Контрольні питання.

1. Що таке дисперсна система, дисперсна фаза, дисперсійне середовище?

2. Класифікація дисперсних систем по ступеню дисперсності.

3. Які Ви знаєте методи одержання дисперсних систем?

4. Яка відмінність між істинним і колоїдним розчином?

5. Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом.

6. Що таке дисперсність?

7. Конденсаційні методи одержання колоїдних систем.

8. Коагуляційні методи одержання колоїдних розчинів.

9. Які умови одержання золю методом хімічної конденсації?

10. Будова міцели.

11. Диспергаційні методи одержання колоїдних систем.

12. Що таке золі і гелі?

13. Які типи хімічних реакцій використовуються для одержання колоїдних розчинів?

14. Фізичні методи одержання колоїдних систем.

15. Приклад одержання золей методом гідролізу.

16. Написати формулу міцели золя йододу срібла, який одержано змішуванням 20 мл розчину КСІ с=0,01 моль/л і 15 мл 0,2% AgNO₃

17. Написати реакцію утворення золя гідроксиду заліза. Вказати складові міцели.

18. Написати формулу міцели одержаної при взаємодії надлишку хлориду заліза з розчином K₄[Fe(CN)₆].

Самостійна робота на занятті.

Виконати лабораторні роботи:

1. Одержати колоїдний розчин методом заміни розчинника.

2. Одержати колоїдний розчин методом гідролізу, подвійного обміну.

Записати формули міцел. Оформити і захистити протокол.

Методика виконання роботи

Робота 1. Одержання золя каніфолі.

В пробірку яка містить 10 мл води, добавляють 1-2 краплі 2 % спиртового розчину каніфолі. Одержують характерний білуватий золь каніфолі. Пояснити метод одержання золя.

Робота 2. Одержання золя гідроксиду заліза.

В конічну термостійку колбу налити 25 мл води і нагріти до кипіння. В киплячу воду поступово добавити 2,5 мл 5 % розчину хлориду заліза (3). Пояснити метод одержання золя. Записати рівняння реакції його утворення.

Робота 3. Одержання золя берлінської лазурі по реакції подвійного обміну.

До 10 мл 0,01 % розчину К₄[Fe(CN)₆] додати 2-3 краплі 2 % розчину FeCl₃. Отримується прозорий синій золь. Записати рівняння реакції його утворення.

Робота 4. Одержання золя берлінської лазурі методом пептизації.

До 5 мл 2 % розчину FeCl₃ добавити 1 мл насиченого розчину K₄[Fe(CN)₆]. Одержаний осад берлінської лазурі відфільтровують і промивають водою. Потім підставити під лійку чисту пробірку і змити осад на фільтрі 0,1М з розчином щавлевої кислоти. Пояснити результати досліду.

Заняття 22

Тема: Коагуляція колоїдних розчинів. Колоїдний захист.

Актуальність теми: Електрокінетичні властивості колоїдних систем обумовлені наявністю в їх частинках подвійного електричного шару. Наявність таких частинок, що несуть певний заряд, обумовлює явище коагуляції, тобто злипання частинок у більші агрегати. Знання причин коагуляції може допомогти при лікуванні хвороб викликаних коагуляцією крові і інших колоїдних систем організму. Коагуляція розчинів залежить від наявності в колоїдній системі електролітів. Визначення порогу коагуляції дає розуміння будови колоїдних частинок і є критерієм агрегативної стійкості дисперсних систем.

Навчальні цілі:

Знати: будову міцели колоїдних частинок, причини виникнення коагуляції, методи проведення коагуляції і запобігання процесу коагуляції.

Вміти: визначати поріг коагуляції, заряд колоїдних частинок. Застосувати процес коагуляції для очистки питної води.

Самостійна позааудиторна робота студентів.

1. Електрокінетичні явища. Досліди Ф. Рейса.

2. Теорії будови подвійного електричного шару.

3. Чим обумовлена стійкість колоїдних розчинів.

4. Електрокінетичний потенціал.

5. Використання електрофоретичних методів в медицині.

6. Коагуляція під дією електролітів. Правило Шульце-Гарді.

7. Поріг коагуляції і його визначення.

8. Теорії стійкості і коагуляції.

9. Колоїдний захист. Його визначення в біології і медицині.