2. Розробка природоохоронних заходів при складанні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок

Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-кому-нального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електро-передачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших пот-реб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, нада-ються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікації прокладаються, головним чином, вздовж шляхів, трас тощо.

Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надава-тися насамперед для сільськогосподарського використання.

Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, проводиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визна-

чаються відповідно до затверджених у встановленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння [2].

Відповідно до статті 35 Закону України „Про охорону земель” власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земель­них ділянок при здійсненні

господарської діяльності зобов'я­зані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного за­конодавства України;

- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

- зберігати і підвищувати родючість ґрунтів та інші корисні властивості землі на основі застосування еколого-безпечних технологій ведення господарської діяльності, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безпово­ротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (об­тяжень) на земельну ділянку;

- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу [16].

Будівництво промислових об’єктів із комунікаціями передбачає вилучення земельних ділянок в постійне користування, в оренду на період зведення будівель чи прокладання ліній електропередач, трубопроводів тощо. Орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

- дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

Ці вимоги закріплює договір оренди земельної ділянки, який укладається на термін користування земельною ділянкою між орендарем та орендодавцем.

Істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін [5].

Якщо орендодавець за договором виставить умову повернення земельних ділянок в стані, придатному для подальшого використання за цільовим призначенням – орендар по закінченні будівельних робіт повинен виконати рекультивацію порушених земель відповідно до проекту рекультивації. Так, відповідно до статті 52 Закону України „Про охорону земель”, рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структу­рі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобув­них, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.

При проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунто­вого покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих про­ектів з рекультивації порушених земель та підвищення родю­чості ґрунтів.

При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне

складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до струк­тури ґрунтового профілю, а також материнської породи.

Об'єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню,

визначається в проектах рекультивації поруше­них земель.

Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом по­шарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в ра­зі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпе­чує найбільшу продуктивність рекультивованих земель.

Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за ба­жанням власників або землекористувачів, у тому числі орен­дарів, цих земельних ділянок за їх рахунок [16].