16. Культурологические проблемы Украины в разработках деятелей 2-30 гг. 20 ст.
Кінець 20-х – початок 30-х років ХХ ст. ознаменувався для України, яка була тоді в складі СРСР – найстрашнішого, мабуть, прикладу тоталітарної держави в історії, приходом тяжких, дуже тяжких часів. За підрахунками Юрія Лавріненка, одного з небагатьох діячів національного відродження,якому вдалося вижити і під час Другої світової війни виїхати на Захід, в УРСР у 1930-х роках було ліквідовано майже 80% творчої інтелігенції.
Тотальний характер винищення національної культурної еліти дали підстави йому назвати добу 1920–1930-х років “розстріляним відродженням”.
Наприкінці 20-х років у музичну сферу став проникати сталінський режим. З появою 1932 р. Спілки композиторів України, політичний вплив на творчий процес посилився. Це спричинило уніфікацію художнього мислення, жорстку критику музикантів-новаторів, звинуваченні їх у безідейності та формалізмі, зростання ролі соціального замовлення, пригнічення творчої індивідуальності, деформацію музичної культури, вихолощення її національного духу.
Особливо резонансною була літературна дискусія 1925—1928 pp., яка дуже швидко вийшла за межі літературних проблем. Розпочавшись з пристрасного виступу М. Хвильового проти графоманства, імітаторства, пристосуванства, дилетантизму та хуторянства, які засмічували українську літературу, вона піднялася до з'ясування суперечностей процесу духовного відродження. Під час дискусії було зроблено спробу визначити орієнтири подальшого розвитку національної культури, створити естетичну концепцію, яка ґрунтувалася б на органічній єдності традицій і новаторства.
Після висунення М. Хвильовим гасла «Геть від Москви!», реальний зміст якого полягав у відмові від стилю та канонів російської літератури, а не в закликові до політичного розмежування, під тиском офіційної влади дискусія була переведена в політичну площину: письменника почали звинувачувати в націоналізмі, підштовхуванні народу України до виходу з СРСР.
Ці звинувачення склали основу політичного ярлика «хвильовізм», якого чіпляли представникам творчої інтелігенції, у чиїх поглядах і творчості простежувався національний акцент. Учасники літературної дискусії звертали увагу на приховану за лаштунками «червоної просвіти» небезпечну тінь літературного чиновництва, потяг до адміністративного стилю керівництва художніми процесами.
17. Взгляды Драгоманова и Франка по вопросам культуры.
Погляди М.Дрогомана зводились до того що політичні та культурні ідеї порівняно автономні,культурні ідеї випереджати реальні і соціальні відносини в певній країні, культура виявляе характер життєдіяльності нації її конкретні особливості та значення в загальному цивілізаційному процесі
Іван Франко опрацював концепцію іст.укр. культури сформулював явища, осмислив духовну культуру, що пов’язана соціальною боротьбою суспільства вважав що духовна культура народу формуеться на основі матеріальних умов його життя.