Контрольні питання.

1. Що таке коагуляція? Її ознаки.

2. Які фактори викликають коагуляцію?

3. Що таке поріг коагуляції?

4. Правило Шульце-Гарді.

5. Залежність швидкості коагуляції від концентрації електроліта.

6. Залежність швидкості коагуляції від заряду електроліта.

7. Чим зумовлена стійкість колоїдних розчинів?

8. Будова подвійного електричного шару.

9. Електрокінетичний потенціал.

10. Електроосмос.

11. Електроферез.

12. Використання електрофоретичних явищ в медицині.

13. Взаємна коагуляція золів.

14. Що таке пептизація?

15. Розрахуйте поріг коагуляції золю (С_П), якщо до 5 мл золю гідроксиду заліза додати 2 мл води і явна коагуляція наступила при додаванні 3 мл 0,01 М розчину К₂SO₄.

16. Пороги коагуляції деякого гідро золю рівні С_П(СаСІ₂)=0,3 ммоль/л, С_П(К₂SO₄)=0,0299 ммоль/л. Який по знаку заряд несуть частинки золю?

17. Які йони електролітів Na₂SO₄ чи K₄[Fe(CN)₆] є коагулюючими для гідро золю гідроксиду заліза, одержаного методом гідролізу.

18. Коагулююча роль якого із електролітів Na₂SO₄ чи MgCI₂ , буде сильніший при дії на золь йодиду срібла, одержуваного змішуванням рівних об’ємів нітрату срібла з С=0,01 моль/л і йодиду калію з С=0,015 моль/л.

19. Визначте знак заряду частинок золю, якщо при коагуляції його електролітами одержані такі пороги коагуляції в ммоль/л: С_П(MgCI₂)=300, С_П(КNO₃)=320, С_П(Na₃PO₄)=0,6.

20. Який мінімальний об’єм К₂Сr₂О₇ з С=0,01 моль/л необхідно для коагуляції 1 л золю гілроксиду заліза одержаного методом гідролізу. Поріг коагуляції 0,06 ммоль/л

Самостійна робота на занятті.

Виконати лабораторні роботи:

1. Визначення знаку заряду частинок методом капіляризації.

2. Визначити поріг коагуляції золю гідроксиду заліза.

3. Очистка води коагуляцією.

Методика виконання роботи

Робота 1. Визначення знаку заряду частинки методом капіляризації.

На полоску фільтрувального паперу нанести краплю досліджуваних розчинів (золів, розчинів барвників, суміші барвників). Визначити знак заряду частинок, вважаючи, що папір має від’ємний заряд.

Робота 2. Визначення порогу коагуляції.

Заповнити одну бюретку розчином дихромату калію (с(K₂Cr₂O₇)=0,002 моль/л), а другу – розчином гексаціаноферату (ІІІ) калію (с(K₃[Fe(CN)₆])=0,002 моль/л). У дві пробірки за допомогою піпетки внести по 5 мл золю гідроксиду заліза (ІІІ). Додати в одну з пробірок, по краплях, добре перемішуючи, розчин дихромату калію, а в другу – розчин гексаціаноферату (ІІІ) калію до помутніння розчину (коагуляція золю).

Обчислити поріг коагуляції кожного з електролітів (в ммоль/л) за формулою:

Обчислити коагулюючу здатність електролітів (в л/моль) за формулою:

Обчислити відносну коагулюючу здатність електролітів.

Результати занести в таблицю.

Електроліт	Молярна конце-нтрація еквівале-нта електроліту, , ммоль/л	Об’єм роз-чину елек-троліту, V(X), л	Коагулюючий йон	Поріг коагуляції, ммоль/л	Коагулююча здатність, VK(X), л/моль
K2Cr2O7
K3[Fe(CN)6])

Робота 3. Очистка води коагуляцією.

В 6 пробірок налити по 5 мл мутної води і в кожну добавити різну кількість краплин золя гідроксиду заліза (1,2,3,4,8,16). В 7 пробірку налити 5 мл мутної води для порівняння. Спостерігати за змінами в пробірках. Зробити висновки.

ЗАНЯТТЯ №23

Тема: Грубодисперсні системи. Емульсії.

Актуальність теми: до грубо дисперсних систем відносяться емульсії, суспензії, піни і напівколоїди: мила, барвники. Дані системи находять широке застосування в медицині. В організмі людини емульсіями є жири в крові, в лімфі, в кишечнику: жирова емульсія.

Емульсії, піни, пасти, порошки – це форми лікарських препаратів висока ефективність яких забезпечується способом одержання, використанням емульгатора і специфічними властивостями таких грубо дисперсних систем.

Знання способів одержання, умови стійкості, властивостей і застосування грубо дисперсних систем мають важливе значення для практичної діяльності лікаря.

Навчальні цілі:

Знати: способи одержання емульсій, умови стійкості і властивості емульсій, суспензій, паст, аерозолей.

Вміти: одержати прямі і обернені емульсії, визначати їх тип, розрахувати концентрацію емульсій.

Самостійна позааудиторна робота студентів.

1. Класифікація грубодисперсних систем.

2. Емульсії. Типи емульсій.

3. Методи добування і визначення типу емульсій.

4. Роль емульгаторів і механізм їх дії при стабілізації емульсій.

5. Класифікація емульгаторів.

6. Будова міцели прямої і оберненої емульсії, стабілізованої ПАР.

7. Біологічне значення емульсій. ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів).

8. Пасти, порошки, аерозолі як лікарські форми.

9. Піни і ціноутворення, їх практичне значення.