- •1. Етапи розвитку генетики
- •3.Методи досліджень, що використовуються в генетиці
- •2. Кількісні і якісні ознаки і особливості їх успадкування
- •4. Мінливість та спадковість, їх значення в селекції
- •5 .Класифікація типів мінливості
- •6. Структура і роль ядра клітини
- •7. Закономірності будови хромосомного апарату. Каріотип. Ідіограма
- •9. Модифікаційна мінливість, її значення
- •8. Будова, хімічний склад і форма хромосом
- •10. Будова, синтез і функції днк
- •16) Запліднення, патологія при заплідненні
- •17) Цитоплазматична спадковість, її використання
- •20) Типи взаємодії алельних генів
- •19) Моногібридне схрещування, домінантність, рецесивність
- •23.Правило чистоти гамет і його значення
- •27. Успадкування летальних та напівлетальних генів, плейотропія.
- •28. Полімерія і гени-модифікатори.
- •29. Повне і неповне зчеплення генів.
- •30. Поняття про кросинговер та його значення.
- •31. Розташування генів в хромосомах, карти хромосом
- •36.Проблема регуляції статі і шляхи їх вирішення.
- •37 Партеногенез, гіногенез, андрогенез
- •38. Нуклеїнові кислоти, структура, синтез і функції
- •39. Синтез білка в клітині
- •41. Сучасне уявлення про структуру і функції гена
- •40.Генетичний код і його властивості.
- •42. Реалізація генетичної інформації в нормі і при мутації гена
- •44. Норма реакції організму в різних умовах зовнішнього середовища. Критичні періоди розвитку
- •43. Регуляція синтезу білка
- •45. Вплив генів і умов зовнішнього середовища на фенотип
- •46. Поняття про мутації і їх класифікація.
- •48.Хімічні фактори мутагенезу.
- •50.Геномні мутації
- •52. Значення спонтанних та індукованих мутацій в селекції мікроорганізмів, рослин, тварин
- •51. Хромосомні аберації
- •54. Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища
- •1 Вплив забруднення навколишнього середовища
- •53. Генні (точкові) мутації
- •55. Проблеми генетичної безпеки
- •58. Плазміди, їх значення у спадковості бактерій
- •56.Система репарації та її роль у мутаційному процесі.
- •57.Будова генетичного матеріалу у бактерій та вірусів.
- •59. Трансформація у мікроорганізмів
- •60. Поняття про вірулентні і помірні фаги. Лізіс і лізогенія
- •63. Досягнення і проблеми генетичної інженерії
- •61. Трансдукція у бактерій
- •62. Кон’югація бактерій
- •64. Штучний синтез гена
- •66.)Вірусно-генетична теорія злоякісного росту.
- •67. Поняття про популяції та чисті лінії.
- •68. Структура популяції і закон Харді-Вайнберга.
- •70. Причини гетерозису та інбредної депресії.
- •69. Фактори, що впливають на зміну структури популяції.
- •75 Резус фактор,гемолітична хвороба
- •76. Поняття про Імунітет , теорія імунітету
- •79. Дефекти імунної системи
- •85.Генетичний моніторинг, його значення.
45. Вплив генів і умов зовнішнього середовища на фенотип
Фенотип являє собою сукупність усіх ознак та властивостей організму в кожний період його життя. Це і зовнішній вигляд, і внутрішня будова, і фізіологічні процеси, і особливості поведінки, спостережувані у даний момент.Якщо генотип успадковується і залишається незмінним протягом життя індивіда, то фенотип не успадковуються – він розвиваються. Фенотип є результатом дії генотипу лише частково, бо в його становленні значну роль відіграють умови зовнішнього середовища.Умови середовища та норма реакції. Дуже часто неперервний характер може мати й мінливість, яка цілком визначається умовами середовища. Наприклад, якщо генетично ідентичні рослини (клони, чисті лінії) вирощувати в різноманітних умовах (кількість поживних речовин, води, тепла, світла тощо), то одержимо чітку неперервну мінливість за різними ознаками (висота стебла, розмір листків, кількість та маса насіння тощо). Явище впливу середовища на фенотип можна спостерігати і у людини, коли справжніх (однояйцевих) близнюків виховувати в різних умовах. Як засвідчили численні спостереження, ці близнюки відрізняються між собою за фізичним, психічним та розумовим розвитком.У розглянутих вище випадках генотип організмів є постійною величиною, а фенотип – функцією умов зовнішнього середовища. Для аналізу цього явища необхідно ввести таке генетичне поняття як норма реакції.
Якщо даний генотип за певною ознакою чутливий до змін умов середовища, то, помістивши безліч однакових генотипів у різні строго фіксовані умови середовища, ми одержимо безліч різноманітних фенотипів. На підставі вимірювання значень даної ознаки ми зможемо побудувати графік залежності характеристики фенотипу від параметрів середовища. Цей графік і буде характеризувати норму реакції даного генотипу за даною ознакою. Різні генотипи за однією і тією ж ознакою мають різні норми реакції.
---------------------------------------------------------------------------------------------
46. Поняття про мутації і їх класифікація.
Мутації - раптові або викликані штучно наслідувані зміни геному, що призводять до зміни тих чи інших ознак організму.
1. За характером зміни генома:Геномні мутації – зміна числа хромосом. Хромосомні мутації, або хромосомні перебудови, – зміна структури хромосом. Генні мутації – зміни генів.
2. За проявом в гетерозиготі:Домінантні мутації,рецесивні мутації.
3. За відхиленням від норми, або так званого дикого типу:Прямі мутації,реверсії.
4. Залежно від причин, що викликають мутації:
Спонтанні, які виникають без видимої причини, тобто без яких-небудь індукуючих впливів із сторони експериментатора.
Індуковані мутації.
Існують і більш поодинокі підходи до класифікації мутацій:
5. За локалізацією в клітині:Ядерні.
Цитоплазматичні. У цьому випадку звичайно мають на увазі мутації неядерних генів.
6. За відношенням до можливості успадкування:
Генеративні, які проходять у статевих клітинах і передаються наступним поколінням організмів.
Соматичні, які проходять у соматичних клітинах і успадковуються тільки дочірніми клітинами, які утворились шляхом мітозу.
---------------------------------------------------------------------------------------- 47.Фізичні фактори мутагенезу.
Фізичними мутагенами називаються будь-які фізичні на живі організми, які мають або пряме впливом геть ДНК чи вірусну РНК, або опосередкований вплив через системи реплікації, репарації, рекомбінації.Первинний ефект іонізуючих та ультрафіолетових випромінювань полягає в утворенні одиночних або подвійних розривів у молекулі ДНК. Ультрафіолет сильно поглинається тканинами і викликає мутації лише в поверхнево розташованих клітинах багатоклітинних тварин, однак на одноклітинних він діє ефективно. Іншими фізичними мутагенами є частинки різної природи, що мають високу енергію: це альфа-і бета-випромінювання радіоактивних речовин і нейтронне випромінювання. У випадку прямого впливу на ДНК основну роль грають два параметри: величина енергії впливає частинки і здатність біологічного матеріалу поглинати цю енергію. Мутації може викликати також висока або низька температура. У 1928 р . Меллер показав, що підвищення температури на 10 градусів за С підвищує частоту мутацій у дрозофіл у 2-3 рази. З'ясовано, що мутації, викликані випромінюваннями, можуть стосуватися будь-які ознаки організму, так як квант випромінювання або частка з високою енергією чисто випадково може пошкодити будь-яку ділянку ДНК. Число виникаючих мутацій тим більше, чим вище інтенсивність випромінювання, тобто чим більше квантів або часток потрапило в клітку в одиницю часу. Також було показано, що фізичні чинники викликають ті ж мутації, які виникають і при спонтанному мутагенезі. У вищих живих істот є речовини, що послаблюють дію випромінювання - фотопротектори, а багато рослин містять алкалоїди та кумарини, вони посилюють процеси, викликані радіацією і ці речовини небезпечні для тварин.