2.1. Агресія у студентів

Ми вибрали методику А.Басса і А.Дарки для визначення рівня агресивності та рівня ворожості. Нижче поданий опис даної методики. Слово "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в найширшому контексті і тому потребує серйозного "очищення" від цілого ряду нашарувань і окремих сенсів. Різні автори в своїх дослідженнях, монографіях по-різному визначають агресію і агресивність: як вроджену реакцію людини для "захисту займаної території"(Лоренц, Ардрі). Під агресивністю розуміють властивість, якість особи, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному у сфері суб'єктно-суб'єктних стосунків. Ймовірно, деструктивний компонент людської активності є необхідним в творчій діяльності, оскільки потреби індивідуального розвитку з неминучістю формують в людях здатність до усунення і руйнування перешкод, подоланню того, що протидіє цьому процесу. Агресивність володіє якісною і кількісною характеристикою. Як і всяка властивість, вона має різну міру вираженості: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особа повинна володіти певною мірою агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, конформності і так далі Надмірний розвиток її починає визначати особу, яка може стати конфліктною, нездатну на свідому кооперацію і т.д. Сама по собі агресивність не робить суб'єкта свідомо небезпечним, оскільки, з одного боку, існуючий зв'язок між агресивністю і агресією не є жорстким, а, з іншою, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні і несхвалювані форми. У життєвій свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Проте само по собі деструктивна поведінка "зловмисністю" не володіє, такою її робить мотив діяльності, ті цінності, заради досягнення і володіння якими активність розвертається. Зовнішні практичні дії можуть бути схожі, але їх мотиваційні компоненти прямо протилежні. Виходячи з цього, можна розділити прояви агресії на два основних типи: перший – мотиваційна агресія, як самоцінність, другий – інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що і та, і інша можуть виявлятися як під контролем свідомості, так і поза нею, і зв'язані з емоційними переживаннями (гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинні цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особі деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великою мірою вірогідності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії. Однією з подібних діагностичних процедур є опитувальник Басса-Дарки. А. Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресія і ворожість і визначив останню як: "...реакцію, що розвиває негативні відчуття і негативні оцінки людей і подій". Створюючи свого опитувальника, який диференціює прояви агресії і ворожості, А. Басс і А. Дарка виділили наступні види реакцій: 1. Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи. 2. Непряма – агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована. 3. Роздратування – готовність до прояву негативних відчуттів при щонайменшому збудженні (запальність, грубість). 4. Негативізм – опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів. 5. Образа – заздрість і ненависть до тих, що оточують за реальні і вигадані дії. 6. Підозрілість – в діапазоні від недовір'я і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують зашкодити. 7. Вербальна агресія – вираження негативних відчуттів як через форму (крик, виск), так і через вміст словесних відповідей (прокльони, погрози). 8. Відчуття провини – виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що поступає зле, а також докори сумління. Користуючись даною методикою, необхідно пам'ятати, що агресивність, як властивість особи, і агресія, як акт поведінки, можуть зрозуміти в контексті психологічного аналізу мотиваційно - потребованої сфери особи. Тому опитувальником Басса-Дарки слід користуватися в сукупності з іншими методиками: особовими тестами психічних станів (Кеттелл, Спілбергера), проектними  методиками  (Люшер)  і  т. д. Дослідження проводилось на базі студентів Прикарпатського національного університету. В дослідженні прийняло участь 52 студенти.  Порівнювались результати  за наступними критеріями: стать, вік, місце проживання.  У  вибірці було: 37 дівчат (23 місто; 14 село) та 15 хлопців (8 місто; 7 село). Крім дослідження рівня агресивності, досліджувався також рівень ворожості, як запропоновано в використаній нами методиці А.Басса та А.Дарки. Під час інтерпретації результатів потрібно було виявити чи відповідає рівень агресивності та ворожості нормі, тобто немає відхилень в цьому плані та відповідає нормам; або ж він є нижчим норми – тобто людина немає навіть мінімальних проявів агресій, злості, в деякій мірі ворожості внаслідок чого людина часто не досягає того чого бажає, відчуває себе переможеною, часто програє в чомусь; або вище норми – коли в людини рівень агресивності та ворожості зависокий, що проявляється в насиллі, жорстокості, негативних емоціях конфліктах тощо. Результати дослідження у дівчат всіх вікових категорій з міста, нижче зображені результати (див таблицю 2.1):

Таблиця 2.1 Рівень агресивності у дівчат (за місцем проживання, за віком)

Вік	Місто
	Агресія				Ворожість
	вище норми	норма	нижче норми	вище норми		норма	нижче норми
17 років	-	3	1	3		1	-
19 років	1	4	3	3		5	-
20 років	-	3	2	1		3	1
21рік	-	2	4	3		3	-
Підсумок	1	12	10	10		12	1

Результати дослідження дівчат також всіх вікових категорій, але з села ( див таблицю 2.2):

Таблиця 2.2 Рівень агресивності у дівчат (за місцем проживання, за віком)

Вік	Село
	Агресія				Ворожість
	вище норми	норма	нижче норми	вище норми		норма	нижче норми
17 років	-	2	2	3		1	-
19 років	2	1	-	1		2	-
20 років	1	4	2	3		4	-
21рік	-	-	-	-		-	-
Підсумок	3	7	4	7		7

Отже, порівняємо отримані дані. Як ми бачимо по таблицях переважаючий рівень агресивності як в дівчат з міста так і в дівчат з села майже у всіх вікових категоріях – в межах норми. Якщо ж говорити про ворожість – тут картина дещо інша, рівень вище норми інколи переважає норму та навпаки. Якщо поглянути в загальному, то дівчата з сільської місцевості дещо більш агресивніші від дівчат з міста. Результати  цих  досліджень  у  хлопців всіх вікових категорій з міста ( див. таблицю 2.3):

Таблиця 2.3 Рівень агресивності у хлопців (за місцем проживання, за віком)

Вік	Місто
	Агресія				Ворожість
	вище норми	норма	нижче норми	вище норми		Норма	нижче норми
17 років	-	1	-	-		1	-
18 років	1	1	-	1		1	-
19 років	-	2	1	1		2	-
20років	-	1	1	-		2	-
Підсумок	1	5	2	2		6	-

Результати дослідження у хлопців всіх вікових категорій з села (див таблицю 2.4):

Таблиця 2.4 Рівень агресивності у хлопців (за місцем проживання, за віком)

Вік	Село
	Агресія				Ворожість
	вище норми	норма	нижче норми	вище норми		Норма	нижче норми
17 років	-	-	1	-		-	1
18 років	-	2	-	-		1	1
19 років	1	1	-	1		1	-
20 років	-	1	1	-		2	-
Підсумок	1	4	2	1		4	2

Як ми бачимо у хлопців як з міста так і села також переважає показник норми в агресії. Це саме стосується і рівня ворожості. Є одиничні випадки коли рівень агресивності вище норми і так само рівень ворожості – вище норми, таке ж саме з показником нижче норми. Як чоловіки так і жінки проявляють агресію однаково, відмінності бувають у видах та силі самої агресії, це вже залежить від індивідуальних особливостей кожної людини зокрема і не залежить до якого вона статі відноситься. В   результаті   проведення   дослідження   з  визначення рівня агресивності ми виявили, що: - 28 студентів (53,9%) – норма; - 6 студентів (11,5%) – вище норми; - 18 студентів (34,6%) – нижче норми. Результати представлені нижче в рисунку 2.1. : Рисунок 2.1. Рівень агресивності студентів

Також виявилось, що по рівню ворожості : - 29 студентів (55,7%) – норма; - 3 студентів (5,8%) – нижче норми; - 20 студентів (38,5%) – вище норми. Результати представлені у рисунку 2.2. : Рисунок 2.2. Рівень ворожості у студентів.

%

рівні ворожості

За результатами проведеного дослідження, можна зробити висновок, що рівень агресивності та ворожості даної вибірки відповідає рівню норми (53,9%). Також високий відсоток має низький рівень агресивності (34,6%), а високий рівень (11,5%) значно менший, тобто у вибірці мало людей з високою агресивністю.  На  рахунок  ворожості :  рівень  вище  норми  на  другому  місці(38,5%) , а нижче норми – мінімальний (5,8%), норма – більша частина вибірки (55,7%). В даній вибірці можна виділити 3 види агресій: вербальна, фізична та непряма агресія. Нижче підраховані результати які відображають який вид агресії переважає у вибірці: - вербальна агресія – 352 бали (48,69 %); - фізична агресія – 158 балів (29,46%); - непряма агресія – 213 балів (21,85%). Отже, як ми бачимо у даної вибірки з відчутною перевагою переважає вербальна агресія (48,69%) - вираження негативних відчуттів як через форму (крик, виск), так і через вміст словесних відповідей (прокльони, погрози). На другому місці непряма агресія (29,46%) - агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована. І на останньому місці фізична агресія (21,85%) - використання фізичної сили проти іншої особи, що в даному випадку добре, так як фізична агресія завдає найбільше шкоди оточуючим.