- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
Антоціани
каротини
ксантофіли
фікобіліни;
хлорофіли;
9. В процесі життєдіяльності рослин в цитоплазмі або у вакуолях клітин відкладається цілий ряд запасних поживних речовин, найпоширенішими з яких є вуглеводи. Який з вказаних вуглеводів не входить в склад клітинного соку рослинної клітини?
крохмаль
фруктоза
сахароза
інулін
глюкоза
10. Судинно-волокнисті (провідні) пучки - це сукупність елементів флоеми і ксилеми, які забезпечують існування двох протилежних течій - висхідної і низхідної. Який тип провідних пучків притаманний для усіх зон кореня односім’ядольних рослин?
радіальний
колатеральний
біколатеральний
центроксилемний
центрофлоемний
11. Характерна особливість механічних тканин рослин полягає в тому, що вони складаються в основному із мертвих клітин, але існує один тип механічних тканин, який складається із живих клітин. Які клітини з перелічених типів механічних тканин містять живий протопласт?
коленхіма
лібриформ
луб’яні волокна
склереїди
периваскулярні волокна
12. Хлорофіли - це зелені пігменти рослин, за участю яких відбувається фотосинтез. В яких структурах клітини містяться ці пігменти?
хлоропласти
амілопласти
хромопласти
протеопласт
мітохондрії
13. До продуктів життєдіяльності протопласта відносяться ряд речовин, які представляють собою кінцеві продукти метаболізму клітини. До клітинних утворень, що складаються з кристалів карбонату кальцію відносяться:
цистоліти
поодинокі кристали
рафіди
стилоїди
друзи
14. Оболонка рослинної клітини є продуктом життєдіяльності протопласта, вона складається з таких речовин:
целюлози, геміцелюлози та пектинових речовин
ліпідів, білків та вуглеводів
поліцукрів та хітину
лігніну, кутину та суберину
глікопротеїдів та мурену
15. Покривна тканина у рослин може бути первинного і вторинного походження. Вторинна покривна тканина перидерма утворюється внаслідок меристематичної діяльності:
фелогену
прокамбію
камбію
перициклу
інтеркалярної меристеми
16. Газообмін в стеблах багаторічних рослин забезпечується завдяки функціонуванню:
сочевичок
продихів
нектарників
залозистих волосків
гідатод
17. На занятті студентка зробила поперековий зріз листка фікуса. За якою ознакою інші студенти зможуть визначити, яка сторона листка верхня?
Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
Ситовидні трубки розташовані ближче до верхньої сторони листка
Продихів більше на верхній стороні листка
Губчаста паренхима прилягає до верхньої сторони листка
Трахеїди розташовані ближче до нижньої сторони листка
18. Водорості - це група нижчих автотрофних рослин, в клітинах яких міститься хлорофіл. Фотосинтез у водоростей відбувається у:
хроматофорах
ядрі
цитоплазмі
хлоропластах
хромопластах
19. В перидермі стебел багаторічних рослин розташовані сочевички, які утворюються завдяки діяльності:
фелогену
фелодерми
корка
корової паренхіми
епідерми
20. Комплексна первинна тканина, що покриває листки, молоді стебла, частини квіток та плоди називається:
епідерма
епіблема
перидерма
екзодерма
ентодерма
21. У напрямку знизу вгору в корені можна виділити кілька зон, які мають різну анатомічну будову і виконують неоднакові функції. Первинна анатомічна будова кореня у двосім’ядольних рослин знаходиться в зоні:
всисання
кореневого чохлика
поділу
укріплення
росту
22. Бічні корені у рослин закладаються ендогенно. В утворенні бічних коренів головна роль належить такій меристематичній тканині:
перициклу
камбію
фелогену
апікальній меристемі
інтеркалярній меристемі
23. Які клітини покритонасінних рослин є живими, але не містять ядра у зрілому стані?
ситовидні клітини
клітини-супутниці
клітини епідермісу
губчаста паренхіма
стовбчаста паренхіма
24. Яка з перерахованих характеристик анатомічної будови стебел голонасінних рослин є невірною?
відсутні ситовидні трубки
відсутні клітини-супутниці
відсутні судини
наявні смоляні ходи
відсутній лібриформ
25. Судино-волокнисті (провідні) пучки - це сукупність судин, трахеїд, ситовидних трубок, механічних і паренхімних клітин, які пристосовані до функції проведення води і органічних речовин. Які провідні пучки характерні для стебел односім’ядольних рослин?
закриті колатеральні
відкриті колатеральні
біколатеральні
радіальні
безпучковий тип будови
26. Залежно від походження меристеми бувають первинними і вторинними, а за локалізацією - апікальні, інтеркалярні, латеральні. Підберіть для апікальної меристеми відповідну сукупність ознак: