- •1 Міра кутів в артилерії.
- •2 Збройні сили України, їх склад і призначення.
- •3 Провести сортування боєприпасів на вогневій позиції.
- •1 Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи ведення бою.
- •2 Призначення стрільби прямою наводкою. Суть дальності прямого пострілу.
- •1 Залежність між кутовими та лінійними величинами.
- •2 Точка наводки і вимоги до неї.
- •3 Розрахувати розмір траншеї, якщо розвідник спостерігав її під кутом 0 – 30, а відстань до неї 1500 м.
- •1 Склад артилерійської гармати. Загальна будова гармати. Типові схеми будови артилерійських гармат
- •2 Призначення, організаційно-штатна структура механізованого батальйону.
- •1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний та поперечній масштаби. Порядок вимірювання відстаней по карті за допомогою масштабів.
- •2 Склад і призначення противідкотних пристроїв. Призначення, характеристика і будова гальма відкоту
- •Дія гальма відкоту, його тепловий режим:
- •1 Підготовка стрільби та управління вогнем прямою наводкою. Визначення установок для стрільби. Вибір точки прицілювання.
- •2 Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що пред’явлені до неї.
- •3 На посаді командира артилерійської батареї розрахувати тривалість артилерійської підготовки контратаки (два вогневих нальоти) другим ешелоном на танках, якщо відомо:
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура танкового батальйону.
- •2 Види технічного обслуговування і ремонту.
- •1 Напрямки, які прийняті за початкові при вимірюванні та побудові кутів. Істинний і магнітний азимути, дирекційний кут та взаємозв`язок між ними.
- •2 Що називається вогневою позицією?
- •1 Розсіювання снарядів (суть, властивості закону розсіювання, заходи щодо зменшення розсіювання).
- •1 Різноманітність початкових швидкостей.
- •2 Різноманітність кутів кидання і напрямків стрільби.
- •3 Різноманітність умов польоту снаряда після вильоту його із гармати.
- •2 Полярні координати точок. Суть перетворення полярних координат у прямокутні.
- •1 Призначення, організаційно-штатна структура самохідного артилерійського дивізіону 2с3.
- •2 Мета, терміни і місце проведення контрольного огляду
- •1 Визначення коректури трубки якщо факел догорає на землі.
- •2 Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами.
- •3 Прочитати маркування на снаряді.
- •1 Зміст роботи старшого офіцера батареї і вогневих взводів на закритій вогневій позиції до доповіді старшого офіцера батареї про готовність батареї до ведення вогню.
- •2 Прямокутні координати точок. Перетворення прямокутних координат точок у полярні графічним способом.
- •1 Балістична підготовка стрільби артилерії( завдання, визначення ).
- •2. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •1 Зміст робочої карти командира артилерійського підрозділу.
- •2 Експлуатаційна документація зразка озброєння
- •1 Метеорологічна підготовка стрільби артилерії (завдання, бюлетень „Метеосередній”).
- •1 Група (4 цифри)
- •2 Контроль точності орієнтування гармат в основному напрямку стрільби.
- •3 Вибрати мастило для змащення ствола гармати.
- •1 Зміст повної підготовки (суть, роботи після отримання вогневого завдання).
- •2 Оборона. Мета оборони. Умови переходу до оборони. Бойовий порядок механізованого взводу в обороні. Система вогню взводу в обороні.
- •1 Наступ. Мета наступу. Способи переходу до наступу. Бойовий порядок і бойові завдання механізованого взводу в наступі.
- •2 Кут місця цілі. Порядок аналітичного визначення кута місця цілі.
- •1 Визначення топографічної дальності до цілі, довороту від основного напрямку й кута місця.
- •2 Зближення меридіанів, його суть та способи визначення. Порядок визначення зближення меридіанів за картою.
- •3 Вибрати рідину, якою заповнюються противідкотні пристрої гармати.
- •1 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні.
- •2 Лафет артилерійської гармати та його склад
- •1 Визначення вирахуваних даних по цілі.
- •2 Що вказують в наказі при введенні озброєння в експлуатацію?
- •1 Способи пересування військ. Марш підрозділів: мета маршу, умови проведення маршу, дистанція між машинами та підрозділами, величина добового переходу, привали, денний (нічний) відпочинок.
- •2 Поправка бусолі. Порядок визначення поправки бусолі по карті і на місцевості.
- •1 Побудова грп на аркуші паперу в клітинку.
- •2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів.
- •1 Які дані заносяться у формуляр?
- •2 Які боєприпаси не допускають до стрільби?
- •1 Визначення топографічних даних по карті за допомогою ак-3(4) та мпл-50.
- •2 Періоди вогневого ураження противника в обороні.
- •3 Прочитати тавро на підривнику.
- •1 Зміст топогеодезичної прив’язки вп та сп. Норми точності та час на проведення топогеодезичної прив’язки.
- •2 Засоби експлуатації артилерійського озброєння
- •1 Коефіцієнт віддалення (Кв) (призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Способи визначення дирекційних кутів. Суть визначення дирекційного кута за допомогою гірокомпаса.
- •3 Визначити придатність снаряда і гільзи до пострілу.
- •1 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в обороні.
- •2 Що називається кутоміром (рисунок)?
- •1 Крок кутоміра (Кк)( призначення, порядок визначення, приклад).
- •2 Призначення та класифікація комплектів зіп.
- •1 Періоди вогневого ураження противника в наступі.
- •2 Призначення та робота підйомного механізму гармати
- •1 Зміст та порядок пристрілювання за сзр при пз менше 5-00, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в наступі.
- •1 Порядок пристрілювання за сзр при пз 5-00 та більше, умови закінчення пристрілювання.
- •2 Дії взводу управління та робота командира взводу в обороні.
- •1 Спостережні пункти, їх види і призначення, вимоги до них.
- •2 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків з використанням магнітної стрілки бусолі.
- •1 Підготовка прк до роботи (навести приклад).
- •2 Призначення ,ттх и комплект паб – 2а.
- •1 Суть і умови застосування пристрілювання за допомогою далекоміра, спряженого спостереження
- •2 Заходи безпеки при роботі з артилерійським озброєнням
- •1 Призначення, комплект та ттх дак – 2
- •Ттх квантового далекоміра
- •2. Призначення та робота поворотного механізму гармати.
- •1 Порядок пристрілювання за допомогою далекоміра при пз 5-00 і більше.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат полярним способом.
- •Полярний спосіб.
- •3 Визначити придатність манометра до використання.
- •1 Ураження нерухомих спостережених окремих та групових цілей глибиною менше 100 м.
- •2 Документи, що ведуться на командно-спостережному пункті.
- •3 Прочитати маркування на закупорці
- •1 Призначення, функція та характеристика затвора.
- •Призначення, будова і дія основних механізмів затвора
- •2 Призначення ксп, бокового та передового спостережних пунктів. Зміст підготовки пунктів до роботи. Вимоги до міста для спостережного пункту.
- •1 Документи, що ведуться на вогневій позиції.
- •2 Ураження групових цілей глибиною більше 100 м.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на миттєву дію
- •1 Бойовий порядок батареї в обороні та наступі. Бойові можливості батареї.
- •2 Коректування вогню під час стрільби на ураження.
- •1 Суть перенесення вогню від репера (умови його застосування).
- •2 Робота командира артилерійської батареї з підготовки батареї до бойових дій в обороні.
- •3 Встановити підривник ргм-2 на інерційну дію із сповільненням.
- •1 Пристрілювання дійсного репера. Умови закінчення пристрілювання, пристріляні установки реперу. Пристрілювання дійсного репера за сзр проводять, якщо поправка на зміщення менше 5-00.
- •2 Способи визначення координат по карті за допомогою приладів. Суть визначення координат висячим ходом у 2 – 3 сторони.
- •3 Із представлених зразків вибрати лакофарбовий матеріал, що застосовується для ґрунтування металевих поверхонь.
- •1 Призначення схеми орієнтирів. Порядок вибору орієнтирів і складання схем орієнтирів.
- •2 Зміст обробки результатів пристрілювання репера.
- •По αзнаходимо д
- •1 Створення наземного фіктивного репера.
- •2 Документи, що ведуться на спостережних пунктах.
- •1 Перенесення вогню від репера для поразки спостережних та не спостережних цілей.
- •2 Заходи безпеки при роботі з боєприпасами
- •1 Періодичне і безперервне освітлення місцевості, умови застосування, потрібна кількість гармат.
- •2 Робота старшого офіцера батареї після доповіді про готовність до ведення вогню.
- •3 Визначити найменші приціли для заряду повного (сг 2с3, г д-30).
- •Найменші приціли (д-30)
- •Найменші приціли (2с3м)
- •1 Визначення коректури рівня (трубки) під час пристрілювання висоти згоряння факелу освітлювального снаряда (міни).
- •2 Призначення підривників та склад їх вогневого кола
- •Ударник
- •Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на різнобій та її складові.
- •2 Призначення, основні ттх та склад 152-мм сг 2с3м.
- •2 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на уступ та її складові.
- •1 Формула для розрахунку індивідуальної поправки на перевищення та її складові.
- •2 Організація зберігання артилерійського озброєння у військах
- •Умови зберігання різних видів озброєння
3 Прочитати маркування на закупорці
Маркування на закупорці з пострілами наноситься на передню та торцеву стінки, а також на кришку ящика.
На передню стінку наносяться: марка підривників; завод, партія, рік виготовлення підривників; місяць, рік та база приведення пострілів в остаточно-споряджений стан; калібр і скорочене позначення гармати, тип снарядів; тип бойових зарядів; ваговий знак снарядів
і партія, рік, база збирання пострілів; кількість пострілів у ящику і його вага з пострілами.
Рисунок - Нанесення маркування на закупорці
Білет № 38
1 Призначення, функція та характеристика затвора.
Відповідно до призначення затвора до його складу входять наступні механізми: замикаючий; ударно-спусковий; екстракції;
(умовно їх можна назвати основними), а відповідно до функцій, які забезпечує конструкція затвора, ще й такі механізми: повторного зведення; запобіжниковий; утримуючий; автоматики.
Умовно їх можна назвати допоміжними.
Рисунок - Кінематична схема затвора
Призначення, будова і дія основних механізмів затвора
Замикаючий механізм
Замикаючий механізм призначений для надійного замикання каналу ствола. Механізм клиновий, вертикальний, гільзової обтюрації, розміщений у клиновому пазі казенника.
Рисунок 2 - Деталі замикаючого механізму:
1-клин; 2- кривошипи; 3-вісь кривошипів; 4-упор клина; 5-рукоятка для відкриття затвора
До складу механізму входять такі основні деталі: клин (1);
кривошипи (лівий і правий) (2); вісь кривошипів(3); відкриваюча рукоятка (5); упор клина (4).
Клин - основна деталь механізму. Він сприймає тиск порохових газів під час пострілу, в ньому розміщується частина механізмів затвора.
Клин (1) виконаний у вигляді чотиригранної призми, задня грань якої нахилена відносно передньої на кут близько 1°30’. Це дозволяє забезпечити надійне притискання гільзи до труби ствола під час пострілу та полегшує відкривання затвора. Верхня частина клина має лоток для спрямування пострілу під час заряджання; лоток має скіс, який переходить у передню грань, що називається дзеркалом.
Скіс лотка забезпечує остаточне досилання пострілу при закриванні затвора, при цьому відполіроване дзеркало ковзає по дну гільзи, чим забезпечується зменшення тертя. Тому класти клин дзеркалом вниз заборонено. Дзеркало має отвір для виходу бойка ударника.
Бокові грані мають фігурні пази для роликів кривошипів, отвори і канали для деталей затвора; спереду вгорі - пази, в які вставлені кулачки механізму екстракції, внизу - вирізи для упорів кривошипів; справа вгорі - уступ для упора клина.
Задня грань має центральний отвір для деталей ударного механізму; він закритий кришкою.
Упор клина (4) обмежує переміщення клина вгору при закриванні.
Відкриваюча рукоятка (5) призначена для відкривання затвора. Вона розміщена на осі кривошипів і має стопор, що фіксує її у верхньому положенні стосовно сектора на казеннику, та важіль з пружиною, який зчіплює її з віссю кривошипів в нижньому положенні.
Вісь кривошипів (3) передає зусилля від рукоятки та автоматики затвора на кривошипи. Вісь має шестигранну головку, на якій встановлені важіль автоматики та відкриваюча рукоятка; на шліцах осі кривошипів встановлені два кривошипи.
Кривошипи (2) призначені для перетворення обертального руху осі кривошипів у поступальний рух клина. Своїми шліцами вони з'єднані з віссю кривошипів; ролики взаємодіють із пазами на боковій поверхні клина, примушуючи його рухатись вгору або вниз; підпружинені упори кривошипів натискають на вирізи клина під час відкривання; шип лівого кривошипа виключає запобіжний механізм у крайньому верхньому положенні клина; шип правого кривошипа діє на вісь зведення при відкриванні затвора, забезпечуючи зведення ударника.
При відкриванні затвора слід натиснути на стопор рукоятки, розстопорити її відносно сектора і перевести в нижнє положення, де вона, за допомогою важеля, зчіплюється з віссю кривошипів. Переводячи рукоятку у верхнє положення, повертають вісь кривошипів і кривошипи. Кривошипи своїми упорами тиснуть на вирізи клина, а роликами на пази клина і примушують клин рухатись вниз.
Ударно-спусковий механізм.
Ударно-спусковий механізм безкурковий, призначений для виконання пострілу. Він складається з ударного механізму та спускового пристрою.
Ударний механізм розміщується в клині і складається з: ударника (1); бойової пружини (2); кришки ударника (3); зведення ударника (4); осі зведення (5); стопора зведення з пружиною (6).
Бойова пружина, впираючись у кришку з одного боку та ударник з іншого, накопичує потенціаль енергію, що перетворюється в кінетичну енергію ударника при виконанні спуску, і за рахунок неї бойок ударника розбиває капсульну втулку.
Вісь зведення, повертаючись під дією шипа кривошипа, повертає зведення ударника, яке своїм верхнім плечем переміщує ударник в заднє положення. При цьому нижнє плече зведення ударника фіксується вирізом стопора зведення, і механізм утримується у зведеному стані. Стопор зведення, у свою чергу, фіксується запобіжником і зможе переміститися, щоб звільнити зведення ударника, тільки після виключення запобіжного механізму.
Рисунок 4 - Спусковий пристрій:
1-спускова рукоятка; 2-двоплечий важіль натискача; 3-натискач із пружиною
Спусковий пристрій включає: спускову рукоятку (1) (на огородженні); двоплечий важіль натискача (2) (на казеннику); натискач з пружиною (3) (в отворі казенника).
Натискання на рукоятку приводить до повороту двоплечого важеля, який верхнім плечем натискує на натискач, а той, у свою чергу, на стопор зведення; при цьому звільняється зведення ударника, і ударник може рухатися вперед під дією бойової пружини.
Механізм екстракції.
Механізм екстракції важільного типу ударної дії призначений для видалення гільзи з каналу ствола та утримання клина в нижньому положенні.
Він розміщений у казеннику та на поверхні клина і складається з: двох екстракторів (1); осі екстракторів (2); важеля екстракторів (3);
кулачків (двох – на клинові); двох ковпачків із пружинами (4).
Рисунок 5 - Деталі механізму екстракції:
1-лівий та правий екстрактори; 2-вісь екстракторів;
3-важіль екстрак-торів; 4-ковпачок із пружинами
Екстрактори знаходяться на осі і можуть повертатися разом із нею завдяки наявності шпонки. Захвати екстракторів зачіпляють кулачки на клину зверху і утримують, таким чином, клин у нижньому положенні. По нижніх виступах екстракторів вдаряють кулачки при опусканні клина, при цьому верхні виступи екстракторів видаляють гільзу з камори ствола та зачіпляють кулачки на поверхні клина зверху. При ударі фланцем гільзи у верхні виступи екстракторів або при натискуванні на важіль вісь екстракторів повертається разом із екстракторами і звільняє кулачки; клин може рухатись вгору.