- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
2.2. Аніони
1. Аналіз суміші аніонів I – III аналітичних групп починають з:
A.*Попередніх спостережень та випробувань
B.Проби на аніони I групи
C.Проби на аніони II групи
D.Проби на аніони III групи
E.Проби на аніони нестійких кислот
2. При анализі аніонів I-III аналітичних груп систематичний хід аналізу необхідний при сумісній присутності:
A.*Сульфат-, сульфіт-, тіосульфат- і сульфід-іонів
B.Сульфат-, ацетат-, фосфат-іонів
C.Сульфат-, нітрат-, хлорид-іонів
D.Сульфат-, оксалат-, ацетат-іонів
E.Суьфат-, арсенат-, нітрат-іонів
3. Фармакопейною реакцією визначення бензоат-іонів є взаємодія з яким розчином?
A.*Розчином заліза (III)хлориду
B.Розчином калію хлориду
C.Розчином резорцину
D.Розчином оцтового ангідриду
E.Розчином дифеніламіну
2.2.1. Аніони і аналітичної групи
1. За сучасною класифікацією аніони поділяють на три аналітичні групи. Груповим реагентом для першої аналітичної групи аніонів є нітрат барію, який утворює осади з такими аніонами:
A.*PO43-, CO32-, SO42-
B.BrO3-, Br-, ClO4-
C.CH3COO-, S2-, I-
D.NO3-, NO2-, HCOO-
E.Cl-, Br-, OH-
2. Єдиного принципу розподілу аніонів на групи немає, у більшості випадків класифікація аніонів базується на різниці в розчинності солей барію та срібла відповідних аніонів. До першої аналітичної групи аніонів належать аніони, які утворюють нерозчинні у воді солі:
A.* Барію
B.Плюмбуму
C.Срібла
D.Бісмуту
E.Ртуті
3. Досліджуваний розчин з розчином барію хлориду утворює білий осад нерозчинний ні в кислотах, ні в лугах. Який склад отриманого осаду?
A.*Барію сульфат
B.Барію сульфіт
C.Барію карбонат
D.Барію оксалат
E. Барію фосфат
4. Визначення аніонів I аналітичної групи проводять при дії:
A.*Розчину BaCl2 в нейтральному або слабколужному середовищі
B.Розчину BaCl2 в кислому середовищі
C.Розчину AgNO3 в кислому середовищі
D.Розчину мінеральної кислоти
E.Розчину лугу
5. Для виявлення CO2 в повітрі можна використати:
А.*Водний розчин Ca(OH)2
В. Водний розчин NaOH
С. CaO
D. Fe (OH)2
E. Кристалічний NaOH
6. Якою реакцією можна виявити арсеніт - іон (AsO33-) в присутності арсенат - іону (AsO43-)?
A.*Арсеніт - іони в слабколужному розчині знебарвлюють розчин йоду.
B.Арсеніт - іони в слабкокислому розчині знебарвлюють розчин брому.
C.Арсеніт - іони в кислому середовищі виділяють з калію йодиду йод.
D.Арсеніт - іони і арсенат - іони необхідно попередньо відокремити, а потім виявляти дією аргентум нітрату.
E.Арсеніт - іони сильнолужному середовищі реагують з калію йодидом і виділяють йод.
7. Арсеніт- та арсенат-іони входять до складу деяких фармацевтичних препаратів. Фармакопейною реакцією для визначення названих іонів є реакція з розчином:
А.*Аргентум (І) нітрату
В. Антипірину
С. Натрій гідроксиду
D. Калій йодиду
E. Амоній гідроксиду
8. До розчину, в якому находяться аніони І аналітичної групи, додали розчин амонію молібдату у нітратній кислоті і нагріли. Утворився жовтий кристалічний осад. Наявність яких аніонів обумовлює такий аналітичний ефект?
A.*Аніони PO43- та AsO43-
B.Аніони AsO33-
C.Аніони S2O32–
D.Аніони SO32–
E.Аніони C2O42–
9. Оберіть реагенти для виявлення сульфат-іонів в розчині, що містить карбонат-, сульфат-, тіосульфат-, фосфат-іони:
А.* Ba(NO3)2, HCl
В. CaCl2, NH4OH
С. AgNO3, HNO3
D. BaCl2, H2O
Е. Ba(NO3)2, NaOH
10. Зазначте реагенти, що дозволяють визначити йони As(III) та As(V) реакцією Зангер-Блека:
A.* ZnO, HCl, HgCl2
B.H2S, HCl,
C.ZnO, HCl
D.ZnO, HCl, AgNO3
E.HCl, NaH2PO4
11. Розчин арсенату натрію можна відрізнити від разчину арсеніту за допомогою наступного реактиву:
A.*Магнезійна суміш
B.Калія сульфату
C.Калія нітрату
D.Натрію хлориду
E.Натрію фториду
12. При додаванні до аналізованого розчину розчину барію хлориду утворився білий осад, нерозчинний в кислотах. Це свідчить про присутність в аналізованому розчині:
A.*Сульфат-іонів
B.Хлорид-іонів
C.Нітрат-іонів
D.Перманганат-іонів
13. Розчин арсенату натрію можна відрізнити від разчину арсеніту за допомогою наступного реактиву:
A.*Магнезійна суміш
B.Калія сульфату
C.Калія нітрату
D.Натрію хлориду
E.Натрію фториду
14. При додаванні до аналізованого розчину розчину барію хлориду утворився білий осад, нерозчинний в кислотах. Це свідчить про присутність в аналізованому розчині:
A.*Сульфат-іонів
B.Хлорид-іонів
C.Нітрат-іонів
D.Перманганат-іонів
15. За сучасною класифікацією аніонів груповими реагентами є: нітрат барію; нітрат срібла, які утворюють осади з відповідними аніонами. До першої групи аніонів належать аніони SO32-; PO43-, CO32-, SO42-; CrO42- тощо. Вказати груповий реагент для першої групи аніонів:
A.*Розчин Ba(NO3)2
B.Група не має групового реагенту
C.Розчин AgNO3
D.Розчин NaOH
E.Розчин NH3
16. Якою реакцією можна виявити тіосульфат - іон в присутності сульфіт - іона:
A.*Дією розчином сульфатної кислоти
B.Дією розчином йоду
C.Дією розчином калію перманганату в кислому середовищі.
D.Дією розчином барію хлориду
E.Дією розчином натрію гідроксиду
17. Щоб запобігти гідролізу сульфіту натрію до його розчину необхідно додати:
A.*Невелику кількість розведеного розчину лугу
B.Кристалічного натрію сульфіту
C.Дистильовану воду, щоб зменшити початкову концентрацію солі
D.Розчин натрію хлориду
E.Підкислити розчин невеликою кількістю будь-якої мінеральної кислоти