- •Тема 3. Основи розрахунку металевих конструкцій
- •3.1. Метод розрахунку за граничними станами Групи граничних станів
- •Навантаження і впливи.
- •Значення коефіцієнтів надійності щодо навантаження для сталих навантажень
- •Значення коефіцієнтів надійності щодо навантаження для тимчасових навантажень
- •Коефіцієнти умов роботи та надійності конструкцій.
- •Таблиця 3.4 Коефіцієнти сполучень навантажень
- •Основні залежності розрахунку за методом граничних станів.
- •Розвиток методу полягає в уточненні
- •3.2. Розрахунок елементів конструкцій Центрово-розтягнуті елементи
- •Центрово – стиснуті елементи
- •Елементи, що згинаються Перевірка міцності у пружній стадії
- •Розрахунок елементів з урахуванням пластичних деформацій Шарнір пластичності
- •Найбільше значення моменту при пружній роботі матеріалу становить
- •Загальна стійкість елементів, що згинаються
- •Елементи, на які діють осьові сили і згинальні моменти
- •Перевірка стійкості
- •Місцева стійкість елементів.
Елементи, що згинаються Перевірка міцності у пружній стадії
Прикладом елементів, що згинаються, є балка, на яку одночасно діють згинальний момент М та поперечна сила Q.
Згинальні моменти призводять до виникнення в поперечних перерізах нормальних напружень , а поперечні сили – дотичних,
де y – відстань від центра ваги перерізу до точки, в якій визначають нормальні напруження; I – момент інерції перерізу відносно головної центральної осі, перпендикулярної до площини дії моменту (см4); S – статичний момент частини площі перерізу, розміщеної між рівнем у і краєм перерізу відносно цієї ж осі (см3); t – товщина перерізу на цьому рівні.
Найбільші нормальні напруження спостерігаються у волокнах, які знаходяться найдалі від центра ваги перерізу
,
Рис. 3.3
де Wn – момент опору нетто, у який не включено ослаблення.
Найбільші значення дотичних напружень спостерігаються на рівні нейтральної осі перерізу. Умови міцності при дії цих напружень:
,
де S – статичний момент частини перерізу, розміщеної вище нейтральної осі; tw – товщина стінки перерізу на рівні нейтральної осі.
Рис. 3.4
При одночасній дії нормальних і дотичних напружень оцінку міцності роблять також за приведеними напруженнями. Найбільшого значення вони досягають у місцях переходу стінки в полички. В цих місцях і перевіряють міцність:
.
Приведені напруження перевіряють за текучістю у точці найбільших напружень. Розподіл пластичних деформацій по стінці враховують еквівалентним підвищенням розрахункового опору на 15%. При згині стержня у двох площинах відносно осей x та y (так званий косий згин) відповідні нормальні напруження підсумовуються і перевірка міцності матиме вигляд:
.
Розрахунок елементів з урахуванням пластичних деформацій Шарнір пластичності
При згині елемента у межах пружності епюра нормальних напружень трикутна і максимальні напруження досягаються лише у крайніх шарах волокон.
Рис. 3.5
Найбільше значення моменту при пружній роботі матеріалу становить
Збільшуючи навантаження, досягається такий стан, коли напруження крайніх волокон відповідатимуть межі текучості і подальший їх ріст припиниться через текучість матеріалу. З ростом навантаження текучість матеріалу поширюватиметься углиб перерізу від країв до нейтральної осі. Дальше деформування елемента відбувається без збільшення навантаження, оскільки матеріал тече. Ліва і права частина балки повертаються одна відносно одної. Це явище носить назву шарніра пластичності. Максимальний момент, який відповідає цьому стану:
,
S – статичний момент половини перерізу.
Пластичний момент опору Wпл більший від звичайного (для прямокутного профілю на 50%, для двотавра 12%, для швелерів, які згинаються у площині стінки, 13%).
Дотичні напруження прискорюють утворення шарніра пластичності.
Нормативні документи дають змогу враховувати розвиток пластичних деформацій в елементах, виконаних з пластичних сталей (опір за межею текучості 580 МПа), завантажених статичним навантаженням, забезпечених від втрати стійкості.
Перевірка міцності має вигляд:
в умовах пластичного згину ;
в умовах косого згину .
Коефіцієнти С1, Сx, Cy враховують перевищення пластичного моменту опору над пружним і обчислюються згідно з вимогами СНиП II-23-81* залежно від форми перерізу елемента та значень дотичних напружень.