3. Порядок складання звітності з пдфо.
Одним із елементів, будь-якого податку, є звітність. Якщо податок нараховується (утримується) і сплачується (перераховується), то і виникає обов'язок щодо подання податкової звітності, яка є невід'ємним елементом змісту податкового обов'язку платника податків. Відповідно до абз. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПКУ та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати, окремо за ко жен квартал, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (додаток Д) до органу ДПС за місцем свого розташування.
Якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день, то граничним терміном вважається наступний робочий день (п. 49.20 ПКУ і п. 2.1 Порядку № 1020). Такий розрахунок подається тільки у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Форма 1-ДФ і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені Наказом ДПАУ «Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 24.12.2010 № 1020.
Порівняння бухгалтерського обліку і обліку з метою оподаткування
|
Найменування ознаки
|
Опис відмінностей в обліку підприємства | |
|
Бухгалтерський фінансовий облік |
Облік з метою оподаткування | |
|
Мета |
Надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої й неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів |
Визначення баз оподаткування, суми податків та зборів до бюджетів та контроль за їх сплатою, розрахунками з бюджетами |
|
Завдання |
Надання даних внутрішнім і зовнішнім користувачам для здійснення контролю щодо виконання своїх обов'язків |
Формування даних, які відповідають потребам податкових органів при перевірці діяльності |
|
Суб’єкт регламентації |
Міністерство фінансів України, Комітет зі стандартів фінансового обліку Федерації професійних бухгалтерів й аудиторів України |
Державна податкова служба України |
|
Функції |
Контрольна, аналітична та інформаційна |
Фіскальна, регуляторна, захисту інтересів держави при здійсненні комерційної діяльності |
|
Вимірники |
Єдиний грошовий вимірник |
Єдиний грошовий вимірник |
|
Основні користувачі інформації |
Менеджери і працівники підприємства та зовнішні користувачі (засновники, кредитори, інвестори, постачальники тощо) |
Менеджери підприємства та органи державної податкової служби (податкові інспектори, податкова міліція) |
|
Призначення звітності |
За даними фінансової звітності можна охарактеризувати фінансовий стан суб'єкта господарювання |
За даними податкової звітності характеризується стан розрахунків з бюджетом за податками і платежами |
|
Форми звітності |
Повна звітність та звітність суб'єкта малого підприємництва |
Повна, скорочена, спеціальна та звітність платника єдиного податку |
|
Періодичність складання звітів |
Квартальна та річна |
Місячна, квартальна, річна |
|
Методологія обліку доходів, витрат, амор-тизаційних нарахувань |
За методом нарахування з дотриманням принципу відповідності доходів і витрат та вимог П(С)БО 3, 15, 16 |
За нормами і правилами обліку доходів, витрат, передбаченими розділом 3 ПКУ |
|
Методологія визначення прибутку до оподаткування та податку на прибуток |
Згідно вимог П(С)БО 3, 17 |
За нормами і правилами, передбаченими розділом 3 ПКУ та Положенням бухгалтерського обліку 35 «Податкові різниці» |
|
Нормативно-правове регулювання |
ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постанови КМУ, накази МФУ |
ПКУ, інші законодавчі акти щодо оподаткування. |
|
Контролюючі органи |
Державна контрольно-ревізійна служба України |
Державна податкова служба України |
|
Часовий фактор |
Термін позовної давності за ЦКУ |
1095 днів згідно розділу 2 ПКУ |
Податковий і фінансовий облік дещо відрізняються за первинними документами: наприклад, різні відомості вартості об'єктів амортизації, нарахування амортизаційних відрахувань, податкова накладна - у оподаткуванні і товарно-транспортна накладна - у фінансовому обліку тощо.
Аналогічно існують відмінності і за обліковими регістрами та звітними документами. Податкові реєстри призначені для систематизації та накопичення інформації, яка міститься в первинних документах, аналітичних даних з оподаткування для відображення в податкових деклараціях (звітних розрахунках). Так, з метою оподаткування можуть або повинні застосовуватися для реєстрації інформації: Єдиний реєстр податкових накладних, реєстр (книга) обліку витрат, відомості або реєстр (книга) обліку доходів, реєстр отриманих і виданих податкових накладних, книга обліку доходів і витрат платника єдиного податку, інші реєстри (як, наприклад безнадійної та сумнівної заборгованості згідно статті 159 ПКУ) тощо, аналогів яким у фінансовому обліку взагалі не встановлено чи не вимагається. Суттєвою відмінністю є призначення бухгалтерської і податкової звітності. Якщо за даними першої можна охарактеризувати фінансовий стан суб'єкта господарювання, то за даними другої, яка складається платником податків, виходячи з даних для оподаткування, можна охарактеризувати стан розрахунків з бюджетом за відповідними податками, зборами (обов'язковими платежами). Трудомісткість ведення обліку для цілей оподаткування та складання податкової звітності пов'язані, перш за все, з великою кількістю розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та даними, які формуються за правилами оподаткування.