- •Іі. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •1.2. Організації та їх властивості
- •1.3. Менеджмент як вид професійної діяльності
- •1.4.Рівні управління в організації
- •Тема 2. Еволюція розвитку науки управління
- •2.2. Школи менеджменту
- •2.3. Підходи до управління
- •Тема 3. Прийняття управлінських рішень
- •3.2. Процес прийняття рішень
- •3.3.Класифікація управлінських рішень
- •3.4. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •Тема 4. Менеджмент як система
- •4.2.Організаційні структури управління
- •4.3. Проектування структур управління
- •Тема 5. Функція менеджменту планування
- •5.2. Місія і цілі управлінського планування
- •5.3. Стратегічне планування
- •Частка участі в ринку
- •Розмір переваги
- •Тема 6. Організація, як функція управління
- •6.2. Основи організаційного проектування
- •Після видокремлення окремих підрозділів здійснюється наступний етап організаційного процесу.
- •Повноваження, що передаютья підлелим, бувають трьох типів: лінійні; штабні; функціональні.
- •Порівняльна характеристика високої та плоскої структур організації
- •6.3. Управління організаційними змінами
- •Тема 7. Мотивація
- •Психологія і соціологія розглядають спонукання як поведінкове виявлення потреб, сконцентрованих на досягненні цілей.
- •7.2.Змістовні теорії мотивації
- •Дослідження МакКлелланда показали, що люди з потребами в успіху (досягненнях) найбільш мотивовані роботою, яка:
- •7.3.Процесні теорії мотивації
- •Тема 8. Контроль в менеджменті
- •8.2. Інструменти управлінського контролю
- •8.3. Контроль поведінки робітників в організації
- •Характеристика форм і типів влади
- •Тема 10: Ефективність менеджменту організації
- •10.1. Ефективність і якість управління
- •10.2.Чинники, які впливають на ефективність управління
- •10.1. Ефективність і якість управління
- •10.2.Чинники, які впливають на ефективність управління
Тема 7. Мотивація
7.1.Поняття і сутність мотивації.
7.2.Змістовні теорії мотивації.
7.3.Процесні теорії мотивації.
7.1.Поняття і сутність мотивації
Привести у дію організовану систему для отримання необхідного результату можливо лише шляхом певного впливу на неї управляючого органу або особи. Необхідні певні інструменти впливу на елементи системи, щоб вона почала своє функціонування. Одним із таких інструментів є мотивація. Для того, щоб ефективно рухатися назустріч меті, керівник має не тільки спланувати і організовувати роботу, але й примусити людей виконувати її згідно до опрацьованого плану.
Мотивація у широкому розумінні – це процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей організації.
З цього визначення можна зробити висновок, що ефективна реалізація функції мотивації потребує:
усвідомлення того, що спонукає робітника до праці;
розуміння того, як направити ці спонукання в русло досягнення цілей організації.
Психологія і соціологія розглядають спонукання як поведінкове виявлення потреб, сконцентрованих на досягненні цілей.
Потреба – це особливий стан психіки індивіда, усвідомлена ним незадоволеність, відчуття нестачі (браку) чогось, відображення невідповідності між внутрішнім станом і зовнішніми умовами. При цьому потреби поділяють на:
потреби першого роду, які за своєю сутністю є фізіологічними (потреби в їжі, сні тощо);
потреби другого роду, які носять соціально-психологічний характер (потреби в повазі, владі, визнанні заслуг тощо).
Потреби першого роду закладені в людину генетично, а другого – є наслідком її соціальної життєдіяльності.
Потреби неможливо безпосередньо спостерігати або вимірювати. Про їх існування можна судити лише спостерігаючи поведінку людей.
Потреба, яка реально відчувається людиною, викликає у неї стан спрямованості здійснити конкретну дію (дії), спрямовані на задоволення цієї потреби. Такий процес і являє собою спонукання. Отже, спонукання – це потреба, усвідомлена з точки зору необхідності здійснення конкретних цілеспрямованих дій. При цьому конкретні дії (поведінка) людини розглядаються як засіб задоволення потреби.
Коли людина досягає поставленої мети, її потреба може бути:
задоволена;
частково задоволена;
незадоволена.
Ступінь задоволення потреби впливає на спонукання (чи мотиви) поведінки людини в майбутньому.
Потреби викликають у людини бажання (прагнення) до їх задоволення. Тому сутність мотивації зводиться до створення умов, що дозволяють робітникам відчувати, що вони можуть задовольнити свої потреби такою поведінкою, яка забезпечує досягнення цілей організації.
Інструментом спонукання людей до ефективної діяльності є винагородження. В теорії управління під винагородженням розуміється широкий спектр конкретних засобів, що базуються на системі цінностей людини. При цьому розрізняють два типи винагородження:
1) внутрішнє – його дає сама робота, її результативність, змістовність,
значущість тощо;
2) зовнішнє – його робітник отримує від організації (зарплата, просування за службою, пільги, привілеї тощо).
7.2.Змістовні теорії мотивації
Змістовні теорії мотивації грунтуються на ідентифікації таких внутрішніх потреб, які примушують людей діяти так, а не інакше. Іншими словами, змістовні теорії мотивації являють собою спроби визначити і класифікувати потреби людей, що спонукають їх до дій. Знаючи потреби підлеглих, менеджер може створювати умови для їх задоволення таким чином, щоб забезпечити досягнення цілей організації.
Найвідомішими змістовними теоріями мотивації є такі:
теорія ієрархій потреб Абрахама Маслоу;
теорія ERG Клейтона Альдерфера;
теорія потреб Девіда МакКлеланда;
теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга.
1. В основу теорії ієрархії потреб Абрахама Маслоу покладено:
– тезу про те, що поведінка людини звичайно спрямовується намаганням задовольнити її найсильнішу на даний момент потребу;
– передбачення, що потреби людини мають ієрархічну структуру, тобто вони можуть бути впорядковані за критерієм зростання їх важливості для людини;
– припущення, що найсильніша потреба визначає поведінку людини доти, доки вона не буде задоволена. Якщо одночасно існують дві або більше однаково сильних потреби, то домінуючою є потреба нижчого рівня. Це означає, що потреби задовольняються в певному порядку: потреби нижчого рівня мають бути в прийнятному ступені задоволені, перш ніж для даної людини стануть істотно важливими потреби більш високого рівня.
Ієрархію потреб за А.Маслоу можна представити так (рис.7.1.).
Потреби першого порядку (фізіологічні, базові) пов’язані із забезпеченням фізичного виживання людини (потреби в їжі, житлі, родині тощо). Такі потреби задовольняються через систему оплати праці (рис.7.1.).
Потреби
у самореа-
лізації
Потреби у шануванні
Соціальні потреби
Потреби у безпеці
Фізіологічні потреби
Рис.7.1. Ієрархія потреб А.Маслоу
Після задоволення прийнятною у даному суспільстві мірою базових потреб для даного робітника набувають значення потреби наступного рівня – потреби в безпеці. Такі потреби означають, що базові потреби і надалі будуть задовольнятися. Способами задоволення таких потреб можуть бути: пенсійна система; страхування; права, що забезпечуються трудовим стажем, членством в профспілках тощо.
Далі потреби задовольняються в такій послідовності:
– потреби в приналежності - це потреби об’єднуватися з іншими людьми (приналежність до фірми, робочої групи, спортивної команди тощо);
– потреби в повазі - потреби в задоволенні самолюбності людини (усвідомлення особистих досягнень, компетенції і визнання іншими людьми);
– потреби в самореалізації - потреби в реалізації своїх потенційних можливостей, в зростанні як особистості.
Необхідність задоволення потреб вищих рівнів західні фірми вирішують шляхом:
- створення атмосфери, що поліпшує міжособові контакти робітників організації;
підтримки виникнення неформальних груп в організації;
делегування підлеглим додаткових прав і повноважень;
організації курсів по навчанню, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації кадрів;
знаходження можливостей задоволення вищих потреб робітників за межами фірми.
2. Теорією ERG Клейтона Альдерфера так само як і теорією А.Маслоу стверджується, що потреби людини мають ієрархічну структуру. Проте, в теорії ERG виділені лише три групи потреб робітника.
- потреби в існуванні (existence) - потреби в їжі, нормальних умовах праці тощо;
- потреби в спілкуванні (relatedness) - потреби в дружніх соціальних і міжособових відносинах;
- потреби в зростанні (growth) - потреби в самореалізації, самовдосконаленні;
3. В теорії потреб Девіда МакКлеланда запропоновано три інші види потреб, зокрема:
потреби в успіху (досягненнях. Люди з такою потребою намагаються виконати свою роботу краще, якісніше, ефективніше, ніж це було зроблено до них;
потреби у владі, тобто потреби впливати на поведінку інших людей, бути впливовим, “мати вагу”;
потреби в приналежності, тобто потреби в дружніх, товариських міжособових стосунках з колегами по роботі.