- •2 Вибір параметрів зовнішнього повітря
- •3 Розрахункові параметри внутрішнього повітря
- •4 Визначення кількості шкідливостей, що надходять в приміщення
- •4.2 Визначення тепловтрат
- •4.3 Розрахунок вологовиділення у приміщенні
- •4.4 Визначення виділень вуглекислого газу від людей
- •4.5 Розрахункові теплові навантаження
- •5 Розрахунок повітрообміну за допомогою I-d діаграми
- •5.1 Розрахунок повітрообміну у теплий період
- •5.2 Розрахунок повітрообміну у перехідний період
- •5.3 Розрахунок повітрообміну у холодний період
- •6 Розрахунок повітрообміну по нормативній кратності й складання повітряного балансу будівлі
- •7 Повітророзподільні пристрої
- •7.1 Повітророзподільні пристрої основного приміщення
- •7.2 Повітророзподільники в допоміжних приміщеннях
- •8 Аеродинамічний розрахунок повітропроводів
- •8.1 Аеродинамічний розрахунок системи пв1
- •8.1.1 Трасування й аеродинамічний розрахунок
- •8.1.2 Підбір устаткування системи пв1
- •8.2 Трасування системи п2. Підбір устаткування
- •8.3 Природна витяжна вентиляція
- •9 Акустичний розрахунок
- •Список використаної літератури
4 Визначення кількості шкідливостей, що надходять в приміщення
Розрахунок виконується для спортивної зали на 35 студентів (приміщення 1).
4.1 Розрахунок теплонадходження
4.1.1 Теплонадходження від людей
У приміщенні перебувають 35 чоловік: 16 чоловіків й 19 жінок. Повні тепловиділення від людей, , Вт, визначаються для трьох періодів року за формулою
(7)
де qп – повне тепловиділення від однієї людини, Вт/чол, приймається залежно від температури внутрішнього повітря й категорії виконуваних робіт з табл. 2.2 [4];
n - кількість людей, чол.
Ураховуємо, що тепловиділення від жінок становить 75% від теплонадходжень чоловіків.
4.1.2 Тепловиділення від джерел штучного освітлення
Теплонадходження від джерел штучного освітлення, , Вт, визначаємо за формулою
(8)
де Е - питома освітленість, лк, приймаємо по таблиці 2.3 [4];
F – площа освітленої поверхні, м2;
qосв – питомі виділення тепла від освітлення, Вт/(м2·лк), визначаються по таблиці 2.4.[4];
ηосв – частка теплоти, що надходить у приміщення [4], залежно від типу освітлення 0,40.
Е = 200лк
F = 145,6 м2
qосв = 0,087 Вт/(м2·лк)
За формулою (8):
4.1.3 Теплонадходження за рахунок сонячної радіації
Теплонадходження за рахунок сонячної радіації визначаються для теплого періоду року окремо через скло Qск й покриття Qп. За розрахункове значення приймається більша сумарна величина Qср, розрахована за годинами часу роботи підприємства.
Qср= Qск+Qп, Вт (9)
1) Теплонадходження крізь скління
Теплонадходження крізь скління,Qск , Вт, визначаються за формулою:
(10)
де qвп,qвр – питоме надходження тепла через вертикальне скло відповідно від прямої й розсіяної радіації, Вт/м2. Вибирається за таблицею 2.16 [3] для заданого в будинку періоду роботи приміщення;
Fск – площа скла, м2, розраховується за планом і розрізом основного приміщення будинку;
βcз – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон. Вибирається за таблицею 1.20 [3] для штори із світлої тканини βcз=0,4;
Kа – коефіцієнт, що враховує акумуляцію тепла внутрішніми огороджуючими конструкціями приміщення, розраховується за формулою:
Ка= (11)
де F1, F2, F3, F4, F5 – площі відповідно трьох внутрішніх стін, стелі та підлоги, м2;
m1, m2, m3, m4, m5 – коефіцієнти, що враховують акумуляцію тепла відповідно трьома внутрішніми стінами, стелею та підлогою, приймаються за таблицею 2.15 [3] в залежності від матеріала огороджуючої конструкції та її товщини.
Так як тепло акумулюється тільки однією внутрішньою стінкою:
Ка==0,5
Kск – коефіцієнт, що враховує тип скла, для подвійного скла в металевих плетіннях Kск=0,9;
K1 – коефіцієнт, що враховує тип скла й забруднення атмосфери. Вибирається за таблицею 2.17 [3] і для подвійного скла дорівнює 0,54 для вікон, що облучаються в розрахункову годину сонцем та 1,26 для вікон, що в розрахункову годину знаходяться у тіні;
K2 – коефіцієнт, що враховує забруднення скла, приймається за таблицею 2.18 [3], і для запиленого скла дорівнює 0,95.
Час роботи вищого навчального закладу з 800 до 1800.
Розрахунок ведеться для огороджуючих конструкцій, орієнтованих на південь, схід та північ у табличній формі.
Таблиця 3 – Теплонадходження через скління
Години |
Теплонадходження, Вт | ||
|
Пд |
С |
Пн |
1 |
2 |
3 |
4 |
8-9 |
178,4 |
821,8 |
181,0 |
|
|
|
|
9-10 |
301,4 |
627,6 |
165,5 |
10-11 |
396,7 |
364,3 |
155,1 |
11-12 |
448,8 |
144,9 |
152,6 |
12-13 |
448,8 |
201,7 |
152,6 |
13-14 |
396,7 |
186,12 |
155,1 |
|
|
|
|
14-15 |
301,4 |
180,0 |
165,5 |
15-16 |
178,4 |
180,0 |
181,0 |
16-17 |
84,2 |
164,4 |
191,3 |
17-18 |
142,2 |
136,5 |
115,2 |
2)Теплонадходження крізь покриття
Теплонадходження через покриття,Qп ,Вт, визначаються за формулою
, (12)
де Rо – опір теплопередачі покриття, м2·°С /Вт, Rо=1,71 (м2·°С)/Вт;
tз – середньомісячна температура зовнішнього повітря за липень, °С, табл. 1.5 [3], tз=20,2 °С;
Rз – термічний опір, при теплообміні між зовнішнім повітрям і зовнішньою поверхнею покриття, (м2·°С)/Вт, визначається за формулою
(13)
- середня швидкість вітру, м/с, у теплий період, =1 м/с.
ρ – коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні покриття, таблиця 1.18 [3], ρ =0,9;
Iср – середньодобова (пряма й розсіяна) сумарна сонячна радіація, що попадає на горизонтальну поверхню, Вт/м2, табл. 1.19 [3], Iср=328 Вт/м2;
tв – температура повітря, що видаляється з приміщення, °С, tв =31,6 °С;
β – коефіцієнт для визначення величин теплового потоку, що гармонічно змінюються, приймаємо залежно від максимальної години теплонадходжень за таблицею 2.20 [3];
К – коефіцієнт, що залежить від конструкції покриття, К=1;
Аτв – амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні огороджуючих конструкцій, °С, визначається за формулою
(14)
υ – величина загасання амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в обгороджуючих конструкціях, υ =32,46;
Атн – максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря, °С, табл. 1.5 [3], Атн=22 °С;
Imax, Iср – максимальне й середнє значення сумарної (прямої і розсіяної) сонячної радіації, приймається для покриття – як для горизонтальної поверхні, Imax=865 Вт/м2, Iср =328 Вт/м2.
За формулою (14):
Rв – термічний опір, при теплообміні між внутрішньою поверхнею покриття й повітрям приміщення, (м2·°С)/Вт, Rв=0,115 (м2·°С)/Вт;
F – площа покриття, м2, F=157,7 м2.
Для знаходження β для заданого періоду часу по годинах знаходимо час максимуму надходження теплоти через покриття, Zmах, за формулою
(15)
де D – теплова інерція покриття, за завданням.
Zmах=13+2,7·4,03=23,9 год
Значення коефіцієнта β зводимо в таблицю 4.
Таблиця 4 – Значення коефіцієнта β
Години |
8-9 |
9-10 |
10-11 |
11-12 |
12-13 |
13-14 |
14-15 |
15-16 |
16-17 |
17-18 |
β |
-0,63 |
-0,81 |
-0,93 |
-0,99 |
-0,98 |
-0,91 |
-0,77 |
-0,58 |
-0,34 |
-0,1 |
Розрахунок теплонадходжень крізь покриття в залежності від часу доби виконується у табличній фомі.
Таблиця 5 – Теплонадходження через покриття
Години |
Теплонадходження через покриття |
1 |
2 |
8-9 |
-521,3 |
9-10 |
-815,8 |
10-11 |
-1012,1 |
11-12 |
-1110,3 |
12-13 |
-1093,9 |
13-14 |
-979,4 |
14-15 |
-750,3 |
15-16 |
-439,4 |
16-17 |
-46,8 |
17-18 |
345,9 |
Розрахунок теплонадходжень за рахунок сонячної радіаціі зводимо в таблицю 6.
Таблиця 6 – Розрахунок сонячної радіації
Час роботи |
Теплонадходження від скла, Вт |
Теплонадходження від покриття, Вт |
Усього | ||||||
Пд |
С |
Пн | |||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | ||||
8-9 |
178,4 |
821,8 |
181,0 |
-521,3 |
659,9 | ||||
9-10 |
301,4 |
627,6 |
165,5 |
-815,8 |
278,7 | ||||
10-11 |
396,7 |
364,3 |
155,1 |
-1012,1 |
-95,9 | ||||
11-12 |
448,8 |
144,9 |
152,6 |
-1110,3 |
-364,0 | ||||
12-13 |
448,8 |
201,7 |
152,6 |
-1093,9 |
-290,9 | ||||
13-14 |
396,7 |
186,2 |
155,1 |
-979,4 |
-241,4 | ||||
Закінчення табл.6 |
186,12 |
155,1 | |||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | ||||
14-15 |
301,4 |
180,0 |
165,5 |
-750,3 |
-103,5 | ||||
15-16 |
178,4 |
180,0 |
181,0 |
-439,4 |
99,9 | ||||
16-17 |
84,2 |
164,4 |
191,3 |
-46,8 |
393,2 | ||||
17-18 |
142,2 |
136,5 |
115,2 |
345,9 |
739,9 |
За розрахункове значення теплонадходжень від сонячної радіації приймаємо більшу величину, що дорівнює 739,9 Вт.