- •Срс 1 Контейнери тіла документа html
- •Заголовки
- •Атрибут аlign
- •Теги керування відображенням символів
- •Теги, що керують формою відображення
- •Верхні і нижні індекси
- •Атрибут sizе
- •Атрибут соlоr
- •Створення списків у html
- •Атрибути маркерів у ненумерованому списку
- •Коментарі в мові html
- •Атрибути і їхні аргументи.
- •Формати графічних файлів
- •Активні зображення
- •Зображення в мініатюрі
- •Атрибут nowrap
- •Атрибут соlsраn
- •Атрибут rowspan
- •Атрибут widтн
- •Застосування порожніх комірок
- •Атрибут сеllраdding
- •Атрибути аlign і valign
- •Атрибут border
- •Атрибут cellspacing
- •Атрибут bgcolor
- •Атрибут background
- •Завдання форми — елемент form
Теги, що керують формою відображення
Курсив, виділення, підкреслення, верхній індекс, нижній індекс, шрифт великий, маленький, червоний, синій, різні комбінації — усе це робить сторінки більш цікавими. Microsoft Internet Explorer і Netscape Navigator дозволяють визначити шрифт за допомогою тега FONT. Тепер можна поєднувати на одній сторінці кілька видів шрифтів, незалежно від того, який з них заданий за замовчуванням у браузері користувача.
Теги <ВІ> і <SMALL> — зміна розмірів шрифту
Текст, розташований між тегами <ВІ></ВІ> або <SMALL> </SMALL>, буде, відповідно, більшим або меншим відносно стандартного.
Верхні і нижні індекси
За допомогою тегів <SUР> і <SUВ> можна задавати верхні і нижні індекси, необхідні для запису торговельних знаків, символів копірайта, посилань і зносок. Розглянуті теги дозволяють створити всередині текстової області верхні або нижні індекси будь-якого розміру. Щоб вони здавалися меншими оточуючого тексту, можна використовувати теги <SUР> і <SUВ> з атрибутом FONT SIZE=-1, що зменшує розмір шрифту.
Атрибут sizе
Атрибут SIZЕ тега <FОNТ> дозволяє задавати розмір тексту в даній області. Якщо ви не користуєтеся тегом <BASEFONT SIZE=n> для задання визначеного розміру шрифту на всій сторінці, то за замовчуванням приймається 3. Деякі браузери тег <FONТ> не підтримують, тому бажано вживати його тільки всередині текстової області. В інших випадках краще використовувати теги <Н1>, <Н2>, <НЗ> і т.д. Головна перевага тега <FONТ> полягає в тому, що після закінчення дії він не розбиває рядок, як теги <Нn>. Тому тег <FONТ> буває дуже корисний для зміни розміру шрифту в середині рядка.
Атрибут соlоr
Якщо ви хочете зробити свою сторінку більш яскравою, можете скористатися атрибутом СОLОR у тезі FONТ, і тоді єдиним обмеженням буде колірна палітра на комп'ютері користувача.
Теги, що керують формою відображення, приведені в таблиці.
Таблиця 3.3. Теги, що керують формою відображення | |
Тег |
Значення |
<I>...</I> |
Курсив (Italic) |
<B>...</B> |
Виділення (Вold) |
<TT>...</TT> |
Телетайп |
<U>...</U> |
Підкреслення |
<S>...</S> |
Перекреслений текст |
<BIG>...</BIG> |
Збільшений розмір шрифту |
<SMALL>...</SMALL> |
Зменшений розмір шрифту |
<SUB>...</SUB> |
Підрядкові символи |
<SUP>...</SUР> |
Надрядкові символи |
Таблиця 3.4. Теги, що характеризують тип інформації | |
Тег |
Значення |
<ІМ>...</ІМ> |
Типографське виділення |
<СIТЕ>...</СIТЕ> |
Цитування |
<STRONG>...</STRONG> |
Виділення |
<СODE>...</СODE> |
Відображає приклади коду (наприклад, "коди програм") |
<SАМР>...</SАМР> |
Послідовність литералів |
<КВ>...</КВ> |
Приклад введення символів із клавіатури |
<VAR>...</VAR> |
Змінна |
<DFN>...</DFN> |
Визначення |
<Q>...</Q> |
Текст, вкладений у подвійних лапках |
Ці теги допускають вкладеність і перетинання один з одним, тому усі вони мають тег початку і кінця. При використанні таких тегів варто пам'ятати, що їхнє відображення залежить від налаштування програми-інтерфейсу користувача, що можуть і не збігатися з налаштуваннями програми-розроблювача гіпертексту.