2. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит

Сукупний попит (AD) – це той реальний обсяг продукції, яку готові купити макроекономічні суб’єкти за кожного рівня цін. Тобто сукупний попит - це сума витрат всіх макроекономічних суб’єктів (домашніх господарств, фірм, держави й сектору закордон) на кінцеві товари й послуги протягом року: АD= СВ+ВІ+ДЗ+ЧE (4.1).

ВВП за витратами: ВВП= СВ+ВІ+ДЗ+ЧE.

Відмінність між вищенаведеними формулами: ВВП за витратами є сумою фактичних витрат всіх макроекономічних суб’єктів, які вони здійснили протягом року, в той же час формула сукупного попиту відображає витрати макроекономічних суб’єктів, які вони мають намір здійснити.

Сукупний попит є категорією ринку, на якому ціна відіграє головну регулюючу роль – пов’язує між собою сукупний попит і сукупну пропозицію. Інші чинники сукупного попиту враховуються в його функції як зовнішні екзогенні змінні.

Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від рівня цін.

Крива сукупного попиту

Запропонована модель сукупного попиту діє за умови незмінної кількості грошей та спирається на рівняння кількісної теорії грошей.

ГM х ШОГ = PЦ х ВВП (4.2), де:

ГМ – пропозиція грошей (грошова маса, кількість грошей у обігу);

ШОГ – швидкість обігу грошей;

РЦ – рівень цін;

ВВП – реальний обсяг ВВП.

Спадаючу траєкторію кривої сукупного попиту можна пояснити трьома ефектами: 1) ефектом реального багатства або ефект матеріальних цінностей (реальних грошових запасів) (ефект Пігу); 2) ефектом процентної ставки (ефектом Кейнса); 3) ефектом імпортних закупівель (ефект чистого експорту, або ефект Манделла-Флемінга).

1. Ефект реального багатства, або ефект матеріальних цінностей (реальних грошових запасів), (ефект Пігу): якщо рівень цін підвищується, то величина реальних грошових запасів (реального багатства – відношення номінального багатства індивідуума, виражене в грошовій формі, до загального рівня цін) зменшується. Люди почувають себе біднішими, ніж раніше, і скорочують величину споживання, а оскільки споживчі витрати є частиною сукупного попиту, то величина АD знижується.

2. Ефект процентної ставки (ефект Кейнса): якщо рівень цін підвищується, то зростає попит на гроші, оскільки потрібно більше грошей для купівлі товарів, що подорожчали. Люди знімають гроші з банківських рахунків; можливості банків з видачі кредитів скорочуються; “ціна” грошей (“ціна” кредиту), тобто процентна ставка зростає; подорожчання кредиту знижує величину інвестиційного попиту, що є частиною сукупного попиту; і, отже, величина АD знижується.

3. Ефект імпортних закупівель (ефект чистого експорту, або ефект Манделла-Флемінга): якщо рівень цін у країні підвищується порівняно з цінами на іноземні товари, то товари цієї країни стають відносно більш дорогими для іноземців, і тому експорт скорочується. Імпортні товари стають відносно більш дешевими для громадян цієї країни, тому імпорт збільшується. В результаті чистий експорт скорочується, а оскільки він є частиною сукупного попиту, то величина АD знижується.

Розглянуті вище ефекти (чинники) є ціновими чинниками сукупного попиту. Їх особливість полягає в тому, що вони опосередковано реалізують обернену залежність сукупного попиту ( АD) від рівня цін.

Крім рівня цін на сукупний попит впливають й інші чинники, що не пов’язані зі зміною рівня цін. Усі такі чинники називаються неціновими чинниками сукупного попиту. Вони є зовнішніми екзогенними змінними функції сукупного попиту.

Визначаючи їх, слід враховувати, що сукупний попит складається з таких чотирьох компонентів: споживчий попит (СВ), тобто попит домашніх господарств на споживчі товари і послуги; інвестиційний попит (ВІ), тобто попит підприємств (фірм) на приватні інвестиції; попит держави (уряду); і попит іноземців.

Нецінові фактори сукупного попиту спричиняють пересування кривої сукупного попиту праворуч (у випадку збільшення) або ліворуч (у випадку зменшення).

1. Зміни у споживчих витратах домашніх господарств. Вони можуть здійснюватись під впливом таких факторів: а) добробут споживачів; б) заборгованість споживачів за кредитами; в) податки на споживачів; г) очікування споживачів.

2. Зміни в інвестиційних витратах, які можуть відбуватися під впливом таких факторів: а) процентна ставка; б) очікувані прибутки від інвестицій; в) податки з фірм;

г) технологія; д) надмірні потужності.

3. Зміни в державних закупівлях. Між збільшенням державних закупівель та сукупним попитом існує пряма залежність.

4. Зміни у витратах на чистий експорт можуть бути обумовлені дією таких нецінових факторів:

а) національний дохід інших країн. Збільшення національного доходу інших держав викликає збільшення попиту не лише на товари внутрішнього виробництва, а й на імпортні. Отже, експорт інших країн у дану державу збільшується;

б) валютні курси (ціна грошової одиниці держави, виражена в грошових одиницях інших країн). Збільшення курсу вітчизняної валюти відносно інших валют веде до зменшення експорту та зростання імпорту.