2.2. Територіальні рекреаційні системи України і світу та їх динамічність й еволюція

Україна характеризується значними відмінними рисами в розвитку і розміщенні рекреаційного господарства, порівняно з сусідніми державами. Це пов'язано як з унікальністю її природно-рекреаційних ресурсів, так і з особливостями їх територіального розміщення.

У зв'язку зі значною територіальною концентрацією надання рекреаційних послуг у певних регіонах в Україні формуються фактично всі зазначені раніше типи ТРС, відбувається функціонування системних і комплексних утворень на всіх регіональних рівнях країни - від економічних районів і підрайонів до низових адміністративних районів.

У рекреаційно-туристичному господарстві України утворюються різні підгалузеві (спеціалізовані) ТРС, що мають неоднаковий рівень сформованості, характер концентра- ції, спеціалізації і розміщення установ. Найвищий рівень територіальної організації і сезонної стабільності мають ТРС, які базуються на використанні певних видів бальнеоло- гічних ресурсів. До середньо-сформованих спеціалізованих систем належать ті, які ґрунтуються на використанні переважно сезонних природних умов і ресурсів, наприклад рекреаційні системи узбережжя морів. ТРС, що формуються в складі нерекреаційних відомств, де цей вид діяльності не основний, є слабо сформованими і в сучасний період відіграють другорядну роль.

Галузеві (інтегральні) ТРС в Україні дотепер все ще недостатньо сформовані. Об'єктивно вони мають всі умови для складної та ефективної територіальної організації. Підгалузеві (спеціалізовані) ТРС, що об'єднуються спільністю використання одного виду рекреаційного ресурсу або одним призначенням їх послуг, розвиваються переважно відособлено.

Нині найвищий рівень сформованості інтегральних ТРС серед дев'яти, виділених ще у 1978 р. І. Родічкіним (Київсько-Дніпровської, Волинської, Сіверсько-Донецької, Придніпровської, Приазовської, Одесько-Чорноморської, Дніпровсько-Бузької, Карпатської, Кримської), мають лише три: Одесько-Чорноморська, Карпатська і Кримська.

Теперішній етап розвитку рекреаційно-туристичного господарства України характеризу- ється тим, що найповніше ідентифікуються ЕТРС. Це свідчить про початковий період формування у нас різних типів ТРС. Не сприяє їх подальшому розвитку і відсутність загальнодержавної програми ефективності територіальної організації рекреаційно-туристичного господарства.

У наш час в Україні найінтенсивніше розвиваються ТРК. Роль, місце і значення рекреації і туризму в господарських комплексах міст багато в чому подібні, але разом з тим можна констатувати і чимало відмінностей. Перш за все необхідно зазначити, що в Україні, як і у світі в цілому, зі збільшенням міст підвищується роль рекреації і туризму. Зростання чисельності населення супроводжується збільшенням частки рекреації і туризму в галузевій структурі господарства міста. Отже, чим більше місто, тим сильніший вплив галузі на формування його господарського комплексу.

Взагалі дотепер, що підтверджує і світовий досвід, великі міста є найважливішими і найефективнішими формами територіальної організації виробництва. У всій сукупності одиниць територіальної організації велике місто - винятково складна форма комплексного і пропорційного розвитку продуктивних сил. Рекреація і туризм - не тільки одна з найбільших галузей міст, а й галузь, яка все активніше долучає до єдиного комплексу інші виробництва. Якраз у ній відбувається матеріалізація постіндустріальних ідей нинішнього суспільства. ТРК, які формуються у великих містах, розвиваються нині випереджальними темпами. Тому найбільший територіально-рекреаційний комплекс України сформувався у Києві як найбільшому місті та столиці держави. Такі самі комплекси, тільки іншого масштабу, формуються в усіх обласних центрах і містах з чисельністю населення понад 100 тис. жителів.

ТРС України і світу складаються з окремих елементів, зв'язків і відносин, як без посеред- ніх, так і опосередкованих, між ними. Таким чином, до ТРС можуть входити не лише конкретні рекреаційні об'єкти, а й рекреаційні території різного таксономічного рангу (об'єкти та просторово-територіальні зв'язки між ними, а також з територією).

Основними об'єктами ТРС різних рангів можна вважати виокремлені кандидатом географічних наук В. Стафійчуком (2006) таксономічно ранговані рекреаційні території:

1) рекреаційний пункт (окремий санаторій, будинок відпочинку, готель, кемпінг);

2) рекреаційний центр (Кирилівка, Ворохта, Коктебель, Веве, Давос, Блекпул, Сан-Ремо тощо);

3) рекреаційний вузол (Одеська група курортів, Велика Ялта, курортополіс "Трускавець", Карлові Вари, Велике Сочі тощо);

4) рекреаційний підрайон, який складається з одного або кількох курортів одного профілю з відповідними рекреаційно-туристичними зонами. Він формується в Україні у межах адміністративних районів (Судацький, Алуштинський);

5) рекреаційний район або комплекс - цілісна у транспортному плані територія з однаковим профілем Курортів, центрів туризму і зон відпочинку, які базуються на певному типі природно-географічних умов;

6) рекреаційний регіон (Кримський, Карпатський, Французький середземноморський, Болгарський чорноморськоузбережний, Флоридський чи Каліфорнійський у США тощо). Цей елемент ототожнюється з регіональними ТРС. Вони є територіальним елементом ТРС вищого рангу, наприклад Флоридський рекреаційний регіон належить до Карибського регіону, який має наднаціональний статус. Французький середземноморський входить як територіальний елемент до Середземноморської ТРС.

Динамічність й еволюція відображаються в просторових формах територіальних систем, які постійно змінюються, одні швидко і повністю, інші повільно і частково. Перш за все зміни стосуються чисельності і ємності рекреаційних підприємств, площі рекреаційних територій та номенклатури функціональних типів ТРС.

Для сучасної рекреаційної діяльності характерно швидке розширення просторових масштабів освоєння. Якщо раніше переважали окремі, не пов'язані або мало пов'язані один з одним точкові рекреаційні об'єкти - санаторії, будинки відпочинку, то зараз все більш помітне місце займають рекреаційні території, площі яких вимірюються десятками і сотнями квадратних кілометрів. Розширилася і номенклатура типів ТРС. Виникли і набули поширення національні і природні парки, мотелів і кемпінгів, значно зросло число приміських зон масового відпочинку.

В процесі зміни рекреаційні об'єкти переходять з одного стану в інший, а іноді перетворюються на абсолютно інший тип. Ці зміни, у свою чергу, призводять до суттєвих змін поведінки людей, а відповідно, і функції ТРС та її технологічної структури. Якщо раніше на підмосковних водосховищах переважали рибальство, катання на човнах, купання, збирання ягід та грибів, то зараз узбережжя і примикають до них лісові масиви використовуються для прогулянок, спортивних ігор, пасивного відпочинку. Таким чином, протягом декількох десятків років відбувся перехід ТРС спортивного типу в ТРС оздоровчо-купального типу.

Мінливість ТРС може мати зворотні і незворотні форми.

Серед оборотних форм особливий інтерес представляють періодичні зміни, обумовлені життєвим щорічним циклом діяльності людей і сезонною динамікою природи. Вони проявляються в щорічній динаміці чисельності відпочиваючих, в чергуванні рекреаційних занять і їх циклів. Так, в одній і тій же ТРС літні види відпочинку щорічно змінюються зимовими, і щорічно максимальна концентрація відпочиваючих припадає на одні і ті ж місяці.

Незворотні зміни порушують склалося, відносно стійке функціонування ТРС. Вони створюють передумови для розвитку ТРС, визначають спрямований ряд послідовних і взаємопов'язаних змін її технологічної структури.

Збільшення тривалості вільного часу створює передумови для зростання попиту на території для організації відпочинку. У поєднанні з підвищенням ролі активних видів відпочинку це викликає збільшення абсолютних розмірів окремих ТРС, розширення їх географії та формування мережі. Зростання урбанізації і культурного рівня людей збільшили попит на відпочинок в малозміненому природному середовищі. Це визначило широку популярність ТРС типу національних або природних парків. Розвиток транспортних засобів зумовило збільшення рухливості населення, збільшення зв'язків між безліччю різноманітних типів ТРС, що, в свою чергу, створило умови для формування з безлічі розрізнених точок єдиної мережі ТРС. Технічний прогрес викликав до життя нові заняття: серфінг, авто-і мототуризм, створив умови для освоєння важко-доступних або дискомфортних за кліматичними умовами районів (арктичних і тропічних).