7. Друга імперія (1852–1870 рр.)

В листопаді-грудні 1852 р. спочатку Сенат, а потім загальнодержавний плебісцит проголосили президента імператором під іменем Наполеона ІІІ. Імператор мав право головування у сенаті і Державній раді, міг видавати декрети, що мали силу законів, користувався правом вільного розпорядження кредитами.

У 1869 р. Наполеон встановив, що поряд з імператором законодавчу ініціативу може проявляти і законодавчий корпус. За конституцією 1870 р. законодавча влда вручалась спільно імператору, сенату і Законодавчому корпусу. Проте міністри призначались тільки імператором і перед ним були відповідальними.

Успішною була Кримська війна 1853-1856 рр., розгром у 1859 р., у союзі з Сардинією Австрія приєднана в районі Савойї та Ніцци. З 1867 р. у Франції розпалилася циклічна криза виробництва, а тому «ідея переможної війни».

Війна виникає через претензії пруських Гогенцоллерів на іспанський престол. У липні 1870 р. Франція оголосила Прусії війну (прусів – 508 тис., Французів – 220 тис.). Генеральна битва під Седаном закінчилася капітуляцією (у полоні 100 тис солдатів і імператор).

Створений у вересні 1870 р. уряд національної оборони зосередив свої зусилля на тому, щоб досягти з Прусією перемир’я. За умовами миру Франція зобов’язувалася виплатити Прусії 5 млрд. франків контрибуції і уступити провінції Ельзас і Лотарингію. Парижани відмовилися від умов миру, ще у вересні 1870 р. у Парижі було сформовано 215 батальйонів Національної гвардії, якою керував Центральний комітет. Спроба роззброїти Нацгвардію 18 березня 1871 р. призвела до переходу влади до рук Центрального комітету. За період 18-28 березня ЦК відмінив осадне становище у Парижі, скасував військові суди, замість армії і поліції – Нацгвардія. Було відкладено на різні строки картплату, встановлено 6-місяний мораторій на векселі і дозволено безкоштовне повернення речей, закладених у ломбардах. 26-28 березня були проведені вибори і проголошена Паризька комуна. Відстоювала право на автономне самоуправління Парижа і вважалося, що автономія має поширюватися на всі місцевості Парижа. До ради комуни було обрано 86 депутатів (радикальних), які почали прцювати у 9 комісіях – військовій, внутрішніх справ і громадської безпеки, зовнішніх зносин, судової, фіннасової, праці і обміну, харчування, освіти та громадських служб. Вищим органом була військова комісія, куди увійшло по 1 особі від кожної з 9 комісій. На базі цієї комісії 7 травня було створено Комітет громадського порятунку. Париж було розподілено на 20 округів, на чолі яких стояли муніципальні мерії, які підкорялися Раді комуни. Комуна заявила про втрату законної сили усіх наказів версальського уряду. Було введено виборність зайняття всіх посад, підвищено мінімальний розмір зарплати дрібним службовцям та її максимум.

Нижчою судовою інстанцією залишались мирові судді, які розглядали незначні цивільні справи. Для розгляду важких злочинів було створено особливий суд, який засідав спільно із присяжними засідателями («обвинувачувальне журі»).

19 квітня було розроблено і опубліковано план державного перетворення Французької республіки. «Декларація до французького народу» – республіка мала об’єднувати вільні комуни на зразок Паризької (анархістський документ). Комуна встановлювала пенсію для дітей загиблих гвардійців, пільги для робітників, передавала у відання робітничих колективів реквізиції пустуючих квартир і підприємств.

5 квітня 1871 р. був прийнятий «Декрет про репресії», яким вводився інститут заложників, судова відповідальність членів Версальського уряду.

28 травня 1871 р. версальські війська остаточно придушили Паризьку комуну. Близько 30 тис. її учасників були розстріляні, ще понад 50 тис. відправлені на каторгу, у в’язниці.

Висновки

Формування буржуазної держави й права у Франції, розпочате революцією кінця ХVІІІ ст., виявилося тривалим процесом, який розтягнувся на 100 років. За цей час Франція пережила революції, перевороти, злети спади; але загалом треба враховувати, що це був поступ, який сприяв розвитку демократії у Франції.

Література

1.Батыр К. Н. Всеобщая история государства и права. - М.: Былина, 1999.

2.        Боботов С. В. Наполеон Бонапарт - реформатор и законодатель. - М.,1998.

3.   Бостан Л. М., Бостан С.  К.  Історія держави і  права зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

4.   Всемирная история: в 10 т. - Т. 6. - М: Изд-во соц. - экон. лит., 1958. - С. 17-55, 86-112.

5.   Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., : 2010. – 356 с.

6.   Графский В. Г. Всеобщая история государства и права. – М., 2001.

7.       Джедула К. О. Історія Франції. - К.: Радянська школа, 1954. - С. 170-231.

8.       История Франции. - Т. 2. - М.: Изд-во АН СССР, 1971.

9.       Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час): Навчальний посібник / За ред. проф. Б. Й. Тищика. -Львів: Світ, 2006.

10.Макарчук В. С. Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Атіка, 2000.

11.Манфред А. 3. Великая французская революция. - М: Наука, 1983.-422с.

12.Новый уголовный кодекс Франции / Пер. с франц. - М., 1993.

13.Конституции и законодательные акты зарубежных государств ХУП – XIXвв. / Под ред. проф. Галанзы П. Н. - М.: Госюриздат, 1957. - С. 250 - 272,329 -399,420-432.

14.Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник для студентів юрид. спец, вищих навчальних закладів. - 2-ге вид., переробл. та допов. - К.: Ін Юре, 2003.

15.Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. Посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2011.– 381 с.

15.Туган-Барановский Д. Наполеон и республиканцы. - Саратов, 1980.

16.Федоров К. Історія держави і права зарубіжних країн. - К., 1994.

17.Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / Подред. 3. М. Черниловского. - М.: Юрид. лит., 1984. - С. 207 - 248, 280 -315.

18.Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Т. 1 / За ред. В. Д.Гончаренка. - К.: Ін Юре, 1998.

19.Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій. - К., 1997.

20.ШевченкоО.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. - К.,1998.

21.Хома Н. М. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: Каравела, 2003.

Питання

Питання 1

Охарактеризуйте цілі французької буржуазної революції

Питання 2

Охарактеризуйте повноваження Національних зборів Франції

Питання 3

Проаналізуйте наслідки якобінської диктатури

Питання 4

Вкажіть причини та передумови Термідоріанського перевороту

Питання 5

Здійсніть порівняльний аналіз змісту французьких конституцій 1789,1795 та 1799 р.

Питання 6

Визначте умови становлення імперії Наполеона Бонапарта

Питання 7

Визначте основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Наполеона Бонапарта

Питання 8

Охарактеризуйте причини реставрації династії Бурбонів

Питання 9

Охарактеризуйте структуру державного апарату в період Другої французької республіки

Питання 10

Охарактеризуйте особливості періоду "Ста днів" та його місце в історії французького державотворення