21 Классификация вредных факторов и их отрицательных последствий

Источниками   (носителями)   опасностей   есть природные    процессы  и  явления,   элементы   техногенной   среды,   человеческие действия,   которые   кроют   в   себе   угрозу   опасности.  Опасности существуют   в   пространстве  и  времени  и  реализуются   в   виде   потоков энергии,   вещества   и   информации.   Опасности    воздействуют   без   какой-либо   избирательности,   то   есть  на   всю   окружающую  среду. Причинами,   из-за   которых   отдельные   объекты  не   страдают  от определенных   опасностей   или    же   одни   страдают   больше,   а   другие меньше,   являются   свойства   самих  объектов  (пример:   пуля   убивает животных   или   человека,   но   не   пробивает   каменную   стену).

Номенклатура,   т. е.   перечень   возможных   опасностей,   насчитывает свыше   150   наименований   и   при   этом   не   считается   полной.   Для анализа,   обобщения   и   разработки   мероприятий   по   предотвращению негативных   последствий  опасностей  существует  необходимость  их классификации.

Существуют   разные   системы   классификации  —  по  источникам происхождения,   локализации,   последствиям,   ущербу,   сферам   проявления и т.п.. Наиболее удачной считается классификация опасностей жизнедеятельности    человечества  по   источникам   происхождения, согласно которой все опасности подразделяются на четыре группы: природные,   техногенные,   социально-политические   и комбинированные. Четвертая   группа   подразделяется   на   три   подгруппы:  природно-техногенные,   природно-социальные   и   социально-техногенные   опасности,   источниками   которых   является   комбинация разных   элементов   жизненной   среды.

Природные   опасности 

Техногенные опасности 

К социальным опасностям 

К политическим опасностям 

комбинированный характер:

- природно-техногенные опасности — парниковый эффект, нарушение озонового экрана, смог, кислотные дожди, пылевые бури, уменьшения плодородия грунтов, возникновение пустынь и другие явления, вызванные человеческой деятельностью;

- природно-социальные опасности — химерические (дегенерированные) этносы, наркомания, эпидемии и пандемии инфекционных заболеваний, венерические заболевания (заболевания передающиеся половым путем), СПИД (ВИЧ) и др.;

- социально-техногенные опасности — профессиональная заболеваемость, травматизм, психические отклонения и заболевания, вызванные  производственной деятельностью, массовые психические отклонения и заболевания, вызванные влиянием на сознание и подсознание человека средств массовой информации и специальных технических средств, токсикомания.

Тем не менее, наличие источника опасности еще не означает того, что человеку или группе людей обязательно должен быть нанесен ущерб или повреждение. К этому может привести конкретный поражающий фактор.

Поражающий фактор – это фактор жизненной среды, который при определенных условиях наносит ущерб, как людям, так и системам жизнеобеспечения, наносит материальный ущерб.

По происхождению поражающие факторы делятся на:

- физические, в том числе энергетические (ударная воздушная или водная волна, электромагнитное, акустическое, ионизирующее излучение, объекты, которые двигаются с большой скоростью или имеют высокую температуру и т.п.);

- химические (химические элементы, вещества и соединения, которые негативно воздействуют на организм людей, фауну и флору, вызывают коррозию, приводят к разрушению объектов жизненной среды);

- биологические (животные, растения, микроорганизмы);

- социальные (возбужденная толпа людей);

-психофизиологические (физические перегрузки – статические и динамические; монотонность труда, эмоциональные перегрузки).

В зависимости от последствий влияния конкретных поражающих факторов на организм человека они подразделяются на вредные и опасные.

Вредные – это факторы жизненной среды, которые приводят к ухудшению самочувствия, снижению трудоспособности, заболеванию и даже к смерти как следствию заболевания.

Опасные – факторы жизненной среды, которые приводят к травмам, ожогам, обморожениям, другим повреждениям организма или отдельных его органов и даже к внезапной смерти.

Такое деление поражающих факторов эффективно используется в охране труда для организации расследования, учета несчастных случаев и профессиональных заболеваний, обустройства работ, направленных на разработку мероприятий и средств защиты работников и т.п.

По характеру и природе влияния все опасные и вредные факторы делятся на: физические, химические, биологические и психо-  физиологические.

Деление   на   источник   опасности,   опасную   ситуацию   и   опасный фактор   проводится   в   зависимости   от  задач   и   прежде   всего   от   уровня системы   «человек - жизненная среда»,   которая рассматривается. Например,   если   для   одного   конкретного   лица   или   группы   людей поражающим   фактором   являются   осколки   от  взрыва   бомбы;   падение бомб   (бомбежка)   является   опасной   ситуацией,   а   самолет,   из   которого осуществляется   бомбежка,   источником   опасности.   Для уровня    страны или   региона,   в котором  ведутся   боевые   действия,   опасным   фактором являются   бомбы;   появление   самолетов,   которые   несут   бомбы –  это опасная ситуация, а источником опасности является война.

Один источник опасности может приводить к разного рода опасным ситуациям, а последние порождают разные поражающие факторы (газовая плита - угроза отравления, пожара и взрыва).

Современная  жизненная  среда,   даже   бытовая,   одержит   много источников   опасностей  – это и электрическая сеть и электроаппаратура, система   водоснабжения,   медикаменты,   отравляющие   и   пожароопасные вещества,   балконы,   которые   находятся   на   высоте,   охотничье   или другое   оружие   и т.  п.  Для   реализации   потенциальной    угрозы необходима   триада   «источник    опасности — причина   (условие) — опасная    ситуация».

Опасность, как правило, проявляется в определенной пространственной области, которая получила названиеопасная зона.

Наиболее опасная ситуация для человека возникает при таких условиях:  опасность реально существует; человек находится в зоне действия опасности; человек не имеет достаточных средств защиты, не использует их или  эти средства неэффективны.

22 Гигиеническая класификацыя труда

. Умови праці — це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на чотири класи:

• 1 клас — оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

• 2 клас — допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів дляробочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

• 3 клас — шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

  • 1-й ступінь — умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

  • 2-й ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології;

  • 3-й ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;

• 4 клас — небезпечні (екстремальні) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

23 Инструктажи

Вступний інструктаж

Проводиться: з усімапрацівниками,які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики; у разі екскурсії на підприємство; з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО, при оформленніабо зарахуванні до ЗО.

Первинний інструктаж

Проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться з одного цеху виробництва до іншого; який буде виконувати нову для нього роботу; відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві. Проводиться з вихованцями, учнями та студентами СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО: на початку занять у кожному кабінеті,лабораторії,де навчальний процес пов'язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при проведенні заходів за межами території ЗО; перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо; на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчальногоплану (програми) - із загальних вимог безпеки, пов'язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять

Повторний інструктаж

Проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж

Проводиться: З працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування,приладівта інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушенняхпрацівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником; при перервів роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. З вихованцями,учнями,студентами - в кабінетах, лабораторіях,майстерняхтощоприпорушенняхними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Цільовий інструктаж

Проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформлюютьсянаряд-допуск, розпорядження або інші документи. Проводиться з вихованцями, учнями, студентами ЗО в разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Порядок проведення інструктажів для працівників.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби - іншим фахівцем, на якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов'язки і який в установленому цим

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, атакожз урахуванням вимог орієнтовногоперелікупитань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуальноз окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються в залежності від виду робіт, що ними виконуватимуться.