Тема: «Гносеологія – проблема пізнання»

Форма заняття: семінарське.

Мета заняття: поглибити уявлення про особливості духовних процесів; з’ясувати зв'язок пізнання із становищем людини у світі, з її життєвою долею та перспективами; окреслити умови, можливості та рівні пізнання, його різновиди та форми; означити сутність поняття істини та виявити його відмінність від правди, а також його складний зв'язок із знанням та пізнанням.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Природа та структура пізнавальної діяльності:

• актуальність процесу пізнання в сучасному світі;

• зміст поняття пізнання;

• суб’єкт і об’єкт пізнання;

• агностицизм і скептицизм у пізнанні;

• процес відображення дійсності у свідомості людини;

2. Форми та рівні пізнання:

• форми пізнання і їх рівні;

• специфіка та роль чуттєвого пізнання;

• специфіка та роль раціонального пізнання;

• медичний діагноз – єдність чуттєвого і раціонально пізнання;

• переваги і недоліки чуттєвого та раціонально-логічного пізнання.

3. Практика – рушійна сила пізнання:

• значення практики в пізнанні;

• практика як критерій істини;

• види істини. Діалектика стосунків між об’єктивною, абсолютною, відносною істинами;

• істина і правда, істина, заблудження і брехня.

4. Специфіка наукового пізнання:

• відмінності наукового пізнання від практичного;

• основні риси наукового пізнання;

• поняття та сутність наукового пізнання;

• метод пізнання та методологія;

• форми і методи емпіричного пізнання;

• теоретичний рівень наукового пізнання, його методи і форми;

• основні структурні компоненти теоретичного пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, теорія.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення таким поняттям: поняття, судження, умовивід, істина абсолютна, відносна, об’єктивна, ідея, теорія, гіпотеза, інтуїція, правда, цінності, епістемологія, брехня, заблудження.

Завдання 2. З наведених уривків роботи «Гносеологічні і логічні основи науки», автором якої є П.В.Копнін, дайте обґрунтовані відповіді на питання:

• що таке суб’єкт і об’єкт пізнання? Чим об’єкт пізнання відрізняється від «об’єктивної реальності»?

• як взаємодіють між собою суб’єкт і об’єкт пізнання? В чому діалектика їх взаємозв’язку у медицині;

• що таке знання? В чому його особливість і специфічність.

«Суб’єкт і об’єкт – взаємопов’язані категорії, аналогічні сутності та явищу, змісту й формі. Згадувати одну з них, нехтуючи іншою, неможливо. В цьому сенсі доцільним є твердження: не існує суб’єкт без об’єкту і об’єкт без суб’єкту.

... під суб’єктом ми розуміємо не свідомість людини, а власне людину й навіть людство в цілому, котре не менш є об’єктивною реальністю, ніж інші явища природи: тварини, рослини, мінерали тощо.

Об’єкт – це не будь-який предмет природи, а предмет, який входить в сферу діяльності людини. Він самодостатній, як об’єктивна реальність, існує незалежно від свідомості людини, він стає об’єктом, починаючи взаємодіяти з суб’єктом. Таким чином, необхідно розрізняти поняття «об’єктивна реальність» і «об’єкт». Перше відображає все суще, а друге запозичує тільки те з об’єктивної реальності, що на даному етапі розвитку суспільства стало предметом теоретичної і практичної діяльності людини. Пізнання виникає внаслідок взаємодії суб’єкта (людської спільноти) і об’єкта (явищ, процесів зовнішнього світу).