Тестовий контроль до лабораторної роботи №3 оцінювання ступеня шкідливості і небезпечності запиленого повітря

1. Дисперсна система, що складається з твердих або рідких часток, завислих у повітряному чи дисперсному середовищі ―це:

1. пил;

2. аерозоль;

3. аерогель;

4. гази.

2. Від форми часток, їх розміру і щільності матеріалу, з якого складається пил, залежить:

1. швидкість осідання пилу;

2. швидкість поширення полум’я;

3. температура спалаху пилу;

4. нижня концентраційна межа поширення полум’я.

3. Метод визначення фактичної концентрації пилу в повітрі робочої зони, в основі якого лежить використання аналітичних аерозольних фільтрів типу АФА, має назву:

1. фотоелектричний;

2. радіометричний;

3. ваговий;

4. рахунковий.

4. Мінімальна концентрація горючих газів, пилу, рідин та волокон, що легко спалахують в повітрі, нижче якої вибух не відбудеться навіть при наявності джерела запалювання, має назву:

1. гранично допустима концентрація;

2. нижня концентраційна межа вибуховості;

3. нижня концентраційна межа самоспалахування;

4. нижня концентраційна межа спалахування.

5. Фіброз легень людини, що спричинений шкідливою дією пилу в повітрі робочої зони, має назву:

1. кон'юнктивіт;

2. пневмонія;

3. астма;

4. пневмоконіоз.

6. Розмірною величиною концентрації пилу, що застосовується в рахунковому методі, є:

1. мг/м³;

2. мг/кг ваги людини;

3. шт/м³;

4. мг/кг.

7. Після просмоктування повітря, що досліджується, крізь аналітичний аерозольний фільтр АФА виконується вимірювання:

1. ваги фільтру;

2. щільності фільтру;

3. вологості повітря;

4. температури повітря.

8. Шкідлива дія пилу при якій спостерігається у людини руйнування тканин і виразкові дерматити ―це:

1. канцерогенна дія;

2. патогенна дія;

3. подразнююча дія;

4. руйнуюча дія.

9. Прилад, який використовується для просмоктування повітря крізь фільтри типу АФА, має назву:

1. сильфон;

2. респіратор;

3. аспіратор;

4. пилосос.

10. Для вимірювання концентрації пилу рахунковим методом застосовують:

1. стетоскоп;

2. мікроскоп;

3. газовий лічильник;

4. аспіратор.

Тестовий контроль до лабораторної роботи №4 оцінювання ступеня шкідливості і небезпечності повітря, що містить токсичні і вибухонебезпечні пари та гази

1. Речовини, що при контакті з організмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров’я, що виявляється сучасними методами як у процесі контакту з ними, так і у віддалений термін, в тому числі і в наступних поколіннях ―це:

1. небезпечні речовини;

2. шкідливі речовини;

3. забруднюючі речовини;

4. хімічні речовини.

2. Максимальна концентрація, що при щоденній (крім вихідних днів) роботі у продовження 8 годин чи при іншій тривалості, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього стажу (25 років) не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров'я, що виявляється сучасними методами досліджень у процесі роботи чи у віддалений період життя сучасного і наступного поколінь ―це:

1. безпечна концентрація;

2. середня смертельна доза;

3. гранично допустима концентрація;

4. орієнтовно безпечна концентрація.

3. Гранично допустиму концентрацію розрізняють за:

1. фактороммісця і часу;

2. факторомнебезпеки;

3. факторомотруєння;

4. факторомбезпеки.

4. Заступенемвпливу на організмлюдини шкідливі речовини підрозділяються на:

1. чотири класи небезпеки;

2. три класи небезпеки;

3. два класи небезпеки;

4. шість класів небезпеки.

5. Речовина з гранично допустимою концентрацією 100 мг/м³відноситься до:

1. надзвичайно небезпечних речовин;

2. дуже небезпечних речовин;

3. мало небезпечних речовин;

4. високонебезпечних речовин.

6. При застосуванні експрес методів визначення фактичної концентрації парів і газів, потрібно знати:

1. яка речовина знаходиться в повітрі робочої зони;

2. яка концентрація парів і газів;

3. до якого класу небезпеки вони належать;

4. склад повітря.

7. Вимірювання довжини стовпчика реактиву, що міститься в індикаторній трубці і змінив колір, під час просмоктування крізь нього визначеної кількості забрудненого повітря лежить в основі:

1. лінійно-колористичного методу;

2. лінійно-колориметричного методу;

3. спектрографічного методу;

4. полярографічного методу.

8. Комплекс організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працюючих шкідливих виробничих факторів ― це:

1. виробнича гігієна;

2. виробнича безпека;

3. виробнича санітарія;

4. виробнича профілактика.

9. У випадку появи в повітрі робочої зони декількох речовин, дія однієї речовини на організм людини підсилюється дією іншої, то це:

1. адитивна дія;

2. потенцююча дія;

3. антагоністична дія;

4. однонапрямлена дія.

10. Вимірювальна шкала нанесена на індикаторну трубку. Такі трубки застосовують разом з:

1. універсальним газоаналізатором УГ-2;

2. газовизначником хімічним ГХ-6;

3. шахтним інтерферометром ШІ-10;

4. автоматичним газоаналізатором.