4. Способи вирішення конфліктів.

Типові моделі поведінки подружнього міжособистісного внутрісімейних конфліктів:

1. прагнення чоловіка і жінки самоствердитись в ролі глави.

2. зосередженість подружжя на справах.

3. дидактична (один навчає іншого як жити та поводитись)

4. готовність до „бою” або готовність відбивати атаки.

5. „татусева донька”, „мамин синок”.

6. заклопотаність.

5. Небезпечність конфліктів.

Щоб уникнути помилок слід дотримуватись основних принципів подружнього життя:

1. реально дивитись на протиріччя які виникають до шлюбу та після укладання.

2. не будувати ілюзій, щоб не розчаруватися, до дійсність навряд чи буде відповідати спланованим.

3. не уникати труднощів, спільне подолання важких ситуацій, можливість довідатись наскільки обидва партнери готові жити за принципом двостороннього компромісу.

4. пізнавати психологію партнера, уміти догоджати , пристосовуватись.

5. знати ціну дрібницям (не великі знаки уваги більш цінні і значимі ніж дорогі подарунки)

6. бути терплячим, забувати образи.

7. вміти розуміти і передбачати потреби та бажання партнера.

8. не нав’язувати вимоги, оберігати достоїнства партнера.

9. розуміти користь тимчасової розлуки.

10. стежити за собою.

11. мати почуття міри (уміти спокійно сприймати критику, в першу чергу підкреслювати достоїнства а потім в доброзичливій формі вказувати на недоліки)

12. усвідомлювати причини, наслідки невірності.

13. не впадати у відчай (зіштовхнувшись із стресової ситуації було б невірно розійтись; не шукати виходу, але ще гірше зберігати зовнішню рівновагу шляхом принижень та погроз.

Тема лекції: Розлучення як соціально – психологічний феномен.

План:

1. Основні причини та мотиви розлучення.

2. Групи факторів, стадії розлучення.

3. Розлучення як критична подія життя, проблеми та труднощі.

1. Основні причини та мотиви розлучення.

Проблема розлучень знаходиться у тісному зв’язку із зміною типу відносин у сучасних сім’ях.

30% розлучень на молоді сім’ї (5 років) розпадається кожних з 2-х зареєстрованих шлюби.

Пріу (французький соціолог) описала Європейську модель зміну сім’ї:

1. У Європі велика кількість родин без офіційного оформлення шлюбу.

2. Для все більшого числа пар офіційне визнання не є необхідною умовою завести дітей.

3. всі ці пари стають менш міцними, кількість розлучень збільшується.

4. чоловіки та жінки все більше вступають у повторний шлюб.

Причини розлучення:

1. зміцнення економічної самостійності і соціальної рівноправності жінки.

2. орієнтація при створенні сім’ї на особисте щастя, підвищення вимог до партнера.

3. недостатньо розвинуте почуття боргу одного з партнерів.

4. випадкові зв’язки зрада.

Основні умови які обумовлюють розлучення:

• урбанізація способу життя, міграція населення і індустріалізація країни, емансипація жінок.

Мотиви розлучення:

• Відсутність спільних поглядів і інтересів і релігійних розбіжностей.

• Несумісність характерів

• Подружня невірність

• Відсутність (втрата) почуття любові

• Любов до іншого

• Легковажне відношення до подружніх обов’язків

• Погані стосунки із батьками

• Алкоголізм

• Ненормальні життєві умови

• Сексуальна незадоволеність

2. Групи факторів, стадії при розлученні.

Групи факторів при розлученні:

• соціальне походження та відношення до розлучення (міське сільське населення)

• спосіб вибору шлюбного партнера

• легкість, труднощі пристосування між людьми різного соціального походження.

45 % жінок думають про розлучення, 22% чоловіків ці думки корелюють з віком найчастіше в 30 – 39років, а в 20 -29 не думають.

Маслоу запропонував діалектичну модель розлучення. Виділяючи сім стадій і відповідні їм терапевтичні методи допомоги його учасників:

1. емоційне розлучення (руйнування ілюзій у подружньому життя, почуття незадоволеності, страх і розпач, контроль партнера, суперечки) Є доречною подружня терапія, групова та парна.

2. час міркувань та розпачу перед розлученням (біль і розпач, злість, страх, суперечливі почуття і вчинки, шок, порожнеча, відбувається заперечення ситуації) подружня терапія у групі.

3. юридичне оформлення розрив, відносини відбуваються на формальному рівні.

(стан депресії, відчуття відокремлення, суперечки, самогубство, погрози, ) допомога як окремо кожному, так і сім’ї.

4. економічне ( гнів, сум, життя втрачає сенс) індивідуальна і групова терапія з дітьми.

5. баланс між батьківськими обов’язками і правом на опіку.

6. ( самотність, пошук порад на стороні батьків, друзів.)

7. час на самодослідження і повернення до рівноваги після розлучення (основна проблема самотність, суперечливі почуття які супроводжують – нерішучість, жаль, сум, цікавість, пошук нових друзів, активність, новий стиль життя – стабільний розпорядок дня, формування нових обов’язків.) групова, індивідуальна терапії.

8. психологічне (на емоційному рівні це готовність до дій, довіра до себе, енергійність, самоцінність, незалежність автономія. На когнітивно – поведінковому пошук для нових об’єктів любові, готовність до тривалих відносних.)

Встановленню гармонійних стосунків заважає і раціональність мислення яка виявляється в наявності забобонів і „сімейних міфів” у членів сім’ї:

1. про вічне кохання.

2. Про чарівну силу кохання.

3. Про зовнішішню детермінацію (вияв) емоцій.

4. Про абсолютність (категоричність) понять.

5. Про злу долю.

6. Про постійність подружнього щастя.

7. Про те що члени подружжя досконало знають один одного.

8. Про необхідність приносити себе в жертву.

9. Подружжя – це одне тіло і душа.

10. В сімейних стосунках виникає 5 проблемних сфер: Домашнє господарство, розподіл грошей, виховання дітей, організація та проведення вільного часу, сексуальне життя подружжя, спілкування.